cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.01.2013 Справа № 5008/1092/2012
За позовом національного природного парку "Синевир", с.Синевир Міжгірського району
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "МаЛес-Синевир-Тур", м. Ужгород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області
про стягнення 32 199,38 грн.
Головуючий суддя Івашкович І.В.
представники:
від позивача - Росада В.А., довіреність №1021 від 19.12.12
від відповідача - не з"явився
від третьої особи - Данильченко І.С., провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність від 02.01.13
СУТЬ СПОРУ: національний природний парк "Синевир", с. Синевир Міжгірського району звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МаЛес-Синевир-Тур", м. Ужгород, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, про стягнення суми 32199,38 грн. неустойки у вигляді подвійної плати за користування майном.
Враховуючи те, що термін дії договору оренди нерухомого майна від 26.06.2006 №111-06/06-05, укладеного між відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області, закінчився 25.06.2011, а відповідач рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.11 по справі №5008/1080/2011 щодо повернення орендованого майна (будинок мисливця площею 259,65 кв.м., що розташований у с. Синевирська Поляна, 355 А Міжгірського району) по акту приймання-передачі в добровільному порядку вчасно не виконав, позивач як балансоутримувач на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України звернувся з вимогою про примусове стягнення з відповідача неустойки за неповернення орендарем майна у строки, передбачені договором, у розмірі подвійної плати за користуванням майном за період з 26.06.2011 (дата закінчення терміну дії договору) по 28.02.12 (дата винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30890843 та фактичного повернення майна), що склала суму 32 199,38 грн.
Розгляд справи розпочато по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. На підтвердження вказаних доводів супровідним листом від 10.01.13 подано розрахунок розміру орендної плати за договором за період з 26.06.11 по 28.02.12.
Відповідач, якого було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі (ухвала господарського суду від 19.12.12 надсилалась відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення за його адресою згідно ЄДР: Міжгірський район, с. Синевирська Поляна, 355 „А", повернута на адресу суду з відміткою - "за зазначеною адресою не знаходиться"), на вимогу суду не подав письмового відзиву на позов з доказами в обґрунтування своїх доводів, участь в судових засіданнях свого уповноваженого представника не забезпечив.
Дана обставина свідчить про вжиття господарським судом відповідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань по даній справі, а також про відсутність поважних причин неявки представника відповідача для участі в судовому засіданні.
Уповноваженим представником третьої особи подано письмове пояснення, згідно з яким повідомлено про те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна, господарський суд Закарпатської області рішенням від 11.10.11 по справі №5008/1080/2011 за позовом РВ ФДМ України по Закарпатській області зобов"язано з відповідача повернути орендоване майно та стягнуто 11 761,91 грн. неустойки за фактичне користування орендованим майном, а рішенням від 10.12.12 по справі №5008/1008/2012 стягнуто з відповідача суму 14 310,51 грн. неустойки за фактичне користування орендованим майном за період з 05.10.11 по 27.02.12.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "МаЛес-Синевир-Тур" (орендарем) було укладено договір оренди №111-06/06-05 від 26.06.2006р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв по акту приймання-передачі від 26.06.2006 у строкове платне користування: окремо розташований будинок мисливця загальною площею 259,65 кв.м., розміщений за адресою: Міжгірський район, с.Синевирська Поляна, 355 "а", вартість якого визначена згідно звіту про оцінку станом на 28.02.2006 у сумі 173756грн. Будинок мисливця знаходиться на балансі Національного природного парку "Синевир" (п.1.1 договору). Договір містить запис про ознайомлення з ним балансоутримувачем з підписом директора Національного природного парку "Синевир", скріпленим печаткою.
Цільове призначення майна, переданого в оренду, під розміщення готелю (п.1.2 договору).
Пунктом 10.1 строк дії договору визначено з 26.06.2006 по 25.06.2011 включно.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.2011р. по справі №5008/1080/2011, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. по справі №5008/1080/2011, задоволено повністю зустрічний позов РВ ФДМУ по Закарпатській області (орендодавця за договором оренди №111-06/06-05 від 26.06.2006р.) та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „МаЛес-Синевир-Тур" повернути балансоутримувачу - Національному природному парку „Синевир" по акту прийому - передачі окремо розташований будинок мисливця загальною площею 259,65 кв.м., який знаходиться за адресою: Міжгірський район, с.Синевирська Поляна, 355 „А".
Вказане майно було повернуто позивачу 27.02.2012р. при примусовому виконанні даного рішення суду, що підтверджується Актом державного виконавця ВДВС Міжгірського РУЮ від 27.02.2012р.
В зв'язку з тим, що відповідачем не було вчасно повернуто орендоване майно, позивач як балансоутримувач звернувся з вимогою про примусове стягнення з відповідача неустойки за неповернення орендарем майна у строки, передбачені договором, у розмірі подвійної плати за користуванням майном за період з 26.06.2011 (дата закінчення терміну дії договору) по 28.02.12 (дата винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30890843) в розмірі 32 199,38 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
За умовами ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
У відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями нерухомого майна площею більше 200 кв.м, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно зі ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 2.4 договору оренди №111-06/06-05 від 26.06.2006 передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем балансоутримувачу.
Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
В даному випадку, що орендодавцем за договором оренди №111-06/06-05 від 26.06.2006 є Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області і саме він у відповідності до статті 785 ЦК України наділений правом вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Вказане право і було реалізоване РВ ФДМУ по Закарпатській області, як орендодавцем за договором, що підтверджується рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.12.12 по справі №5008/1008/2012. Національний природний парк "Синевир" в даному випадку не є орендодавцем майна, а є лише його балансоутримувачем, а відтак у нього відсутні правові підстави вимагати сплати на його користь неустойки на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України.
Виходячи з вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги заявленими неправомірно. В задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 4-3, 43, 49, ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по оплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст рішення складено 15.01.2013 року.
Суддя І.В.Івашкович
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2013 |
Оприлюднено | 17.01.2013 |
Номер документу | 28643840 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Івашкович І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні