Рішення

від 10.01.2013 по справі 5011-50/16751-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/16751-2012 10.01.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Турфірма "САМ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Турменю"

про стягнення 398169,57 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Молодід В.Ю.(дов. від 02.11.2012)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов агентської угоди № 28/05 від 28.05.2012 у розмірі 398 169,57 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2012 порушено провадження у справі №5011-50/16751-2012 та призначено до розгляду на 18.12.2012.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 18.12.2012 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 10.01.2013.

Представник позивача в судове 10.01.2013 засідання прибув, дав пояснення по справі та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2013 вдруге не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 між ТОВ «Турфірма «САМ»(далі - позивач) та ТОВ «Турменю»(далі - відповідач) було укладено Агентську угоду №28/05 (далі - договір), за якою Генеральний агент (позивач) доручає Агенту (відповідачу) продаж авіаперевезень на чартерні рейси, що виконуються Перевізниками згідно Додатків до цієї Угоди, а Агент приймає таке доручення згідно умов даної Угоди.

Згідно п. 3.1. Договору відповідач зобов'язався комплектувати групи туристів та здійснювати продаж авіаквитків з урахуванням умов даного договору та додатків до нього.

У відповідності до п.3.6. Договору відповідач зобов'язується здійснювати розрахунки з позивачем за авіаперевезення, перераховуючи їх вартість в узгодженому розмірі на розрахунковий рахунок позивача в установленому даною Угодою порядку.

У відповідності до п. 4.2. Договору Агент здійснює розрахунки з Генеральним Агентом за авіаперевезення на Рейсах не пізніше, ніж за 6 робочих днів до дати виконання рейсу. Розрахунки вважаються здійсненими після надходження відповідної суми на рахунок Генерального агента.

Згідно п.12 Додатку №1 від 09.06.2012 до Агентського договору №28/5 від 28.05.2012 (далі - Додаток 1 до Договору) відповідач сплачує позивачу в гривнях по курсу продажу валюти ПАТ «Укрексімбанк»не пізніше, ніж за 6 робочих днів до дати виконання кожного рейсу повну вартість квоти місць на рейсах, котра включає в себе вартість квоти місць і затрати на пасажирські такси та борт харчування з розрахунку на 60 пасажирів (згідно п.3 Додатку 1 до Договору вартість квоти місць в економічному класі на кожному рейсі з розрахунку на одне крісло в блоці складає 191 (сто дев'яносто один) долар США.

За час дії Агентського договору №28/05 позивач сумлінно виконував свої обов'язки за Договором, зокрема надавав пасажирам відповідача місця на Рейсах, забезпечував відповідача усією необхідною інформацією, що стосується виконання рейсів, виконував інші обов'язки, взяті на себе за Договором та додатками до нього.

Так, відповідно до актів виконаних робіт(копії в матеріалах справи) позивачем було виконано робіт (надано послуг):

- у червні 2012 року на загальну суму 325 912,58 грн.;

- у липні 2012 року на загальну суму 495 212,49 грн.;

- у серпні 2012 року на загальну суму 224 417,20 грн.;

у вересні 2012 року на загальну суму 283 804,62 грн.

Однак відповідач лише частково розрахувався за отримані послуги, а саме на суму 931 177,05 грн ., про що свідчать банківські виписки, копії яких позивач додав до позовної заяви.

Згідно з розрахунком дебіторської заборгованості ТОВ «ТУРМЕНЮ»перед ТОВ «ТУРФІРМА «САМ»за Агентською угодою №28/05 від 28 травня 2012:

- всього позивачем було виконано робіт (надано послуг) відповідачу на суму 1 329 346,62 грн.;

- всього відповідачем було оплачено виконання таких робіт (послуг) на суму 931 177,05 грн.;

- депозит, передбачений п.6. Додатку 1 до Договору відповідачем сплачено не було;

- станом на 16.11.2012 дебіторська заборгованість ТОВ «ТУРМЕНЮ»перед ТОВ «ТУРФІРМА «САМ»складає 398 169,57 грн.

Отже, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість отриманих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 398 169,57 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 398 169,57 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору. Відповідно до Закону України «Про судовий збір»сума судового збору за подачу даного позову становить 7 963,39 грн. Отже, саме ця сума і підлягає стягненню з відповідача як судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Турфірма "САМ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Турменю" (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, оф. 709, код ЄДРПОУ 37002092) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Турфірма "САМ" (01030, м. Київ, вул. І.Франка, 40-Б, код ЄДРПОУ 37450976) основний борг в розмірі 398 169(триста дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 57 коп. та судовий збір в розмірі 7 963(сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 39 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.01.2013