Рішення

від 09.01.2009 по справі 9203-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9203-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

09.01.2009Справа №2-2/9203-2008

за позовом - Акціонерного комерційного банку "Форум" (02100, м.Київ, вул. Верховної Ради, 7), в особі Сімферопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (95001, м.Сімферополь, вул. Пролетарська, 8)

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Чижик" ( м.Сімферополь, вул. Маршала Жукова, буд. 9, кв. 73, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, буд.116, кв.306); 2) ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс"  (м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 32/82; 99059, м. Севастополь, пр. Античний, 3, оф. 1).   

про стягнення  595 207грн.73коп.

                                                         Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Андреєва – начальник юр. відділу, довіреність у справі.

Від відповідачів: 1) не з'явився; 2)  не з'явився

     Суть спору:  

Позивач звернулося у Господарський суд АРК  із позовом  до відповідачів про стягнення  солідарно заборгованості за кредитом у сумі 390 282грн.79коп., заборгованості по нарахуванням відсоткам у сумі 1 217грн.20коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 431грн.12коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 108 155грн.73коп., всього – 500 086грн.90коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та першим відповідачем було укладено кредитний договір  №0010/07/13-KL від 26.4.2007 р., згідно якого позивач надав кредит ПП "Чижик" строком до 25 квітня 2008 р. Але боржник не погасив кредитні кошти та відсотки за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язання було укладено договори залогу з ПП "Чижик"  №0010/07/13-KL-З/1 від 26.4.2007р та №0010/07/13KL-З/2 від 13.9.2007р, а також договір поруки з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" від 26.4.2007р. №0010/07/13-Р/1. Несплата  ПП "Чижик"  заборгованості за кредитним договором  стала підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

14 жовтня 2008 р. від  ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" на адресу господарського суду надійшла заява № 112 від 14.10.2008 р., якою відповідач уточнює свою адресу: 99059, м. Севастополь, пр. Античний, 3, оф. 1.  Також у вказаній заяві відповідач вказує на те, що справа не підсудна господарському суду АР Крим.

У судовому засіданні 30.10.2008 року представник позивача надав суду клопотання №2627/6-13-9 від 24.10.2008р, яким збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у сумі 390 282грн.79коп., заборгованість по нарахуванням відсоткам у сумі 6 888грн.59коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 671грн.91коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 154 203грн.09коп., всього – 552 046грн.38коп.  

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 12.12.2008р., знов надав суду заяву про збільшення позовних вимог від 12.12.2008 р. №3026/6.13.9, якою просить суд стягнути з відповідачів  заборгованості за кредитом у сумі 390 282грн.79коп, заборгованість по нарахованим відсоткам  у сумі 15 600грн.63коп., пені за несвоєчасну сплату  відсотків  у сумі 1 556грн.89коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту  у сумі 187 767грн.42коп., всього – 595 207грн.73коп.

09 січня 2008 року представник позивача у судовому засіданні зменшив розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та просить суд стягнути 143 582грн27коп., в обґрунтування чого надав новий розрахунок  суми позову.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, витребувані судом документи, у тому рахунку відзиви на позовну заяву, не надали, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.   

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 173 Господарського  кодексу України  господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив,  якщо  він  не  приступив до  виконання  зобов'язання  або  не  виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором  банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До  відносин   за   кредитним   договором   застосовуються положення  параграфа  1 глави 71,  якщо інше не встановлено параграфом №2 і не випливає із суті кредитного договору

Згідно до ст.. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором  не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 Кодексу.

Між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Приватним підприємством "Чижик" було укладено кредитний договір №0010/07/13-KL від 26.4.2007р., пунктом 1.1. якого, відповідно до  додаткової угоди №1 від 13.9.2007р до кредитного договору №0010/07/13-KL від 26.4.2007р, встановлено, що  банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для придбання обладнання з максимальним лімітом заборгованості у сумі 428 000,00грн.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 кредитного договору  кредитні кошти надаються строком по 25.4.2008р, з процентною ставкою за користування кредитом 19 процентів річних.

Додатком №3 до кредитного договору був встановлений графік  погашення кредиту: у лютому 2008 року – 25 000,00грн; у березні 2008р – 150 000,00грн та до 25.4.2008р- 253 000,00грн.

Відповідно до п.2.3, 2.5 та 2.6 кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.9.2007р до кредитного договору №0010/07/13-KL від 26.4.2007р, погашення кредиту першим відповідачем  має здійснюватися щомісячно відповідно до графіку платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок №20621300000844, а оплата відсотків за користування кредитом  проводиться щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, за фактичний строк користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються у день повернення кредиту.

На виконання положень кредитного договору Банк відкрив позичковий рахунок №20621300000844 на ім'я ПП "Чижик" та, з урахуванням вказаних положень кредитного договору, Банк надав Відповідачу кредитні кошти, чим банк виконав свої зобов'язання за договором у повному об'ємі, що підтверджується випискою по вказаному особовому рахунку відповідача, яка знаходиться у матеріалах справи.

Проте, перший відповідач у порушення умов кредитного договору №0010/07/13-KL від 26.4.2007р, а також додаткової угоди №1 від 13.9.2007р до кредитного договору №0010/07/13-KL від 26.4.2007р., належним чином умови договору не виконав, допустив порушення умов кредитного договору, не повернувши заборгованість за кредитом у передбачені кредитним   договором строки та обсязі та не сплативши відсотки за користування кредитом, що також  підтверджується виписками по особовому рахунку, які знаходиться у матеріалах справи.

Заборгованість ПП "Чижик" за кредитним договором №0010/07/13-KL від 26.4.2007р, у тому числі по відсоткам за користування кредитом за період з 26.4.2007р по 11.12.2008р,  склала 405883грн42коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 390 282грн.79коп. та заборгованість по нарахуванням відсоткам у сумі 15 600грн63коп., яка підтверджується матеріалами справи, у тому числі розрахунком заборгованості:

та розрахунком нарахованих процентів по кредиту :

Таким чином, вимоги про стягнення 390 282грн.79коп.  заборгованості по кредиту та  15 600грн63коп заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вказане вище свідчить про те, що  перший відповідач допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед банком, порушення кредитного договору в частині недотримання  строку  погашення кредиту і несплати процентів за користування кредитом.   

Тоді як, законодавством, зокрема, ст 525 ЦК України не допускається  одностороння відмова від виконання зобов'язань.

В зв'язку з тим, що до цього часу заборгованість за кредитним договором №0010/07/13-KL від 26.4.2007р повністю не погашена, згідно умов кредитного договору позивачем  також заявлені вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту  у розмірі  143 582грн27коп та пені за несвоєчасну сплату  відсотків  у сумі 1 556грн89коп.

Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання  господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).  Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства   (ст. 551 ГК України).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 відсотків, що обчислюється від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Як вже зазначалося, п.2.6 договору передбачає, що проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються у день повернення кредиту.

Відповідно до п.1.12 р.3 Правил бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ №255 від 18.6.2003р та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за №583/7904 від 11.7.2003р, у   разі   непогашення   боржником   заборгованості  за нарахованими доходами (процентами за користування кредитними коштами) в  строк,  передбачений  угодою,  наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.

Відповідно до розрахунку позивача, наданого у судовому засіданні, пеня за порушення строку погашення кредиту складає 143 582грн27коп, а саме: з 01.04.2008 по 31.09.2008 з суми 150 000,00грн – 54 900,00грн, з 26.4.2008 по 07.05.2008 з суми 253 000,00грн – 6 072,00грн, з 08.05.2008р по 29.05.2008 з суми 243 000,00грн – 10 692,00грн, з 30.05.2008 по 03.08.2008 з суми 242 282грн79коп – 31 981грн33коп. з 04.08.2008 по 28.08.2008 з суми 241 282грн79коп – 12 064грн14коп, з  29.08.2008 по 25.10.2008 з суми 240 282грн79коп – 27 872грн80коп.

Пеня за прострочену виплату відсотків  у сумі  1 556грн89коп, також підтверджується розрахунком позивача:

Виходячи з вищенаведеного у частині|частці| стягнення 143 582грн27коп. пені за порушення строку погашення кредиту та 1 556грн89коп пені за прострочену виплату відсотків позов також обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені, враховуючи наданий 09.01.2009р у судовому засіданні,  позивачем здійснений правильно, відповідно до підпункту 4.1 кредитного договору №0010/07/13-KL від 26.4.2007р та нарахування  пені проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0010/07/13-KL від 26.4.2007р між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" був укладений Договір поруки №0010/07/13-Р/1 від 26.4.2007р, відповідно до п.2.1 якого поручитель – другий відповідач зобов'язується у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредиту: суму кредиту, відсотки, штраф, пеню та інші платежі, передбачені договором, а відповідно до п.2.2 вказаного договору поруки, ТОВ "НВП "Енергостройресурс" зобов'язується  відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та усім своїм майном.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає    перед    кредитором   за   порушення зобов'язання боржником. Порукою  може   забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

 Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У   разі   солідарного   обов'язку  боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо (ст..543 ЦК України).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору поруки у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники. При цьому у разі невиконання поручителем своїх зобов'язань за цим договором, останній сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за кредитом у сумі 390 282грн.79коп., заборгованості по нарахуванням відсоткам у сумі 15 600грн63коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 1 556грн89коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 143 582грн27коп. та позивач не підтверджує надходження  вказаних сум  на його рахунок.

Отже, позовні вимоги до відповідачів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг відносяться на відповідачів.

За згодою представника позивача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений і підписаний 12.01.2009р.

Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Прийняти заяву позивача про зменшення розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Чижик" (м.Сімферополь, вул. Маршала Жукова, буд. 9, кв. 73, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, буд.116, кв.306, рахунок №26001300000844 у Сімферопольській філії АКБ «Форум», МФО 384890, ЄДРПОУ 32789150) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс"  (м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 32/82; 99059, м. Севастополь, пр. Античний, 3, оф. 1, рахунок 26000317341 в ВАТ «МТБ», МФО 384748, ЄДРПОУ 31039174) на користь Акціонерного комерційного банку "Форум" (02100, м.Київ, вул. Верховної Ради, 7, МФО 322948, ЄДРПОУ 21574573), в особі Сімферопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (95001, м.Сімферополь, вул. Пролетарська, 8) 390 282грн.79коп. заборгованості за кредитом, 15 600грн63коп заборгованості по нарахуванням відсоткам, 1 556грн89коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 143 582грн27коп пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5510грн22коп державне мито, 118,00грн  витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.