Постанова

від 20.01.2009 по справі 29/216-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/216-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 29/216-08  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Разводової С.С.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу          Відкритого акціонерного товариства "Харків-Авто"

на постанову          Харківського апеляційного господарського суду від

                    08.10.2008 р.

у справі          № 29/216-08

господарського суду          Харківської області

за позовом          Відкритого акціонерного товариства "Харків-Авто"

до                    Харківської міської ради

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача          1.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

                              2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавіта"

про          визнання права власності

за участю представників:

позивача –          не з'явились

відповідача –          Чигринова Н.В.

третіх осіб –          1. Чигринова Н.В.

          2. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Харків-Авто" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради про визнання права власності.

У процесі розгляду справи по суті судом першої інстанції було залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавіта".

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 червня 2008 року (суддя Тихий П.В.) у справі № 29/216-08 позов задоволено повністю; визнано за Відкритим акціонерним товариством „Харків-Авто” право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 52,0 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 164-А.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2008 року (судді Карбань І.С., Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 19 червня 2008 року скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Харків-Авто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 08 жовтня 2008 року а рішення господарського суду Харківської області від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги Відкрите акціонерне товариство "Харків-Авто" обґрунтовує тим, що постанова Харківського апеляційного господарського суду прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд апеляційної інстанції встановив, що Відкрите акціонерне товариство "Харків-Авто" є правонаступником Харківського обласного виробничого об'єднання "Харківтехобслуговування".

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.02.1988р. за № 38-3 Харківському обласному виробничому об'єднанню "Харківтепло-обслуговування" була відведена у тимчасове користування вільна від будівництва ділянка міської землі площею приблизно 0,09 га. для будівництва шиноремонтної та шиномонтажної ділянки по вул. Академіка Павлова. Головним архітектурно-планувальним управлінням м. Харкова були виконані роботи по складенню плану ділянки відведеного Харківському обласному виробничому об'єднанню "Харківтеплообслуговуван-ня" в тимчасове користування по  вул. Академіка Павлова. Проте, в даних документах не зазначено, що земельна ділянка розташована по вул. Академіка Павлова, 164-А.

Судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято у якості доказу висновок по відведенню земельної ділянки під будівництво від 26 листопада 1987 року, оскільки даний висновок не підписаний відповідними посадовими особами, не затверджений керівником відповідної установи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів, що підтверджують право позивача на користування земельною ділянкою, а саме - акту тимчасового користування або договору оренди на земельну ділянку. Проектно-технічної, проектно-кошторисної, виконавчої або будь-якої іншої документації на будівництво спірної будівлі, договору підряду, акту виконання підрядником будівництва спірної будівлі, тощо, а також доказів призначення спірній будівлі поштової адреси, до 2004 р.

Надані позивачем 3 копії актів форми № 2 свідчать про виконання окремих робіт по будівництву павільйону шини монтажу по вул. Академіка Павлова.

Також позивачем не надано доказів оплати вартості матеріалів, використаних на будівництво спірної будівлі та оплату робіт по її будівництву, понесення ним будь-яких витрат пов'язаних з даним будівництвом, документів первісного бухгалтерського обліку на підтвердження, що спірна будівля була введена в експлуатацію і була взята на балансовий облік.

Позивачем не надано документів на підтвердження того, що у подальшому при реорганізації забудовника, в тому числі, при передачі в оренду орендному підприємству, при приватизації чи купівлі, під час реорганізації і створення акціонерного товариства, спірна будівля передавалася належними документами у власність чи користування позивачу.

Згідно технічному висновку (шифр 1375/07-С), виконаного у 2007 році ТОВ "Контур" на замовлення позивача, обстеження проводилося будівлі по вул. Академіка Павлова № 164-А. У даному висновку зазначено, що відсутня: проектно-кошторисна документація; виконавча документація (журнали виконання робіт, акти на скриті роботи, виконавчі схеми); паспорти на будівельні матеріали, вироби і конструкції - відсутні; технічний паспорт МіськБТІ.

У технічному паспорті на будівлю літ. А-1 по вул. Академіка Павлова, 164-А, наданому позивачем, не зазначено власника даної будівлі.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спірна будівля ним використовувалася для власних виробничих потреб.

У зв'язку з наведеним вище судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Вимоги даної нормі позивачем не виконано.

Згідно з пунктом 2 статті  331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позовні вимоги, на підставі вищенаведеної норми, про визнання за позивачем права власності на спірну будівлю, є безпідставними, оскільки спірна будівля не може відноситися до новоствореного нерухомого майна, так як, за твердженнями позивача, була збудована у 1990 році.

Згідно листа Архітектора Московського району Управління містобудування та архітектури Харківської міськради від 19 жовтня 2004 року документація, яка підтверджує законність розміщення павільйону, який знаходиться поблизу території автостоянки по вул. Академіка Павлова, 162, в архівах управління відсутня. При прийнятті об'єкту до комунальної власності зазначеної будівлі, з метою упорядкування поштової нумерації вулиць, можливе надання адреси: вул. Академіка Павлова, 164-А.

У зв'язку з відсутністю у позивача документів про надання йому у встановленому порядку дозволу на будівництво спірної будівлі і вводу її в експлуатацію, відсутні підстави вважати, що спірна будівля була збудована у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому вона є самочинно збудованою.

Підстави для визнання права власності на самочинно збудовану спірну будівлю відсутні, так як позивачем не надано документів на підтвердження того, що відповідні органи управління (виконавчий комітет Московської районної ради м.Харкова, санепідемстанція, органи пожежного нагляду, управління архітектури, тощо) надавали дозвіл на збереження самочинно збудованої будівлі.

Протягом тривалого часу спірна будівля ніким не використовувалася, у зв'язку з чим Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради 05.01.2005 р. в засобах масової інформації було зроблено оголошення про взяття на облік 22.12.2004р. відповідно до статті 335 ЦК України об'єкту нежитлової будівлі, розташованого по вул. Академіка Павлова, 164-А з проханням власників зазначеного об'єкту звернутися протягом року з дати взяття на облік безхазяйного майна до Управління комунального майна та приватизації.

Протягом зазначеного в оголошенні терміну позивач не повідомив Управління  комунального майна та приватизації про свої права власності на вищезазначені нежитлові приміщення.

Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 02.11.2004 р. № 510/2 на підставі звернення Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, було призначено цегельній будівлі, розташованій біля території автостоянки по вул. Ак. Павлова, 164 - поштову адресу - вул. Академіка  Павлова, 164-а.

Слід зазначити, що позивачем не доведено, про що зазначено у постанові апеляційної інстанції, що будівля побудована у 1990 році ХОВО "Харківтехобслуговування" була розташована біля території автостоянки по вул. Академіка  Павлова, 164.

На підставі рішення місцевого суду Московського району м.Харкова від 01.02.2006 р., яким було визнане спірне нерухоме майно безхазяйним та передано у власність територіальної громади м. Харкова нежитлову будівлю літ. «А-1»загальною площею 52,0 кв. м., що розташована по вул. Академіка  Павлова, 164-а у м.Харкові, та розпорядження Харківського міського голови від 25.07.2006 р. № 1740, було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, право власності на яке позивач просив визнати за ним. Дане Свідоцтво скасовано не було.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини   справи,  які  відповідно  до  законодавства  повинні  бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правомірними.

          Отже, при вирішенні спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

          За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

          На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –  

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харків-Авто" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2008 р. зі справи № 29/216-08 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    С. С. Разводова

С. С.Самусенко