23/254-Б
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 р. № 23/254-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Заріцької А.О.,Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову господарського суду м. Києва від 16.10.2008
у справі№ 23/254-б
за заявою
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплектні електричні пристрої", м. КиївПриватного підприємства "ДА-КАПО",м. Київ
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від скаржника:
від кредитора: від боржника: Мишковець О.В. за дов. від 23.12.2008 №6264/9/10-017Мазко С.М. за дов. від 20.05.2008 №0204/Лне з'явилися
ВСТАНОВИВ:
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектні електричні пристрої" (надалі –ТОВ "Комплектні електричні пристрої"), поданою в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарським судом м. Києва ухвалою від 09.10.2008 порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Приватного підприємства "ДА-КАПО" (надалі –ПП "ДА-КАПО"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Постановою господарського суду м. Києва від 16.10.2008 (суддя: Демидова А.М.) ПП "ДА-КАПО" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором підприємства-банкрута ініціюючого кредитора –ТОВ "Комплектні електричні пристрої", завершено підприєм-ницьку діяльність підприємства-банкрута тощо.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, Державна податкова інспекція (надалі –ДПІ) у Голосіївському районі м. Києва у порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом вимог статті 129 Конституції України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" щодо підтвердження доказів відсутності боржника за місцезнаходженням даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі –Єдиний державний реєстр) та неправильне застосування приписів статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Скаржник зазначає, що ПП "ДА-КАПО" звітувало перед ДПІ у 2008 році з показниками фінансово-господарської діяльності у розмірі понад 11 млн. грн., що, на його думку, свідчить про здійснення підприємством підприємницької діяльності.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва стверджує, що визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковою інспекцією зобов'язань платника податків по сплаті податків.
Окрім того, скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що на даний час ініціюючий кредитор знаходиться у розшуку та приховується від ДПІ у Печерському районі м. Києва, стосовно контрагентів ПП "ДА-КАПО" порушено чисельну кількість кримінальних справ, що у разі прийняття судом ухвали про затвердження ліквідаційного балансу, правовим наслідком якої є виключення боржника із Єдиного державного реєстру, виключить можливість ДПІ провести відповідну перевірку щодо визначення податкових зобов'язань платника податків.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 10.12.2008, надіслана сторонам у справі –11.12.2008 року).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника та кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що господарським судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство ПП "ДА-КАПО" та застосовано до товариства процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлені особливості банкрутства відсутнього боржника.
Підставою звернення до господарського суду про порушення справи про банкрутство, як зазначено в заяві, було невиконання ПП "ДА-КАПО" зобов'язань перед ТОВ "Комплектні електричні пристрої" та відсутність підприємства за своєю юридичною адресою.
Господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови від 16.10.2008 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури врахував наданий заявником витяг з Єдиного державного реєстру станом на 15.09.2008, в якому значиться про відсутність юридичної особи –ПП "ДА-КАПО" за місцезнаходженням, та зробив висновок про наявність у заявника права на звернення із заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.
Судова колегія Вищого господарського суду України такий висновок суду не може визнати повністю обґрунтованим з урахуванням наступного.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зазначеним Законом встановлені загальні положення з визначенням, що безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до частини 3 статті 6 вказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Інше передбачено частиною 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.
Отже, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.
Як вбачається з матеріалів справи, факт безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора господарським судом не досліджувався.
Допущене порушення призвело до неповного з'ясування обставин справи, яке не може бути усунуте судом касаційної інстанції у силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього відповідно до статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, оскаржувана постанова не може бути визнана законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва –задовольнити.
Постанову господарського суду м. Києва від 16.10.2008 у справі № 23/254-б –скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва .
Головуючий: І.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2009 |
Оприлюднено | 06.02.2009 |
Номер документу | 2864475 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Продаєвич Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні