Постанова

від 15.01.2013 по справі 1570/6257/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6257/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС № 0001072260 від 10 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 133 996,90 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС № 0001052260 від 10 жовтня 2012 року, яким встановлено завищення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3682 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС № 0001062260 від 10 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 102 595 грн. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що службовцями Державної податкової інспекції у Приморському райони м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Рекламно-інформаційна Агенція «Медіа Компас Україна»по взаємовідносинам з ПП «Квантор Плюс»(код ЄДРПОУ 36110146) за період вересень-жовтень 2010 року та складено акт від 27.09.2012 року №5708//22-6/36109958. На підставі даного акту перевірки були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає висновки Акту перевірки необгрунтованими та такими, що суперечить дійсним обставинам справи. Позивач належним чином оформив договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформив первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. За вказаними угодами позивач протягом перевіряємого періоду придбавав у підприємства-контрагента послуги та на підставі наданих до перевірки первинних документів правомірно відображав валові витрати та відносив суми ПДВ до податкового кредиту. Оплата по господарським операціям проведена в повному обсязі, в тому числі сплачено ПДВ в ціні придбаних послуг, що підтверджується матеріалами перевірки та платіжними документами. З урахуванням наведеного, на даний час всі договори позивача є дійсними та виконаними повністю. У зв'язку з вищевикладеним, висновки в Акті перевірки не підкріплені належними доказами, рішеннями суду, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача області є безпідставними, прийнятими з порушенням чинного законодавства. Тому позивач вважає, що ним правомірно відображено суми податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ та валові витрати у податкових деклараціях з податку на прибуток. Суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням послуг підтверджені первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, вважаючи його необгрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши в якості свідка ОСОБА_2, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

ПП Рекламно-інформаційна Агенція «Медіа Компас Україна»зареєстроване 21.08.2008 року в Виконавчому комітеті Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.08.2008 №15561020000033163, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36109958.

ПП Рекламно-інформаційна Агенція «Медіа Компас Україна»взято на податковий облік в ДПІ у Приморському районі м. Одеси 21.08.2008 за №61615.

На підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ та направлень від 18.09.2012 №002828/2474, №002827/2473, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 18.09.2012 №2085, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Рекламно-інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна " щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП „ Квантор Плюс " код ЄДРПОУ 35503072, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень - жовтень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 27.09.2012 року №5708//22-6/36109958, в якому наведені наступні порушення з боку позивача, а саме: пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 85758 грн., чим занижено сплату податку на додану вартість, в т.ч. в розрізі податкових періодів: вересень 2010 року - 16833 грн.; жовтень 2010 року - 65243 грн.; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3682 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2010 року - 3682 грн.; пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено валові витрати на суму 428790 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2010 рік на загальну суму 107197,5 грн.

На підставі даного акту 10 жовтня 2012 року заступником начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001072260 від 10 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" з податку на прибуток на суму 133 996,90 грн.; № 0001052260 від 10 жовтня 2012 року, яким встановлено завищення ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3682 грн.; № 0001062260 від 10 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" з податку на додану вартість на суму 102 595 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, між позивачем та ПП «КВАНТОР ПЛЮС»було укладено договір КП № 10105 від 01.09.2010 року на виконання послуг по організації проведення виставок «Міжнародний Чорноморський Транспортний Форум 2010», «9-та Міжнародна виставка «Одеса 216»та 13-та Міжнародна конференція «Транспортна стратегія України». Обмін досвідом розвитку транспортної інфраструктури та становлення логістичної галузі»в рамках Чорноморського транспортного форуму - на загальну суму 413 548,00 грн. в т.ч. ПДВ 68924,67 грн.

Крім того, між позивачем та ПП «КВАНТОР ПЛЮС»було укладено договір № 425/14-10 від 28.09.2010 року на виконання послуг по організації проведення виставок та поліграфічних послуг на загальну суму 101000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16833,33 грн.

Відповідно до предмету договорів, послуги за якими надавались для позивача з боку ПП «Квантор Плюс», є:

- надання Виконавцем (ПП «Квантор Плюс») Замовнику (ПП «РІА Медіа Компас України») послуг, допомоги в організації проведення виставок та поліграфічних послуг (п. 1.1. Договору №425/14-10 від 28.09.2010 року). При цьому, за вказаним договором Виконавець надає Замовнику виготовлення рекламних матеріалів -інтелектуальна діяльність Виконавця направлена на розробку та створення рекламної ідеї, рекламного блоку з урахуванням вимог Замовника (п. 1.2. вказаного договору);

- Виконавець (ПП «Квантор Плюс») надає Замовнику (ПП «РІА Медіа Компас України») послуги по організації проведення виставок: «Міжнародний Чорноморський Транспортний Форум 2010», 9-та Міжнародна виставка «Одеса 216»та в організації 13-ої міжнародної конференції «Транспортна стратегія України. Обмін досвідом розвитку транспортної інфраструктури та становлення логістичної галузі» в рамках міжнародного Чорноморського транспортного форуму (п. 1.1. Договору КП №10105 від 01.09.2010 року). За вказаним договором, Виконавець може надати Замовнику наступні послуги: макетування рекламних блоків - текстографічне оформлення та розробка рекламної ідеї, рекламного блоку із заставленням акцентів на тексті, набір та розміщення тексту, графіки в розмірі вимагаємого оновлення; передпечатна підготовка рекламних та інших матеріалів - кольорокорекція макета, розрахунок полів вильота, форма, розміщення і підготовка РоstScripto для друку у типографії розробка фирмового стилю Замовника - інтелектуальна діяльність Виконавця, яка направлена на розробку та створення ідеї, логотипу, зразка-картинки, найменування Замовника; друк рекламної та іншої продукції Замовника - друк типографським та іншим способом флаєрів, візиток, газет, листівок, плакатів, бланків, каталогу та іншої печатної продукції у відповідності із узгодженим з Замовником графіком; залучення та пошук клієнтів на виставки «Одеса-216», «Чорноморський Транспортний Форум 2010».

На виконання умов договорів контрагент Позивача - ПП «КВАНТОР ПЛЮС», виконуючи вимоги податкового законодавства України, надало позивачу належним чином оформлені податкові накладні №№ 3442, 3441, 3706, 3444, 3443, 3142 та сторони підписали акти виконаних робіт.

Вищенаведені операції відображено ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" в бухгалтерському обліку Д 92 К 631.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за вересень, жовтень 2010 року.

Позивачем на виконання умов договорів перераховано грошові кошти на рахунок ПП «КВАНТОР ПЛЮС», і на момент перевірки кредиторська або дебіторська заборгованість була відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт № 5708/22-6/36109958 ґрунтується на даних інформаційних баз та акті від 06.04.2011 №466/23-3/36110146 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП „Квантор плюс" код ЄДРПОУ 36110146, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2010р. по 30.11.2010р.», яким встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), в зв"язку з чим зроблено висновок відповідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України про нікчемність угод ПП «КВАНТОР ПЛЮС» з позивачем у вересні -жовтні 2010 року.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 335/94-ВР (діючого на момент спірних правовідносин).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до вимог ст.ст. 205, 206 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданного на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацю господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Частиною 1 статті 228 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Висновками, зазначеними в акті, не доведено, яким саме чином договори між позивчем та ПП «КВАНТОР ПЛЮС»були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним з боку позивача.

З аналізу письмових доказів вбачається, що в ході перевірки органом ДПС не був встановлений умисел на порушення чинного законодавства України будь-якою із сторін правочину, оскільки ПП «КВАНТОР ПЛЮС» надав послуги позивачу відповідно до умов договорів, а останній прийняв та оплатив ці послуги, та отримав від контрагента податкові накладні.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (чинного в період господарських відносин позивача з контрагентом), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного, виникнення у позивача права на податковий кредит по податку на додану вартість є дата видачі йому податкових накладних контрагентом.

Згідно пп. 7.2.3. 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто, згідно з вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Системний аналіз вищенаведених положень Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок про те, що платник податку (в даному випадку - позивач) виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та оформлених контрагентом податкових накладних має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, що фактично і було зроблено.

Крім того, норми податкового законодавства, чинні на момент правовідносин позивача з контрагентом, передбачали всього один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., який діяв на час проведення операцій за договорами між позивачем та контрагентом). Тільки в цьому випадку податковий кредит по ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Платник податку на додану вартість -покупець товару (послуги) на час здійснення господарської операції з придбання товару (послуги) не має обов"язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленному законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб"єкта господарювання.

Окрім того, позивачем в судовому засіданні з метою доведенності того, що правочини між позивачем та контрагентом не мають ознак нікчемності та всі операції, якими супроводжувавлися ці правочини, підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, надані всі копії первинних документів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Окрім того, суд також не бере до уваги дововоди відповідача, що для виконання робіт (послуг) за умовами вищевказаних договорів необхідна кількість працівників, яка б перевищувала 10 осіб. Так, виконати вищевказані роботи може як одна людина, так і декілька осіб (до 10 чоловік), яка (або які) володіє відповідними знаннями і навичками в організації проведення виставок та поліграфічних послуг - яка, зокрема, може розробити та створити рекламну ідею, рекламний блок, набрати текст (у вік суцільної комп'ютеризації це зможуть зробити майже всі), здійснити графічне оформлення тощо.

Таким чином, для виконання вищевказаних договорів наявність або відсутність певного управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при наданні зазначених послуг не має значення - головне щоб у ПП «Квантор Плюс», були робітники, які б могли виконувати вищевказані роботи.

Слід також зазначити, що у відповідності до п. 2.4.2. Договору №425/14-10 від 28.09.2010 року, Виконавець здійснює (виконує) послуги особисто або може покласти здійснення (виконання) послуг (частини послуг) на іншого виконавця, залишивши за собою відповідальність перед Замовником за надані ним чи іншим виконавцем послуги.

Таким чином, навіть, якщо б у ПП «Квантор Плюс» не було таких робітників з відповідними знаннями, ідеями тощо, Виконавець мав право залучити іншого виконавця для виконання послуг за договором.

Так звана «безтоварність угоди» спростовується результатом наданих послуг з боку ПП «Квантор Плюс»за вищевказаними договорами, а саме: внаслідок розробки та створення рекламної ідеї, рекламного блоку, набору та розміщення тексту, графіки в розмірі вимагаємого оновлення тощо були надруковані та передані Замовнику - ПП «РІА Медіа Компас України», що підтверджується, зокрема, виготовленою печатною продукцією, зразки якої надані позивачем у судовому засіданні (а.с. 58-157).

Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочинів не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання таких договорів в момент їх укладання та відсутності повноважень ПП «КВАНТОР ПЛЮС»виписувати податкові накладні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладені між позивачем та ПП «КВАНТОР ПЛЮС» правочини є чинним, а висновки відповідача про їх нікчемність є помилковими та такими, що не грунтуються на дійсних обставинах справи.

Суд також критично відноситься до посилання відповідача на дані акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Квантор плюс»код ЄДРПОУ 36110146, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2010р. по 30.11.2010р.»від 06.04.2011 року, в якому зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ПП «Квантор плюс» господарської діяльності, порушення ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Квантор плюс» з контрагентами, - оскільки відповідно до п. 10 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує цей факт.

Відповідно до п.п. 5.2.3 Наказу від 21 лютого 2007 року № 110 "Про затверджения Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків", якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, із змісту, вищевказаних норм вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинні зазначатися причини неможливості проведення перевірки.

В даному випадку за результатами перевірки в складеному акті зроблений висновок про те, що угоди, укладені ПП «Квантор плюс» за період вересень-жовтень 2010 року мають ознаки нікчемності, без дослідження первинної документації вказаного підприємства.

Проаналізувавши приписи норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення перевірок та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом від 28 лютого 2007 року № 110, суд вважає, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд вважає позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2-7, 9-11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС № 0001072260 від 10 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" з податку на прибуток на суму 133 996,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС № 0001052260 від 10 жовтня 2012 року, яким встановлено завищення ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3682 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС № 0001062260 від 10 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" з податку на додану вартість на суму 102 595 грн.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) на користь Приватного підприємства "Рекламно-Інформаційна Агенція "Медіа Компас Україна" (код ЄДРПОУ 36109958) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2013 року.

Суддя: В.В.Андрухів