Рішення

від 15.01.2013 по справі 5017/3160/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5017/3160/2012

За позовом: Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-сервіс"

про стягнення 102 028,82 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Скопінцев Ю.Ю., довіреність від 25.05.2012р.

Від відповідача: не з`явився

В засіданні 30.01.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: Скопінцев Ю.Ю., довіреність від 25.05.2012р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Інтер-сервіс" на користь ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" 88685,64 грн. заборгованості, 6778,98 грн. пені, 2641,35 грн. індексу інфляції, 3922,85 грн. три проценти річних.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав суду письмові пояснення від 17.12.2012р. за вх.№38516/2012, в їх обґрунтування зазначає, що 31.12.2010р. між ДП „Білгород-Дністровський МТП" та ТОВ „Інтер-сервіс" було укладено договір на агентське обслуговування суден №118-ОД, відповідно до п.1.1. якого його предметом є надання портом послуг з обслуговування суден та забезпечення оплати судновласником послуг агента і порту, а також організація агентом інформаційного забезпечення порту при підході, перебуванні і відході з Білгород-Дністровського порту суден, агентованих агентом. У березні квітні 2011р. Білгород-Дністровським портом надавалось обслуговування суден, які агентуються ТОВ „Інтер-сервіс", які по виходу суден із порту оплачені не були, у зв'язку з чим у відповідності до умов 2.1.7 договору від 31.12.2010р. портом були виставлені агенту рахунки на оплату наданих послуг на суму 88 685,64 грн., які агентом не сплачені. Крім того, позивачем згідно п.3.7. договору від 31.12.2010р. на існуючу заборгованість було нараховано 6778,98 грн. пені, а відповідно до положень ст.625 ЦК України 2641,35 грн. індексу інфляції, 3922,85 грн. три проценти річних.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.12.2012р. згідно ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотанням позивача від 17.12.2012р. за вх.№38512/2012, строк розгляду справи було продовжено до 17.01.2012р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

31.12.2010 р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (порт) та ТОВ „Інтер-сервіс" (агент) було укладено договір №118-ОД, за умовами якого предметом цього договору є надання послуг з обслуговування суден та забезпеченню оплати судновласниками послуг агента та порту, а також організація агентом інформаційного забезпечення порту при підході, перебуванні та відході із Білгород-Дністровського порту суден, що агентуються агентом. Надання послуг суднам та збори по них здійснюються на підставі діючих правил, передбачених типовим положенням про морські порти, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 15.12.2000р. №711, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544, Кодексом торговельного мореплавства України, обов'язковими постановами по порту та положеннями даного договору. При підписанні даного договору агент підтверджує, що ознайомлений з місцевими тарифами порту, передбаченими цим договором та згоден з їх застосуванням (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

За умовами п.п.1.2.6., 2.1.7. договору від 31.12.2010р. №118-ОД агент зобов'язався від імені та за дорученням судновласника (фрахтувальника) здійснювати взаєморозрахунки з портом по портових зборах та інших платежах в строки, обумовлені цим договором. Під свою відповідальність забезпечувати наявність авансових сум на покриття портових зборів та інших витрат по агентованим суднам. Якщо судно після закінчення обробки вийшло із порту, а грошові кошти у встановлені строки в порт не надійшли або надійшли не в повному обсязі, то рахунки по портових зборах оплачуються безпосередньо агентом у встановлені цим договором строки.

Відповідно до п.2.2.2., 2.2.5. договору від 31.12.2010р. №118-ОД порт зобов'язується: надавати послуги агенту, пов'язані із пред'явленням інформації про перспективи постановки та обробки агентованих суден, оперативну та іншу інформацію, пов'язану із знаходженням судна в порту (під вантажними операціями або постачанням), режимно-пропускні або інші послуги, з наступною їх оплатою на підставі діючих тарифів; виконувати заявки агента по наданню додаткових послуг постачання (в т.ч. постачання води) та інших заявлених послуг згідно діючих в порту тарифів на момент надання цих послуг.

За умовами п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору від 31.12.2010р. №118-ОД порт надає агенту попередній рахунок для оплати портових зборів, обумовлених ст.84 КТМ України, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 - до виходу судна із порту… Виписка дисбурсментського рахунку по портових зборах, додаткових послугах/роботах здійснюється не пізніше 3-х банківських днів після відходу судна із порту. Агент зобов'язаний отримати дисбурсментський рахунок протягом 3-х банківських днів після відходу судна із порту. При отриманні агентом дисбурсментського рахунку на оплату портових зборів, послуг/робіт в журналі видачі рахунків повинен бути підпис особи представника агента із вказанням прізвища та дати отримання рахунку. Оплата корабельного, причального, санітарного, канального, якірного та адміністративного зборів здійснюється агентом до відходу судна, згідно виставленим рахункам. Кінцеві розрахунки здійснюються агентом протягом 10-ти банківських днів після вручення агенту рахунків порту. Порт щомісячно виставляє агенту рахунки за послуги, вказані у п.2.2.2. цього договору, по кожному окремому суднозаходу.

Згідно п.3.5. договору від 31.12.2010р. №118-ОД оплата за цим договором здійснюється у наступному порядку: по суднам, що плавають під українським прапором - в національній валюті України, по суднам, що плавають під іншими прапорами (незалежно від фрахтувателів) - в доларах США.

У п.3.7. договору від 31.12.2010р. №118-ОД сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати агент виплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від належних порту сум платежів за кожний день прострочки від суми несплати.

За умовами п.6.1. договору від 31.12.2010р. №118-ОД цей договір вступає в силу з 01.01.2011р. та діє до 01.01.2012р.

Згідно витягу із журналу реєстрації приходу суден ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" №3, початого 01.08.2009р. та закінченого 30.06.2012р., у березні-травні 2011р. до Білгород-Дністровського порту заходили судна „Тендеровська", „МЗ-6", „Київська", „Ізмаїльська", „Дунайська-601", „Капітан Коробко", „Капітан Битко", „Майкан", „Динаприс-5", „REDUT".

У зв'язку із наданням портом у березні-травні 2011р. послуг суднам „Тендеровська", „МЗ-6", „Київська", „Ізмаїльська", „Дунайська-601", „МЗ-11", „Капітан Коробко", „Капітан Битко", „Майкан", „Динаприс-5", „REDUT", що агентуються ТОВ „Інтер-сервіс", позивачем відповідачу було виставлено рахунки №891 від 19.03.2011р. на суму 859,20 грн., №1053 від 19.03.2011р. на суму 7114,12 грн., №1179 від 25.03.2011р. на суму 5075,88 грн., №584 від 02.03.2011р. на суму 644,40 грн., №1228 від 31.03.2011р. на суму 184,96 грн., №1056 від 04.03.2011р. на суму 1101,74 грн., №930 від 22.03.2011р. на суму 1718,40 грн., №808 від 19.03.2011р. на суму 1718,40 грн., №1052 від 20.03.2011р. на суму 849,91 грн., №1339 від 06.04.2011р. на суму 387,10 грн., №1230 від 31.03.2011р. на суму 422,03 грн., №1239 від 31.03.2011р. на суму 924,80 грн., №1227 від 31.03.2011р. на суму 924,78 грн., №1057 від 18.03.2011р. на суму 4700,77 грн., №1231 від 31.03.2011р. на суму 184,96 грн., №1229 від 31.03.2011р. на суму 924,80 грн., №1544 від 05.04.2011р. на суму 974,83 грн., №1649 від 28.04.2011р. на суму 924,80 грн., №1546 від 11.04.2011р. на суму 2153,20 грн., №1338 від 06.04.2011р. на суму 541,93 грн., №1339 від 06.04.2011р. на суму 387,10 грн., №1464 від 19.04.2011р. на суму 387,10 грн., №1466 від 19.04.2011р. на суму 541,93 грн., №1543 від 27.04.2011р. на суму 7552,25 грн., №1596 від 28.04.2011 р. на суму 1091,41 грн., №1561 від 27.04.2011р. на суму 6637,40 грн.

Відповідно до вищезазначених рахунків на підтвердження об'єму та вартості зазначених в них послуг сторонами підписано акти виконаних робіт.

Згідно виставлених рахунків №1139 від 31.03.2011р. на суму 670,96 грн., №2019 від 20.05.2011р. на суму 4747,45 грн., №1964 від 19.05.2011р. на суму 387,10 грн., №1797 від 06.05.2011р. на суму 541,93 грн., №1798 від 06.05.2011р. на суму 387,10 грн., №1963 від 19.05.2011р. на суму 541,93 грн., №2523 від 30.06.2011р. на суму 369,91 грн., №2043 від 16.05.2011р. на суму 1718,40грн., №2042 від 26.05.2011р. на суму 859,20грн., на підтвердження надання послуг відповідачу позивачем, до матеріалів справи портом надано накладні №132 від 19.05.2011р., від 06.05.2011р., №133 від 19.05.2011р., №2043 від 16.05.2011р., від 26.05.2011р., №73, заявку на електропостачання судна на період з 27.04. - 20.05.2011р., рахунок-фактуру від 30.06.2011р.

Щодо рахунку №1568 від 27.04.2011р. на суму 30 621,58грн., він містить суми портових зборів за фактичний захід судна „Данаприс-5" до Білгород-Дністровського порту, що вбачається із журналу реєстрації виходу суден „ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" №3, за тарифами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2010р.

Як вбачається із наданого позивачем поштового повідомлення від 03.06.2011р. відповідачем було отримано вимогу позивача №1468 від 02.06.2011р. про сплату наявної за договором від 31.12.2010р. заборгованості.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену їх правову позицію, суд, вважає заявлені ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 88685,64 грн. заборгованості за надані послуги суднам, що агентуються відповідачем, правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами із договору №118-ОД від 31.12.2010 р., на думку суду, регулюються п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно до ч.ч.1, 3 ст.116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

За положеннями ч.1 ст.117 КТМ України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Відповідно до положень ч.1 ст.73 КТМ України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Положення ч.ч.1, 2, 3 ст.84 КТМ України визначають, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.9 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000 р., державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначається за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

За положеннями п.14 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000 р., ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають. Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України.

Положеннями п.12 Зборів і плат за послуги, що надаються суднами у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. №214 (зі змінами), державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння зборів і плати визначається за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи вищепроаналізовані первинні документи, що підтверджують надання портом послуг агентованим відповідачем, відсутність доказів оплати наданих послуг, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з ТОВ „Інтер-сервіс" 88685,64 грн. заборгованості.

Крім того, позивачем у відповідності з п.3.7. договору №118-ОД від 31.12.2010р. нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 6778,98 грн.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Перевіривши розрахунки пені, зроблені позивачем, суд встановив, що за вищенаведених умов мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із порушенням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та строку, у межах якого нараховуються штрафні санкції, встановленого ч.6 ст.232 ГК України, з наступних підстав.

Так, згідно копії книги вручення рахунків та актів виконаних робіт ДП „БДМТП" мало місце отримання відповідачем рахунків на оплату послуг 18.05.2011р. (рах.№1798), 08.06.2011р. (рах.№№2043, 2042, 2019, 1964, 1963, 1797), у зв'язку з чим згідно п.3.2. договору від 31.12.2010р. агент мав розрахуватись із портом протягом 10 банківських днів від дат отримання рахунків, тобто відповідно 02.06.2011р. та 23.06.2011р. позивач дізнався про порушення його прав відповідачем неоплатою заборгованості по рахункам №№1798, 2043, 2042, 2019, 1964, 1963, 1797, отже, мав право заявити вимогу про сплату пені в строк позовної давності до 03.06.2012р. за рахунком №1798 та в строк до 24.06.2012р. за рахунками №№1798, 2043, 2042, 2019, 1964, 1963, 1797.

З врахуванням ненадання позивачем доказів отримання відповідачем решти рахунків, початок відліку строку прострочення боржником сплати заборгованості за ними слід відраховувати зі сплином 7 днів з моменту вручення відповідачу - 03.06.2011р. вимоги позивача №1468, тобто, такою датою є 11.06.2011р., отже, позивач мав право на звернення із вимогою про стягнення з відповідача пені у даному випадку в строк до 12.06.2012р.

З огляду на те, що позивачем згідно вхідного штемпеля господарського суду Одеської області №5001/2012 позов до суду подано 01.11.2012р., з врахуванням відсутності у договорі №118-ОД від 31.12.2010р. домовленості сторін щодо зміни строку позовної давності для нарахування пені, строк для заявлення вимог про стягнення з відповідача за вище означеними рахунками сплинув 24.06.2012р., з огляду на що суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6778,98 грн.

Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України 13/110-11 від 27.04.2012р., №40/117 від 20.03.2012р.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2641,35 грн. індексу інфляції, 3922,85 грн. три проценти річних.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунки 3% річних та індексу інфляції надані позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що вони зроблені позивачем вірно згідно до економічних формул, правила застосування яких, зокрема, визначені листом ВСУ №62-97 від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Отже, з врахуванням викладеного підлягає судом задоволенню повністю позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2641,35 грн. індексу інфляції, 3922,85 грн. три проценти річних.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені ДП „Білгород-Дністровський МТП" позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з ТОВ „Інтер-сервіс" підлягає 88685,64 грн. заборгованості, 2641,35 грн. індексу інфляції, 3922,85 грн. три проценти річних. В задоволенні решти позовних вимог позивача суд відмовляє.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1904,98 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 15.01.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.11.2012 р. суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-сервіс" (65014, м. Одеса, вул. Троїцька,12, кв.9, код 32078539) на користь Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код 01125689) 88685 (вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 64 коп. заборгованості, 2641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн. 35 коп. індексу інфляції, 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 85 коп. три проценти річних, 1904 (одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 98 коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу в решті заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 17.01.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.