Рішення

від 17.01.2013 по справі 5008/1206/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2013 Справа № 5008/1206/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат - Ужгород ",

м. Ужгород, 88000

до товариства з обмеженою відповідальністю „Геліос- торгівля ",

м. Ужгород, 88000

про стягнення 44 307 грн. ,

Суддя С.Б. Швед

секретар судового засідання -Пагулич В.Д.;

від позивача -Субота М.І., довіреність №789 від 01.01.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат - Ужгород" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю „Геліос - торгівля" про стягнення 44 307 грн. заборгованості за поставлений товар (в т.ч. 36166,56 грн. -основного боргу, 7522,64 грн. -штрафу та 618,29 грн. -3% річних).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України .

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

15.03.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Дукат - Ужгород" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Геліос - торгівля" (Покупець) було укладено договір поставки №219 (а.с.5-6), на підставі якого Постачальник зобов'язався поставляти товари відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець -прийняти та оплатити такі товари (п.1.1).

За даними позивача заборгованість відповідача за поставлений товар складає суму 36166,56 грн., що належним чином підтверджується долученим до матеріалів справи узгодженим сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 30.04.2012 року (а.с.9).

Зважаючи на наявність вищевказаної заборгованості позивач 16.10.2012 року звернувся до відповідача з претензією та вимогою щодо її погашення (а.с.7-8), однак останній борг не погасив, що змусило позивача звернутися за захистом свого порушеного права з даним позовом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заборгованість за товар сумі 36166,56 грн. визнана відповідачем безумовно шляхом підписання акту звірки розрахунків (а.с.19), підтверджена належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги належить задоволити на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України без з'ясування і дослідження інших обставин справи (абзац третій пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України ), тому підлягають задоволенню вимоги про стягнення 616,61 грн. річних (3%).

Що стосується нарахованого позивачем штрафу за прострочення виконання господарського зобов'язання суд констатує наступне.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату отриманих товарів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу. З вказаного вбачається, що фактично договором встановлена відповідальність у вигляді пені за прострочення платежу, тому стягненню підлягає сума 816,83 грн. пені згідно з п.6.2. Договору в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України з урахуванням обмежень щодо розміру пені відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР.

Судовий збір по справі у сумі 1609,50 грн. підлягає віднесенню на відповідача (частина друга статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України 33, 43, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Геліос - торгівля" (88000, м. Ужгород, вул. Шумна 25, код 30685435)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат - Ужгород " (88000, м. Ужгород, вул. Паризької комуни, 2А, код 22101641)

суму 37600,00 грн. (тридцять сім тисяч шістсот гривень 00 коп.) (в т.ч. 36166,56 грн. -основного боргу; 816,83 грн. -пені та 616,61 грн. -3% річних), а також суму 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) у відшкодування судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим до виконання на території України.

Суддя С.Б. Швед