Справа № 1519/2-444/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого -судді Целуха А.П.,
при секретарі судового засідання -Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», третя особа -Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_4,третя особа - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави,-
ВСТАНОВИВ:
28.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», третя особа -Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначила, що 08 червня 2007 року між нею та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» був укладений кредитний договір №014/1581/73/02758, на підставі якого кредитор надав позивачу кредит в сумі 26757доларів США, строком до 07 червня 2013 року зі сплатою 12,5 відсотків річних. На виконання умов Кредитного договору від 08.06.2007 року, між позивачем,відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №2008/30/778, за умовами якого уклали договір добровільного страхування транспортного засобу №100 від 13 березня 2007 року. Застрахованим транспортним засобом є легковий автомобіль AURIS»2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, якій належить позивачу на праві власності. 30.06.2008 року в відбулась ДТП, позивач своєчасно сповістила відповідача про ДТП з місця пригоди.02 липня 2008 року позивачем подано письмову заяву про страхову виплату. 15 липня 2008 року відповідачем був проведений огляд та оцінка страхового відшкодування, за результатами якого визнано, що відновлення автомобіляAURIS»2007 року випуску є економічно недоцільним. За результатами Інтернет - аукціону, який відбувся 17 липня 2008 року, автомобіль був проданий за ціною 33 000 грн. Розмір страхового відшкодування, згідно калькуляції ЕРЦ ТО НАСК «Оранта» склав 118 855,74 грн., страхова сума відшкодування склала 114 855 гр. Залишок ліміту відповідальності за відрахуванням ціни автомобілю, за якою він був проданий на Інтернет-аукціоні, склав 80 706,45 грн. 08 серпня 2008 року ВАТ «Ерсте-Банк»надав НАСК «Оранта»дозвіл на виплату страхового відшкодування в рахунок погашення кредитної заборгованості. Проте, відповідач лише 26 січня 2009 року перерахував грошові кошти у сумі 80 706,45 грн. для наступного направлення для погашення заборгованості за кредитним договором, які були направлені ВАТ «Ерсте Банк»на купівлю валюти на МВРУ. За рахунок гривневого еквіваленту було придбано 9,882,87 доларів США, які були направлені: на погашення кредиту у сумі 9 682,87 доларів США, на погашення прострочених відсотків у сумі 200,42 доларів США. Згідно розпорядження Національного банку України від 26 серпня 2008 року, Національним банком України 18 серпня 2008 року був встановлений офіційний курс гривни до долару США: за 100 доларів США-484,35 гривні; Згідно розпорядження Національного банку України від 26 серпня 2008 року, Національним банком України 26 січня 2009 року був встановлений офіційний курс гривни до долару США: за 100 доларів США-770,00 гривень. Відповідно позивач, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по виплаті страхового відшкодування, просила суд, із урахуванням уточнень, стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»на її користь збитки у розмірі 8 651,82 доларів США у гривнях за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду; стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.
15.01.2010 року від представника відповідача за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»надійшли письмові заперечення на позов, в яких він зазначений позов не визнав, посилаючись не те, що строки виплати страхового відшкодування не були порушені із підстав, зазначених у запереченнях, та зафіксованих технічними засобами.
19.01.2010 року представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»звернувся до суду із зустрічним позовом, який був прийнятий судом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/1581/73/02758 від 08.06.2007 року, за умовами якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 26 757,00 доларів США на придбання автомобіля «Тойота Аурис», а ОСОБА_1 зобов'язалась повертати кредит, а також сплачувати проценти 12,5 % на рік з кінцевим терміном повернення 07.06.2013 року. Згідно договору поруки №014/1581/73/02758/2 від 08.06.2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_4, останній виступив поручителем та зобов'язався солідарно із позивальником відповідати перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором. Проте, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач, з 15.01.2008 року допускала порушення строків погашення заборгованості по кредиту, за відсотками по кредиту, по комісії, за пеню, у розмірі 8 651,83 доларів США, які позивач із рахуванням наданих до суду уточнень просить стягнути з відповідачів. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 610,20 гривень державного мита, та 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
04.08.2011 року представник відповідача за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»звернувся до суду із зустрічним позовом, який був прийнятий до спільного розгляду судом, до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави. На обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №2008/30/778 від 09.06.2008 року. 30.06.2008 року трапилась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу TOYOTA AURIS 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача, та 08.08.2008 року страхова компанія ВАТ НАСК «Оранта»на підставі листа вигодонабувача ВАТ «Ерсте Банк» від 08.08.2008 року, страхового акту №1475, виплатила страхувальнику ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 80 706,45 грн., згідно платіжного доручення №32 від 23.01.2009 року, проте, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було надано до НАСК «Оранта»всіх документів та доказів, що необхідні для здійснення страховиком права вимоги до відповідальної особи, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»виплачене страхове відшкодування у розмірі 80706,45 грн.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»та позивача за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань щодо розгляду справи у його відсутності або про відкладення судового засідання не подавав.
Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у судове засідання з'явився, поданий позов підтримав, проти задоволення первісного позову заперечував із підстав, зафіксованих технічними засобами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди представника позивача за зустрічним позовом, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», третя особа -Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_4,третя особа - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення заборгованості за кредитним договором - підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 08 червня 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» був укладений кредитний договір №014/1581/73/02758, на підставі якого кредитор надав позивачу кредит в сумі 26 757 доларів США, строком до 07 червня 2013 року зі сплатою 12,5 відсотків річних. 08.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу - TOYOTA AURIS 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. Також, згідно договору поруки №014/1581/73/02758/2 від 08.06.2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_4, останній виступив поручителем та зобов'язався солідарно із ОСОБА_1 відповідати перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором. Проте, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач, з 15.01.2008 року допускала порушення строків погашення заборгованості по кредиту, за відсотками по кредиту, по комісії, за пеню, у розмірі 8 651,83 доларів США, які, як було встановлено у судовому засіданні відбулись із несвоєчасного виконання відповідачем за первісним позовом ВАТ НАСК «Оранта»зобов'язань з виплати страхового відшкодування. На виконання умов Кредитного договору від 08.06.2007 року, 09 червня 2008 року між ОСОБА_1, відповідачем Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №2008/30/778.
Згідно із ст.979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
А відповідно до пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування" - "При настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк."
П.2.11.4, 2.11.4.1, 2.11.4.2 Договору визначено, що протягом 10 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання причин обставин та наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків, страховик складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування у строк до 15 робочих днів після складання страхового акту здійснює його виплату або приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у строк до 15 робочих днів з моменту його прийняття надсилає його страхувальнику"
Відповідно п.2.5.1 Договору страхова сума - грошова сума, в межах якої Страховик відповідно до умов цього договору зобов'язаний здійснити повну виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
Згідно тексту означеного договору, застрахованим транспортним засобом є легковий автомобіль AURIS»2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, якій належить позивачу на праві власності. 30.06.2008 року відбулась ДТП, про яку ОСОБА_1 я Віталіївна своєчасно сповістила відповідача про ДТП з місця пригоди.
02 липня 2008 року позивачем подано письмову заяву про страхову виплату. 15 липня 2008 року відповідачем був проведений огляд та оцінка страхового відшкодування, за результатами якого визнано, що відновлення автомобіля AURIS»2007 року випуску є економічно недоцільним. За результатами Інтернет - аукціону, який відбувся 17 липня 2008 року, автомобіль був проданий за ціною 33 000 грн.
Розмір страхового відшкодування, згідно калькуляції ЕРЦ ТО НАСК «Оранта»склав 118 855,74 грн., страхова сума відшкодування склала 114 855 гр. Залишок ліміту відповідальності за відрахуванням ціни автомобілю, за якою автомобіль був проданий на Інтернет - аукціоні, склав 80 706,45 грн. 08 серпня 2008 року ВАТ «Ерсте-Банк»надав дозвіл НАСК «Оранта»на виплату страхового відшкодування в рахунок погашення кредитної заборгованості.
16.11.2009 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів та перейменовано ВАТ «Ерсте Банк»у Публчне акціонерне товариство «Ерсте Банк», який є повним правонаступником ВАТ «Ерсте Банк»
Проте, відповідач лише 26 січня 2009 року перерахував грошові кошти у сумі 80 706,45 грн. для наступного направлення для погашення заборгованості за кредитним договором, які були направлені ВАТ «Ерсте Банк»на купівлю валюти на МВРУ. За рахунок гривневого еквіваленту було придбано 9,882,87 доларів США, які були направлені: на погашення кредиту у сумі 9 682,87 доларів США, на погашення прострочених відсотків у сумі 200,42 доларів США.
Згідно розпорядження Національного банку України від 26 серпня 2008 року, Національним банком України 18 серпня 2008 року був встановлений офіційний курс гривні до долару США: за 100 доларів США-484,35 гривні. Згідно розпорядження Національного банку України від 26 серпня 2008 року, Національним банком України 26 січня 2009 року був встановлений офіційний курс гривни до долару США: за 100 доларів США-770,00 гривень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Ст.979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст.980 ЦК України та ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Ст.9 Закону України «Про страхування» містить визначення термінів «страхова сума», «страхова виплата», «страхове відшкодування». Так, страховою сумою слід вважати грошову суму, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку (ч.1). Страхова виплата -це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ч.2). Страховим відшкодуванням, є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування (ч.ч. 16-17).
П.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язується здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Чинне законодавство України встановлює принцип повного відшкодування заподіяних збитків (шкоди). Зокрема, ч.3 ст.22 ЦК України встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Ч.1 ст.1166 ЦК України містить положення, згідно з яким майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Осіб, до яких може бути пред'явлена вимога про відшкодування завданих збитків (шкоди) може бути декілька.
Вказаний принцип поширює свою дію також і на випадки, коли одержавши страхове відшкодування, яким компенсовано лише частину збитків, завданих настанням страхового випадку, страхувальник вправі вимагати від особи, відповідальної за заподіяння збитків, відшкодування різниці між фактичним розміром завданих йому збитків і одержаним страховим відшкодуванням.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З урахуванням наведеної норми, особа (включаючи і страхувальника), яка одержала відшкодування заподіяних їй збитків, в тому числі і від страховика, в обсязі, що перевищує її реальні збитки, зобов'язана повернути різницю (перевищення) між фактичним відшкодуванням та розміром реальних збитків, особі від якої одержала таке перевищення.
Повернення страхувальником, який належним чином виконує умови укладеного зі страховиком договору страхування, отриманого від страховика страхового відшкодування не передбачено чинним законодавством України та суперечить правовій природі страхування. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заперечення на позов відповідача ВАТ НАСК «Оранта»суперечать принципу повного відшкодування завданих потерпілому (страхувальнику) збитків (шкоди), закріпленому в статтях 22 та 1066 ЦК України , враховуючи наступне: одержавши страхове відшкодування від страховика лише в частині понесених збитків, страхувальник вправі звернутись безпосередньо до особи, відповідальної за завдані йому збитки та вимагати сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка може і перевищувати розмір страхового відшкодування, одержаного від страховика.
Окрім зазначеного, із тексту постанови Інспектора ОМ ДТП та дізнання ВДАІ з обслуговування адмінтериторії м. Б.-Дністрогвського, Б.-Дністровського району Д.В. Невеселого про відмову у порушенні кримінальної справи від 04 липня 2008 року, вбачається, що гр-н ОСОБА_7 притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за порушення п.10.4. ПДР України.
Ст.3 ЦК України визначено перелік загальних засад цивільного законодавства, зокрема: справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України ). Ч.3 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У той же час відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України. Прийняті на себе зобов'язання по договору не були виконані відповідачем. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконав. Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.ст. 1054, 1050 ЦК України у разі невиконання прийнятих на себе зобов'язань позичальником банк отримує право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з урахуванням викладеного вище, суд вважає що позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», третя особа -Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача різниці, що виникла у зв'язку з невчасним виконанням відповідачем страхового відшкодування, а саме матеріальних збитків у розмірі 6 184,49 доларів США, що становить 47 597,47 гривень за курсом Національного банку України станом на 18.08.2008 року.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень з відповідача Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»моральної шкоди, обґрунтованої тим, що внаслідок незаконних дій відповідача, понесла додаткові моральні та психологічні затрати.
Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.
У позовній заяві про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди має бути зазначена, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
При цьому обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки, позивачем в судовому засіданні не надано жодного доказу в обгрунтування заявленої моральної шкоди, не підтверджено суму, на яку, як стверджує позивач, нею понесені моральні страждання, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди в цій частині позов також задоволенню не підлягає.
У той же час зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_4,третя особа - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення заборгованості за кредитним договором - підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись 15 , 509, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 629 , 985 , 989 , 991 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3 , 21 Закону України «Про страхування» , ст.ст. 10, 60, 61, 74, 88, 130, 208, 209, 212, 213-215, 224-225 ЦПК України, СУД, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», третя особа -Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.
Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити у повному обсязі.
У задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави -відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 6 184,49 доларів США, що в перерахуванні на національну валюту за курсом НБУ станом на 18.08.2008 становить 47 597,47 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(м. Київ, вул. Прорізна,6, код ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором №014/1581/73/02758 від 08.06.2007 року по поверненню кредиту та сплаті відсотків в розмірі 8 651,83 доларів США, що в перерахуванні на національну валюту за курсом НБУ станом на 14.04.2011 року становить 68 949,03 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті державного мита 610,20 гривень, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ А.П. ЦЕЛУХ
З оригіналом згідно
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2012 |
Оприлюднено | 18.01.2013 |
Номер документу | 28649141 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Целух А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні