Рішення

від 15.01.2013 по справі 5010/1608/2012-5/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 р. Справа № 5010/1608/2012-5/93

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З. Цюх, при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Авто-ГАЗ ІВ"

юридична адреса: вул. Микитина,5, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, 76492;

поштова адреса: вул. Ребета, 8-Г, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Богородчанинафтогаз", вул.Петраша, 8-Г, смт.Богородчани, Івано-Франківська область, 77701

про стягнення заборгованості в сумі 296925,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Голик Р.Ю. - представник, довіреність від 26.12.12р., паспорт серії СЕ № 024678, виданий 30.03.01р. Івано-Франківським МВ УМВСУ у Івано-Франківській області

від відповідача: Храбатин А.В. - представник, довіреність № 10 від 14.01.13р., паспорт серії СЕ №228883, виданий 11.03.03р. Івано-Франківським МВ УМВСУ у Івано-Франківській області

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Авто-ГАЗ ІВ" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Богородчанинафтогаз" (далі Відповідач) про стягнення 296925,71 грн. заборгованості, в тому числі 284900 грн. основного боргу, 10075,59 грн. пені та 1950,12 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача позов визнав, мотивує несплату боргу відсутністю коштів, а також підтвердив факт отримання від позивача копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір Про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПФ11/1 від 19.04.11, відповідно до п. 1. якого Сторона-1 (далі Позивач) в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, зобов"язується надати Стороні-2 (далі Відповідач) безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов"язується прийняти фінансову допомогу, і повернути її Позивачу у визначений цим договором строк. Сума фінансової допомоги зазначається в додатках, які після підписання є невід"ємною частиною даного договору.

Пунктом 4. Договору передбачено, що Позивач зобов"язується надати визначену ддоговором фінансову допомогу повністю або частинами в сумі та в термін, що визначається в додатках до договору.

Між сторонами було підписано 58 додатків до договору, згідно яких відповідач отримав фінансову допомогу в сумі 756970 грн.

Враховуючи, що відповідач частково повернув кошти по додатках №№1-28 в сумі 472070 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 284900 грн.

Відповідач зобов"язаний повернути безвідсоткову поворотну фінансову допомогу по додатках №№29-45 до 31.08.12 (а.с.14-30), по додатках №№46-48 до 30.09.12 (а.с.31-33), по додатках №№49-53 до 31.10.12 (а.с.34-38), по додатках №№54-57 до 30.11.12 (а.с.39-42), по додатку №58 до 05.12.12 (а.с.43).

Відповідач не повернув 284900 грн. у терміни, визначеними додатками, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 284900 грн. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Частково обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% річних, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 9 договору сторони передбачили, що за порушення терміну повернення фінансової допомоги відповідач зобов"язаний сплатити на користь відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, 3 % річних та збитки від інфляції за кожний день прострочення повернення фінансової допомоги.

Суд самостійно здійснив перерахунок пені та 3% річних, з врахуванням чого обгрунтований розмір пені становитиме 9723,95 грн., а 3 % річних відповідно - 1944,79 грн. (розрахунки здійснені судом додаються). В решті стягнення пені та 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 284900 грн. основного боргу, 9723,95 грн. пені та 1944,79 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 5931,37 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193,230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Авто-ГАЗ ІВ" до Публічного акціонерного товариства "Богородчанинафтогаз" про стягнення 296925,71 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Богородчанинафтогаз" (вул.Петраша, 8-Г, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701, код 20539924) на користь Приватного підприємства "Авто-ГАЗ ІВ" (юридична адреса: вул.Микитина,5, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, 76492; поштова адреса: вул. Ребета, 8-Г, м.Івано-Франківськ, 76000, код 33645039) - 284900 (двісті вісімдесят чотири тисячі дев"ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 9723 (дев"ять тисяч сімсот двадцять три) грн. 95 коп. пені 1944 (одну тисячу дев"ятсот сорок чотири) грн. 79 коп. - 3% річних та 5931 (п"ять тисяч дев"ятсот тридцять одну) грн. 37 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.01.13

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"