Ухвала

від 17.01.2013 по справі 905/435/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО

17.01.13р. № 905/435/13-г

за заявою кредитора (заявника) Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.», м. Донецьк

про визнання банкрутом

Суддя М.О. Лейба

До господарського суду Донецької області 16.01.13 надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька №670/8 від 15.01.13 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.», м. Донецьк на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В тексті заяви кредитор посилається на наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.», м. Донецьк перед кредитором у загальній сумі 832,10грн., відсутність боржника за юридичною адресою та неподання податкової звітності протягом року.

Пунктом 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявністю інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до п.7 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява кредитора повинна містити докази обґрунтованості вимог кредитора та інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

В силу п.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу, інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, та з інших підстав, передбачених ст.63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.

Згідно п.3 ст.63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

В обґрунтування відсутності боржника за юридичною адресою, в заяві про порушення справи кредитор посилається на акт державного виконавця від 16.02.11.

З вказаних обставин на думку заявника вбачається, що боржник не знаходиться за юридичною адресою та свою підприємницьку діяльність не здійснює.

Інших доказів відсутності боржника за адресою його місця реєстрації суду не надано.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 06.06.06р. у справі № Б48/12-05 та Вищий господарський суд України в постанові від 04.11.08р. по справі №04-05/27-33-8б.

Згідно з доданої до заяви копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА №245572, виданої державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради від 29.11.12 відповідно до наступних критеріїв пошуку, зокрема, ідентифікаційний код: 33221890 - ідентифікаційний код юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.», в ЄДР знайдено записів у кількості - 1, де в графі «Статус відомостей про юридичну особу» зазначено: «не підтверджено».

Таким чином, надана копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА №245572 від 29.11.12 не містить запису відносно боржника: «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням», і відповідно не може бути належним доказом на підтвердження відсутності юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.» за його місцезнаходженням, оскільки лише факт внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Крім того, до заяви додані копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.», яке видане 19.10.04. Вказаний документ виданий більше 8 років тому до дати звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, тому не може бути прийняте судом як належний доказ того, що на теперішній час боржник включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи викладене, суд вважає, що кредитором належним чином не доведена наявність ознак відсутнього боржника, необхідних для порушення провадження у справі на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Також, суд звертає увагу кредитора на наступне:

Пунктом 11 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Згідно пункту 6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок позивача надіслати сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Законом України «Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви» від 19.05.11р №3382-VI (який набрав чинності з 18.06.11) стаття 56 ГПК України викладена в новій редакції, а саме: "позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення".

За змістом поданої заяви Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька просить порушити справу про банкрутство відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т».

Як докази направлення копії заяви боржнику суду надані копія квитанція Укрпошти від 16.01.13 №4703 та опис вкладення у цінний лист з поштовим штемпелем від 16.01.13. В наданому описі в графі «На ім'я» вказано «Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Б.Г.Т.», тоді як заява про порушення справи подана стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.». При цьому, в графі «Найменування предметів» пунктом 1 вказана заява про порушення справи про банкрутство ТОВ НВФ «Б.Г.Т.».

Таким чином, зі змісту наданого опису не можливо дійти беззаперечного висновку про надсилання копії заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів саме боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.».

З огляду на зазначене вказані квитанція та опис від 16.01.13 не можуть бути прийняті судом як належні докази направлення боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство.

Інших доказів направлення чи вручення боржнику заяви про порушення справи про банкрутство з доданими документами суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд визнає за необхідне заяву про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду на підставі п.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п.2 ст.9 вказаного закону повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене та керуючись п.п. 7, 11 ст.7, п.1 ст.9, ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст. 34, 43, ст.56, ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька №670/08 від 15.01.13 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Г.Т.», м. Донецьк повернути без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи №670/08 від 15.01.13 з доданими документами на 33 арк.

Суддя Лейба М.О.

Вик. тел.

Надруковано примірників - :

- господарському суду Донецької області,

- сторонам,