cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-13/16628-2012 16.01.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007», м. Черкаси
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-авто», м. Київ
Про стягнення 78 132,79 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від позивача Шапошник А.А. -дов. від 10.12.2012р.
Від відповідача Руденко О.А. -дов. від 14.01.11р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 78 132,79 грн. заборгованості, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені за Договором поставки № 19 від 08.02.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/16628-2012 та розгляд справи призначено на 11.12.2012р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012р. розгляд справи було відкладено на 16.01.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
12.12.2012р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
08.01.2013р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в зв'язку з тим, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та подвійної облікової ставки НБУ збільшилась. Позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі -79 993,28 грн., враховуючи 75 625 грн. основного боргу, 3 575,58 грн. - пені, 717,08 грн. -трьох відсотків річних, 75,62 грн. -інфляційного збільшення.
16.01.2013р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, враховуючи збільшення, підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача вимоги ухвал суду від 26.11.2012р. та 11.12.2012р. не виконав, відзив на позов не надав, проти задоволення позовних вимог заперечував, проте, доказів в підтвердження викладеного не представив.
В позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові суми та майно, які належать відповідачу, в межах суми позову.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 16.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2012р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки № 19.
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, оплачувати придбані товари: шини відновлені (наварні) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару згідно рахунку.
На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу шини із наступними заводськими номерами та в кількості: 21.08.2012р. - № 003551 26/10- 1шт., № 003348 29/06 - 1 шт., № 003550 44/09 - 1 шт., № 003345 23/06 - 1 шт., № 167408 - 1 шт., № 215363-1шт., № 190724-1шт., № 664213-1шт., № 187875-1шт., № 584162-1шт., № 187807-1шт., № 211116-1шт., № 670760 -1 шт., № 371769-1шт., № 68507 -1 шт., № 355016-1шт., № 502023 - 1 шт., № 089563 -1 шт., № 323248 -1 шт., № 370621-1шт., № 323646 03/10-1шт., № 584 181 50/08-1шт., № 003 569 05/10-1шт., № 003 573 06/10-1шт., № С21 320 661 19/09-1шт., № К2R3000065 32/10 - 1 шт., № F2R891132 48/10-1шт., № 003574 26/10-1шт., № 003576 33/06 1- шт., № М21360 681-1шт.; та 29.08.2012р. - № 346 009 35/10-1 комплект., № 197 787 24/10-1 комплект.,№ 471 663 36/07 - 1 комплект.,№ 089 931 35/10 -1 комплект.,№ 003 570 14/07 -1 шт., № 003 56 42/09 -1 шт.,№ 003 568 45/10-1шт.,№ К2Р 140563 31/09-1шт., № А2N 560140-1шт., № V2R 150243 23/10-1шт., № 003583 50/08 -1 шт., № А2N 100 175 52/07-1шт., № С2R 610 240-1шт., № L2R 260 695 41/10-1шт., № 003 579 20/10-1шт., № L2R 280 677 41/10-1шт., № 003 566 26/10-1шт., № Е2Р 060 663 35/09 -1 шт., № С2R 660 241 21/10-1шт., № К2R 090 745 -1 шт., № 003 575 08/08 -1 шт., № F2Р 520 686 46/09 -1 шт., № 003 571 10/09-1шт., № С2R 640 232 -1 шт., № J2Y 640 993 -1 шт., №003 584 11/10-1шт., № С2R 870 672 22/10 - 1 шт., № G2S 810 389 09/11 -1шт., № L2Р 860 158 43/09 - 1 шт.,№ НВС 5210 (Пробіг-70 000 км.)-1шт.
Факт поставки вказаних вище шин підтверджується Актами приймання-передачі шин від 21.08.2012р. та від 29.08.2012р., які підписані повноважними представниками, скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.
Позивач вистави відповідачеві рахунки-фактури від 21.08.2012р. № СФ-0000433 на суму -41 250 грн. та № СФ-0000445 на суму -34 375 грн. від 29.08.2012р.
Згідно п.1.1. Договору відповідач повинен був сплатити грошову суму за отриманий товар протягом 14 днів, тобто до 04.09.2012р. за рахунком № СФ-0000433 та до 12.09.2012р. за рахунком № СФ-0000445.
Відповідач умови Договору належним чином не виконав та за отриманий товар за вказаними рахунками грошові кошти не сплатив.
17.10.2012р. позивач надіслав відповідачу лист з актом звірки взаєморозрахунків з проханням розглянути та підписати. Факт направлення вказаного листа підтверджується фіскальними чеками від 20.10.2012р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач залишив лист без відповідного та належного реагування, акт взаєморозрахунків не підписав, зауваження до нього не надав, грошові кошти не сплатив.
Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, залучені до матеріалів справи.
16.01.2013р. в судовому засіданні представник відповідача надав суду копію листа вих. № 420/П від 09.11.2012р., в якому відповідачем було вказано, що він неодноразово звертався до позивача з вимогою зробити заміну неякісних шин на якісні, що поставлений товар-шини браковані.
Відповідач не надав суду доказів які б підтверджували факт направлення вказаного листа позивачу. Щодо посилання відповідача на неякісність шин, то вказана обставина відповідачем також документально не підтверджена.
Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом та договором сторін заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі -3 575,58 грн.
В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В Договорах сторін відсутня згода щодо нарахування та сплату пені, у випадку прострочення оплати відповідачем заборгованості за отриманий від позивача товар.
Також, на суму боргу позивач нараховує 3 % річних у розмірі 717,08 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 75,62 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(юридична адреса: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 10-А, корп.2, кв.35, фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 17, код ЄДРПОУ 30729545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007»(18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 164 А, оф.7, код ЄДРПОУ 35891028), -з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі -75 625 (сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн., 717 (сімсот сімнадцять) грн. 08 коп. -трьох відсотків річних, 75 (сімдесят п'ять) грн. 62 коп. -інфляційних нарахувань та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрати по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 17 січня 2013 року.
Суддя І.Д. Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2013 |
Оприлюднено | 17.01.2013 |
Номер документу | 28653048 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні