Рішення

від 11.11.2008 по справі 12/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

 11.11.2008                                                                                              Справа  № 12/151

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Центру електрозв'язку № 2 м. Перечин Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Перечин

до відповідача Перечинського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Перечин

про стягнення суми  35 721,87 грн. –основного боргу та 1 844,98 грн. - пені

                                                                                                       Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від позивача –Шандор О. М. (представник за довіреністю від 04.01.2008 року)

Від відповідача –Баєв В.О. (представник за довіреністю від 10.11.2008 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, м. Київ в особі Центру електрозв'язку № 2 м. Перечин Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”,                   м. Перечин до Перечинського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Перечин про стягнення суми 35 721,87 грн. –основного боргу та 1 844,98 грн. –пені.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Права та обов'язки згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід судді не поступало.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

          Позивач підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

          Письмовим відзивом на позов (вх. № 10514 від 11.11.2008 року) поданим в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі та повідомив, що погашення заборгованості буде проводитись поступово згідно кошторисних призначень на 2008-2009 роки.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 35 721,87 грн. основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 245 від 01.04.2003 року, послуги телефонного зв'язку, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          - актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2008 року;

          - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                   Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання послуг телефонного зв'язку (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих послуг телефонного зв'язку є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається               (ст. 615; 625 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.8 договору нарахована до сплати пеня в розмірі 1 844,98 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України; ст. ст. 216 –218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.

Однак, з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду (відсутністю значних збитків спричинених відповідачем позивачу, майново –економічний стан сторін, статусу сторін, суспільно –державну значимість господарської та службової діяльності сторін, специфіку завдань у здійсненні Національної безпеки держави, факт бюджетного недофінансування установи –відповідача на відповідні статті по зобов'язаннях і т.п.), суд обмежує, як виняток, стягнення пені до 500 грн., а в решті вимог в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню (п. 3  ст. 83 ГПК України, ч. 3  ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  частково.

2. Стягнути з Перечинського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (м. Перечин, вул. Жовтнева, 37; код 08672331) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Центру електрозв'язку № 2 м. Перечин Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”                    (м. Перечин, пл. Народна, 7; код 25438186) суму 35 721,87 (тридцять п'ять  тисяч сімсот двадцять одну грн. 87 коп.) –основного боргу; 500 грн. (п'ятсот грн.) –пені та 375,66 (триста сімдесят п'ять грн. 66 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.   В стягненні решти пені –провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.