Ухвала

від 15.01.2013 по справі к-35415/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року м. Київ К-35415/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р.

у справі № 16/129-ПН-06

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венеція»

про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі -позивач ДПІ у м. Херсоні) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венеція»(далі -відповідач, ТОВ «Венеція») про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації.

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р. постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні податковим органом перевірки господарської діяльності було встановлено, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою, а засновники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при реєстрації товариства не мали намірів займатися підприємницькою діяльністю, статутні документи вони підписали за винагороду, яку їм пообіцяв випадковий знайомий.

В підтвердження у позивач були письмові пояснення ОСОБА_5, де він пояснив, що у січні 2002 року в кафе він познайомився з чоловіком, який запропонував йому підзаробити, за перереєстрацію фірми «Венеція»пообіцяв заплатити 100 доларів.

Зазначені пояснення надавалися старшому оперуповноваженому податкової міліції головного УНМ ДПА у Херсонській області.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

ТОВ «Венеція»зареєстровано Херсонською міською радою 08.08.2001 р. про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 8908, що підтверджено витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно право установчих документів зазначене підприємство внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31560205, воно зареєстровано за юридичною адресою м. Херсон, вул. К. Маркса, 103/220, засновниками товариства на день реєстрації були ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»закріплено право органів державної податкової інспекції звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності є вичерпним та будь-яких інших підстав законом не передбачено.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач не довів, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували товариство без намірів займатися підприємницькою діяльністю, в зв'язку з чим, не довів, що товариство створено з порушенням вищенаведених норм законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, не вбачається підстав для визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації ТОВ «Венеція».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.

2. Постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов