Рішення

від 10.01.2013 по справі 5020-1354/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року справа № 5020-1354/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд»

(пр. Ген. Острякова, 205, кв. 21, м. Севастополь, 99055)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс»

(вул. Тимофія Строкача, 1, офіс 21, м. Київ, 03148)

та товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Холдинг»

(вул. Гоголя, 36, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 64936,65 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Борисов О.В., довіреність від 25.10.2012 б/н;

від відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс») - не з'явився;

від відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Холдинг») -

не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс» (Відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Холдинг» (Відповідач 2) про стягнення 64936,65 грн, а саме:

- з Відповідача 1 суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі

61938,16 грн та 3% річних у розмірі 2998,49 грн;

- з Відповідача 2 суми поручительства у розмірі 619,38 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 530, 553-559, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем 1 у повному обсязі взятих на себе зобов'язань по поставці попередньо оплаченого товару на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2010 №04/10/10/82.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.12.2012 позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-1354/2012.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти позову в частині стягнення з нього 619,38 грн заперечує з підстав припинення поруки в порядку частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України. Про дату, час і місце розгляду справи відповідачі повідомлялися своєчасно та належним чином, за адресами місцезнаходження, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представників у судові засідання не забезпечили.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України , у відсутність представників відповідачів.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

04.10.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Тірекс» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №04/10/10/82 (далі - Договір) (арк. с. 10-11).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує товар згідно Специфікації до цього договору, ціна в якій вказана з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 2.3 Договору оплата товару здійснюється Покупцем: 100% вартості товару на умовах передплати, вказаної в Специфікації.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що товар повинен бути поставлений Покупцеві згідно Специфікації до цього договору.

Договір складений у 2-х екземплярах, які мають однакову юридичну силу та вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по договору (пункт 7.1 Договору).

Специфікацією №1 до Договору сторони погодили асортимент, кількість та ціну товару, а також умови поставки товару (далі - Специфікація).

Як вбачається з наданих Позивачем до матеріалів справи банківських виписок

від 10.02.2011 та від 15.02.2011 (арк.с. 19-20), а також довідок банків, що підтверджують зарахування грошових коштів на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс», Позивач на виконання умов Договору перерахував на поточний рахунок Відповідача 1 суму попередньої оплати в розмірі 1112880,00 грн.

Проте, Відповідач 1 свої зобов'язання за Договором виконав не повністю: відповідно

до видаткової накладної від 03.03.2011 №0226 (арк.с. 13) ним був поставлений товар лише на суму 559611,84 грн та частково повернута сума попередньої оплати за непоставлений товар

у розмірі 491330,00 грн, що підтверджується банківськими виписками від 14.03.2011,

від 15.03.2011, від 17.03.2011, від 23.03.2011, від 24.03.2011, від 25.03.2011, від 19.04.2011, від 21.04.2011 (арк.с. 21-28).

Решту суми попередньої оплати у розмірі 61938,16 грн, як стверджує Позивач, Відповідач 1 до цього часу не повернув, що і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду з даним позовом.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.1 Специфікації сторони погодили, що строк відвантаження товару становить 20 календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та з урахуванням строків здійснення Позивачем попередньої оплати (10.02.2012 та 15.02.2012), Відповідач 1 зобов'язаний був поставити Позивачу товар на всю суму попередньої оплати не пізніше 07.03.2011.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини першої статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач 1 не надав господарському суду доказів поставки Позивачу товару на залишок суми попередньої оплати у розмірі 61938,16 грн або повернення цієї суми коштів останньому, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 1 суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 61938,16 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Як вже було зазначено, між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір купівлі-продажу, за яким Відповідач 1 - продавець зобов'язався поставити товар, а Позивач - покупець зобов'язався сплатити за цей товар певну грошову суму. Своє грошове зобов'язання Позивач зобов'язався виконати до передання товару за попередньою оплатою.

Правовим наслідком невиконання продавцем свого обов'язку щодо поставки попередньо оплаченого покупцем товару, зокрема, є нарахування процентів на суму попередньої оплати.

Так, відповідно до частини третьої статті 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлено договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку про те, що на суму попередньої оплати не можуть бути нараховані інфляційні втрати та 3% річних в порядку та в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки такі кошти не можна вважати боргом за невиконаним грошовим зобов'язанням. Аналогічна правова позиція викладена у судових рішеннях Вищого господарського суду України, зокрема, у постановах від 25.04.2012 у справі №26/320 ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/23736393 ), від 25.10.2011 у справі №5021/786/2011 ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/18780992 ), від 09.06.2011 у справі №43/308-10 ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/16461847 ), від 12.01.2011 у справі №35/249-10 ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/13650051 ).

Враховуючи викладене та те, що укладеним між сторонами договором поставки розмір відсотків за користування чужими коштами не встановлений, а Відповідач 1 не виконав зобов'язання по поставці товару, господарський суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення з Відповідача 1 в порядку статті 625 ЦК України суми 3% річних у розмірі 2998,49 грн, та відмовляє в цій частині позову.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2 суми поручительства у розмірі 619,38 грн за Договором поруки від 04.10.2010, суд зазначає наступне.

04.10.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Холдинг» (Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» (Кредитор) було укладено договір поруки (далі - Договір поруки), відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Тірекс» (Боржник) зобов'язань за Договором купівлі-продажу №04/10/10/82 від 04.10.2010, укладеного між Кредитором та Боржником (далі - Основний договір).

Відповідно до пункту 3.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується у випадку порушення Боржником зобов'язань по Основному договору, передбачених пунктом 1.1 Договору поруки, самостійно виконати борг Боржника перед Кредитором у розмірі

1 (одного)% від суми заборгованості на підставі письмової вимоги Кредитора протягом 3-х днів шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок Кредитора.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін та діє до моменту припинення поручительства на підставах, встановлених статтею 559 Цивільного кодексу України (пункт 4.1 Договору поруки).

За такою редакцією Договору поруки суд визнає його укладеним на невизначений строк.

Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як раніше встановлено судом, останнім днем строку виконання Відповідачем 1 основного зобов'язання за Договором є 07.03.2011, а відтак з 08.03.2011 у Позивача виникло право на пред'явлення до Відповідача 2, як поручителя, відповідної вимоги за Договором поруки.

Позивач не надав господарському суду докази свого звернення протягом встановленого законом шестимісячного строку з вимогою до Відповідача 2 про виконання зобов'язання за Договором поруки, а відтак суд дійшов до висновку про припинення поруки в порядку частини четвертої статті 559 ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 2 на користь Позивача суми поручительства у розмірі 619,83 грн господарський суд визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору господарський суд покладає на Позивача та Відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» до товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Холдинг» про стягнення 64936,65 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс» (вул. Тимофія Строкача, 1, офіс 21, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код 32385206) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» (пр. Ген. Острякова, 205, кв. 21, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 33848384) суму попередньої оплати у розмірі 61938,16 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім грн 16 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1535,18 грн (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять грн 18 коп.).

3. В іншій частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Тірекс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Холдинг» , - відмовити.

Повне рішення складено 14.01.2013.

Суддя підпис О.М.Архипенко