Рішення

від 12.01.2009 по справі 6/215(14/657(4/389))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/215(14/657(4/389))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.09                                                                                 Справа № 6/215(14/657(4/389))

Суддя Василенко Т.А.,  розглянувши матеріали  за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаспромпоставка”, м. Луганськ

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт”, м. Луганськ

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БІ- ТРАНС”, м. Київ

про стягнення 13 433 грн. 14коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Лізогуб Н.Г., дов. № б/н від 07.05.07;

від 1-го відповідача –не прибув;

від 2-го відповідача –не прибув;

                                  в с т а н о в и в:

       Рішенням господарського суду Луганської області від 07.08.08 суддею Лісовицьким Є.А. у справі 14/657(4/389) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаспромпоставка” до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт” до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БІ- ТРАНС”, про стягнення 7 824 грн. 04коп., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.08 у справі № 14/657(4/389) рішення господарського суду Луганської області від 07.08.08 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Обставини  справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з 1-го відповідача штрафних санкцій у розмірі 9 грн. 53 коп. та з  2-го відповідача боргу у сумі 5 502 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 335 грн. 79 коп., пені у сумі 3 152 грн. 38 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 4 432 грн. 94 коп., всього у загальній сумі 13 433 грн. 14 коп.

          1-й відповідач - ТОВ «Донбаснафтопродукт»надав до суду лист за яким вимоги позивача визнав та просить суд розглянути справу у його відсутність.

2-й відповідач після призначення справи до слухання жодного разу в судові засідання не з'явився про причини неявки не повідомив, але про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином.

В обґрунтування вимог за позовом, позивач посилається на те, що:

Між ТОВ “Донбаснафтопродукт” - 1-відповідач у справі (“Виконавець”) та ТОВ “Донбаспромпоставка” - позивач у справі (“Замовник”) укладений договір про надання послуг № 57/у від  07.09.06, згідно якого “Замовник”(позивач у справі) доручає, а “Виконавець”(1-відповідач у справі) приймає на себе зобов'язання надати моніторингові послуги в об'ємі і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, 1-й відповідач у справі підбирає клієнтів для позивача в сфері вантажоперевезення і транспортно - експедиційних послуг.

Відповідно до п. 5.4 договору  1-відповідач у справі несе солідарну відповідальність з клієнтом (вантажовідправником, експедитором) відповідальність в результаті проведеного моніторингу в пропорціях виражених  у співвідношенні суми винагороди виплаченої “Виконавцю” до суми наданих транспортно - експедиційних послуг “Замовника”.

Згідно листа 1-відповідача від 14.09.06, останнім запропонована організація вантажоперевізника (експедитор) ТОВ “БІ- ТРАНС”( далі 2- відповідач).

Позивач, також зазначив, що між ТОВ “БІ- ТРАНС”((далі “Замовник”)( 2-відповідач у справі) та ТОВ “Донбаспромпоставка” ( далі “Виконавець”)(позивач у справі) укладений договір № 21/09/06-1 від 21.09.07 згідно якого, предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникли між “Замовником” та “Виконавцем” при плануванні, здійснення і оплаті транспортно - експедиційних послуг при перевезенні вантажу на міжнародному автомобільному шляху.

Згідно договору № 21/09/06-1 від 21.09.07 кожне замовлення на перевезення вантажу оформлюється транспортною заявкою. “Виконавцем”( 2-відповідачем у справі).

Відповідно до вимог вказаного договору виконані заявки № 11 та № 12 від 21.09.06 на транспортування вантажу автомобільним транспортом. Сума фрахту по перевезенню  складає 10605 грн. 00 коп.

Як зазначає позивач,  відповідно до умов п. 5.4  Договору № 2, 2-відповідач  свої зобов'язанні виконав не в повному обсязі, провів часткову оплату, заборгованість 2-відповідача перед позивачем складає 5502 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 6.9 Договору №2, якщо плата проводиться пізніше строків, вказаних у п. 5.4 Договору то “Замовник” зобов'язаний сплатити вартість наданих “Виконавцем” послуг плюс пеня 0,2% від вказаної вартості за кожен день прострочки платежу, тому позивачем 2-відповідачу нарахована пеня  у розмірі  3 152 грн. 38 коп.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, тому позивач просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 4 4342 грн. 94 коп., 3% річних у сумі 335 грн. 79 коп. з 2- відповідача.   

З першого відповідача позивач просить стягнути 9 грн. 53 коп. штрафу на підставі п.5.4 договору 1.

2-й відповідач за відзивом на позовну заяву  від 19.07.07 (т. 1 арк. справи 40-41) проти позову заперечує та повідомляє, що у позивача не наступило право вимоги оплати за надані послуги, оскільки сам позивач не дотримався умов договору та не передав всі передбачені договором документи.

Оцінивши матеріали справи суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Пунктом 5.3 договору № 2 передбачено, що підставою для оплати відповідачем 2 послуг позивача є оригінал рахунку фактури позивача, виставленого у російських рублях, доларах США, ЕВРО і оригінал CMR накладної з відміткою вантажоотримувача про прийняття вантажу, акт виконаних робіт, виставлені у валюті рахунки.

Пунктом 5.4 договору № 21/09/06-1 івід21.09.06, укладеного між позивачем та 2-м відповідачем встановлено, що оплата послуг позивача здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідачем 2 документів, зазначених у п.5.3 договору.

В той же час, розділом 3 договору сторони узгодили, що 2-й відповідач, до початку перевезення направляє позивачу транспортне замовлення (заявку).

За розділом 4 договору позивач  зобов'язався здійснювати перевезення за транспортним замовленням (заявкою) позивача у відповідності до отриманого транспортного замовлення (заявки).

Для здійснення відповідного перевезення 2-й відповідач надав позивачу заявку №11 від 21.09.08 на суму фрахту 5 302 грн. 50 коп. та №12 від  21.09.08 на суму фрахту 5 302 грн. 50 коп. , усього на загальну суму 10 605 грн. 00 копа. Форма і строки оплати 5-7банківських днів після отримання оригінальних документів.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорено 2-м відповідачем, що позивач надав останньому відповідні транспортні послуги, на загальну суму 10 605 грн. 00 коп. та  представив 2-му відповідачу рахунок на оплату № СФ-00001235 від 02.10.06. на суму 5 302 грн. 50 коп., і рахунок №  СФ-0001236 від 02.10.06, тобто на суму визначену у заявках 2-го відповідача.

2-й відповідач вказані обставини не оспорив.

Незважаючи на те, що позивачем до суду не надано доказів вручення вказаних рахунків 2-му відповідачу, останній рахунки отримав, про що свідчить факт часткової оплати рахунку  № 1235 в сумі 2 302 грн. 50 коп. за банківською випискою від 12.01.07. В той же час, відповідно до банківських виписок від 05.02.07, 21.02.07, 06.04.07  2-й відповідач сплатив позивачу ще 1 000 грн. 00 коп., 300 грн. 00 коп. і 500 грн. 00 коп. на оплату рахунку № 1235 від 02.10.06. Тобто за рахунком № 1235 від 02.10.07 відповідач усього оплатив 4 102 грн. 50 коп., у зв'язку з чим несплаченою залишилась сума 1200 грн. 00 коп.

Окрім цього,  позивачем 2-му відповідачу був складений рахунок № СФ-0001236 від 02.10.06 також на суму 5 302 грн. 50 коп. Незважаючи на те, що позивачем не надано будь-яких доказів вручення рахунку, 2-й відповідач його отримав та згідно банківської виписки від 04.05.07 оплатив рахунок № 1235 в сумі 500 грн. 00 коп. та 29.05.07 ще 500 грн. 00 коп., у зв'язку з чим по вказаному рахунку несплаченою залишилась сума 4 302 грн. 50 коп.

Тобто, усього 2-м відповідачем несплачена сума 5502 грн. 50 коп.

Позивачем до суду не надано доказів направлення 2-му відповідачу актів виконаних робіт разом із транспортними накладними і іншими документами. Разом з цим, позивачем були складені такі акти здачі приймання виконаних робіт  № ОУ-0000113 на суму 5 302 грн. 50 коп.  і № ОУ –0000114 на суму 5 302 грн. 50 коп., які направлені 2-му відповідачу 24.07.07, але останнім  доказів їх підписання не надано (т.1 арк. справи 62-63).

Як було вказано вище, умовами  договору № 21/09/06-1 від 21.009.07 передбачено, що 2-й відповідач оплачує надані послуги на підставі рахунку позивача в російських рублях, доларах США, ЕВРО, оригіналу накладної, акта виконаних робот виставленого у валюті рахунку.

Незважаючи на це, 2-й відповідач прийняв до оплати рахунки виставлені позивачем у гривнях та частково оплатив надані рахунки, окрім цього сам 2-й відповідач у заявках визначав суми у гривнях. Тобто, виходячи з наведених вище обставин та матеріалів справи у позивача наступило право вимагати від 2-го відповідача сплати вартості наданих послуг.

Разом з цим, слід визначити, що матеріалами справи підтверджено, що 2-м відповідачем відповідний вантаж був отриманий, що ним і не оспорюється.

У зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з 2-го відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 5 502 грн. 50 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних слід визначити наступне.

Матеріалами справи та наведеними вище обставинами підтверджено, що 2-й відповідач прийняв до оплати рахунки від 02.10.06 №№ 1235 і 1236 та частково їх оплатив.

В даному випадку можна вести мову про застосування до вказаних правовідносин положення ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку позивач виступає як кредитор, а 2-й відповідач –як боржник.

За розрахунком позивача 3% річних та інфляційні за період з 13.01.0-7 (дата першої оплати рахунку № 1235) по 25.12.08 складають 335 грн. 79 коп. і 4 432 грн. 94 коп. Нарахування зазначених сум є обгрунтованим та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені  за період з 13.01.07 по 25.11.07 в сумі 3 152 грн. 38 коп. слід визначити наступне.

Пунктом 6.9 договору передбачено нарахування пені у розмірі 0,2% від простроченої суми вартості наданих послуг за кожен день прострочення.

  Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При  цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойка у вигляді пені –нарахування, які здійснюються у відсотках від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто, сторони домовилися про відповідну відповідальність за невиконання умов договору.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначення умов договору.

В даному випадку, сторони в договорі передбачили певну відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором і тому повинні виконувати узгоджені ними умови.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

         Згідно ст.  3 вказаного закону розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього  Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із розрахунку суми пені, який наданий позивачем до  заяви про уточнення позовних вимог від 25.12.08, позивачем розрахунок пені здійснений за період з 13.01.07. по 04.02.07у  розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає наведеним вище приписам законодавства.

          Але сума пені позивачем нарахована не вірно. Так, пеня за період з 13.01.07 по 04.02.07 (23 доби) на суму прострочки  8 302 грн. 50 коп. складає 88 грн. 93 коп., пеня за період з 06.02.07 по 21.02.07 (16 діб) на суму заборгованості 7302 грн. 50 коп. складає 54 грн. 41 коп.,  пеня за період з 23.02.07 по 05.04.07 (42 дні) на суму 7 002 грн. 50 коп. складає 136 грн. 98 коп., пеня за період з 07.04.07 по 03.05.07 (27 діб) на суму 6502 грн. 50 коп. складає 81 грн. 77 коп., пеня за період  з 05.05.07 по 28.05.07 (24 доби) на суму заборгованості 6002 грн. 50 коп. складає 67 грн. 09 коп., пеня за період з 30.05.07 по 25.11.07 (180 діб) на суму заборгованості 5502 грн. 50 коп. складає 434 грн. 47 коп. , а загальна сума пені складає 863 грн. 65 коп.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково в сумі 863 грн. 65 коп., в решті вимог щодо пені слід відмовити.

Щодо вимог позивача до 1-го відповідача про стягнення штрафу у сумі 9 грн. 53 коп. слід визначити наступне.

Позовні вимоги щодо 1-го відповідача позивач обґрунтовує посиланням на договір надання послуг № 57/у, укладений між 1-м відповідачем та позивачем. Умовами договору передбачено, що позивач доручає, а 2-й відповідач приймає на себе зобов'язання надавати мониторінгові послуги у обсягах і на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 4.1 договору вартість послуг 2-го відповідача складає 25 грн. 00 коп. окремо за кожного, наданого клієнту.

На виконання умов вказаного договору, 1-й відповідач у якості клієнта представив позивачу відомості про 2-го відповідача, з яким потім позивачем був укладений договір № 21/09/06-1 і про який мова йшла вище.

Як було вказано вище, 2-й відповідач неналежним чином виконував умови договору, у зв'язку з чим позивач з посиланням на п.5.4 договору № 57/у від 07.09.06 просить стягнути з 1-го відповідача штраф у сумі 9 грн. 53 коп.

Пунктом 5.4 договору про надання послуг  від 07.09.06 передбачено, що 1-й відповідач несе солідарну відповідальність з клієнтом в наслідок проведеного моніторингу у пропорціях виражених у співвідношенні сум винагороди сплаченого 2-му відповідачу до суми наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг.

Як було наведено вище, штрафні санкції  нараховуються та стягуються за порушення господарського зобов'язання, а в даному випадку 1-й відповідач ніяким чином не має відношення до виконання 2-м відповідачем зобов'язань за договором № 21/09/06-1 від 21.09.06.

В той же час, слід визначити, що:

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В даному випадку, 1-й відповідач ніяким чином не має відношення до виконання 2-м відповідачем зобов'язань за договором № 21/09/06-1 від 21.09.06.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними початками цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність.

В той же час, стягнення з відповідача штрафу як солідарної відповідальності з 2-м відповідачем за невиконання останнім зобов'язань за договором на думку суду, який керується ст. 43 ГПК України є нерозумним, у зв'язку з чим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог відносно першого відповідача слід відмовити за необґрунтованістю.

Позовні вимоги щодо 2-го відповідача слід задовольнити і стягнути з останнього на користь позивача  борг у сумі 5 502 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 335 грн. 79 коп., пеню у сумі 863 грн. 65 коп. та інфляційні нарахування у сумі 4 432 грн. 94 коп.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на 2-го відповідача пропорційнообгрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          У задоволенні вимог щодо стягнення  з 1-го відповідача - Товариства з обмеженою

відповідальністю “Донбаснафтопродукт штрафу в сумі 9 грн. 53 коп. відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Транс», м. Київ,

вул. Ялтинська, 5 «б» (поштова адреса –м. Київ, а/с 14), код 33297184, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», м. Луганськ, вул. Таллінська, б.62, код 25368575, борг у сумі 5 502 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 335 грн. 79 коп., пеню у сумі 863 грн. 65 коп. та інфляційні нарахування у сумі 4 432 грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 111 грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  97 грн. 81 коп.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»,

м. Луганськ, вул. Таллінська, б.62, код 25368575, на користь Державного бюджету України рахунок: 31118095700006, Банк: ГУДКУ в Луганській області , одержувач: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у  Луганській області,  МФО: 804013, ОКПО: 24046582, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності банку: 095, недоплачене за позовною заявою державне мито в сумі  32 грн. 33 коп., видати наказ ДПІ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання: 16.01.09.

Суддя                                                                                               Т.А.Василенко

            Помічник судді                                                                                           Т.В.Шкуть