Рішення

від 15.01.2013 по справі 5011-13/16010-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/16010-2012 15.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С», м. Київ

Про стягнення 212 343,33 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Андрєєв О.Й. -дов. від 10.01.2013р.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 212 343,33 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за Господарським договором поставки №16/12/09 від 16.12.2009р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/16010-2012 та розгляд справи призначено на 27.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.12.2012р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2012р. було відкладено розгляд справи на 15.01.2013р. та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

15.01.2013р. представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, вимоги ухвал суду від 14.11.2012р., 27.11.2012р. та 05.12.2012р. не виконали, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджують факт отримання відповідачем ухвал суду, та розписка, в якій міститься підпис повноважного представника відповідача про повідомлення про дату наступного судового засідання.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

12.01.2012р. разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, які належать відповідачу.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 15.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2012р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено Господарський договір поставки №16/12/09.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується у зумовлені цим Договором строки передати товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено товар на загальну суму 184 790,64 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків який було оформлено та підписано 30.11.2012р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 16/12/09 складає 184 790,64 грн. Вказаний акт підписано повноважними представниками а скріплено печатками без зауважень та приймається судом як належний доказ виконання позивачем своїх зобов'язань.

30.11.2011р. між сторонами була укладена Угода сторін, в якій сторони домовились про відстрочку сплати заборгованості у сумі 184 790,64 грн., відповідно до графіку погашення заборгованості, починаючи з 03.02.2012р. по 14.06.2012р.

Відповідачем не були виконані зобов'язання щодо погашення заборгованості, відповідно до умов Угоди від 30.11.2012р. та визначеного графіку.

14.03.2012р. позивач надіслав відповідачу претензію № 1 з вимогою погасити заборгованість, яка була отримана відповідачем 19.03.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач залишив претензію без відповідного та належного реагування, грошові кошти не сплатив.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 14 280 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 5 326,08 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7 945,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просив покласти на відповідача витрати щодо оплати послуг адвоката у розмірі 21 080 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем надано копія Договору про надання юридичних послуг № 12.2789 від 12.10.2012р., який укладено між ТОВ «Центр правової допомоги № 3 колегії адвокатів»та позивачем.

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «Центр правової допомоги № 3 колегії адвокатів», як виконавець, через свого представника-адвоката, бере на себе зобов'язання відповідно до Конституції України та чинного законодавства сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси позивача, як замовника, в усіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань.

Як доказ понесення витрат на оплату послу адвоката позивач надав суду копії платіжних доручень № 1519 від 16.10.2012р. на суму 975 грн. та № 1520 від 16.10.2012р. на суму 14 205 грн., на загальну суму -15 180 грн. Слід зазначити, що в позовній заяві позивач зазначив іншу суму, а саме -21 080 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору № 12.2789 про надання юридичних послуг, замовнику видається ордер, який є невід'ємною частиною Договору, що підтверджує наявність Договору з виконавцем. Суду такий ордер не надано.

Представником по справі, який брав участь у судових засіданнях, був адвокат Андрєєв Олег Йосипович (свідоцтво № 177 від 13.04.1998р.). Проте, жодного документу, який би підтверджував наявність зв'язку даної особи з ТОВ «Центр правової допомоги № 3 колегії адвокатів»суду не надано. Представником позивача не було доведено той факт, що саме він може представляти інтереси позивача в суді за Договором № 12.2789.

Крім того, у наданих платіжних дорученнях в призначеннях платежу відсутнє посилання щодо оплати послуг адвоката саме по даній справі.

Враховуючи вищевикладене суд відмовляє позивачу стосовно стягнення з відповідача витрат щодо оплати адвокатських послуг.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати щодо сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С»(01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»(61003, м. Харків, пр-т 50-річчя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 30656425), -з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі -184 790 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн. 64 коп., пеню у розмірі -14 280 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 62 коп., інфляційні втрати у розмірі -7 945 (сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 99 коп., три відсотка річних у розмірі -5 326 (п'ять тисяч триста двадцять шість) грн. 08 коп. та 4 246 (чотири тисячі двісті сорок шість) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 17 січня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук