Ухвала

від 17.01.2013 по справі 916/2013/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

   УХВАЛА про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство "17" січня 2013 р.№ 916/2013/124 Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області; до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліміт” (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Білявка, вул. Костіна, буд. 68 ; код ЄДРПОУ 35916424); про  визнання банкрутом    ВСТАНОВИВ:    Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліміт” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості та відсутність боржника за місцем реєстрації. Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Заява Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліміт” підлягає поверненню заявнику без розгляду,  оскільки  до неї не додано доказів надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів в установленому ст. 56 ГПК України порядку. Наданий до матеріалів справи реєстр відправлених листів не може бути прийнятий судом як належний доказ  надсилання боржнику копії заяви з додатком до неї документами, оскільки відповідно до ст. 56 ГПК України  позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, тоді як опису вкладення  заявником не надано. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості  порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Відповідно до п.2 ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”. Вказані положення постанови застосовуються з врахуванням змін внесених до Закону України „Про виконавче провадження” Законом України від 04.11.2010, № 2677-VI Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”   до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку. Однак, Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області до заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальінстю  „Поліміт” не додало належних доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме  не надано виконавчого листа Одеського окружного адміністративного  суду; доказів пред'явлення виконавчого листа Управлінням Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області  до ВДВС для виконання в установленому Законом порядку; доказів  відкриття виконавчого провадження (постанова ВДВС)  та  відомостей щодо неможливості його виконання. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.   Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліміт” у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 6  ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.         Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, - У Х В А Л И В: Заяву Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю  „Поліміт” за положеннями ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернути заявнику без розгляду.            Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 1-ому  арк. з додатками на 9-ти арк.              Суддя                                                                       Грабован Л.І.