16/1172
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "29" січня 2009 р. Справа № 16/1172
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін
від позивача Похилько О.С. дов. б/н від 14.01.09р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО ХіммашНафтоГаз" (м.Коростень)
до Малого приватного підприємство "Фортуна" (м.Коростень)
про стягнення 527808,00 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 527808,00 грн., з яких 350000,00 грн. боргу згідно договору процентної позики №1-П від 20.12.06р., 101099,00 грн. інфляційних нарахувань та 76709,00 грн. 10 % річних.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між сторонами договору процентної позики №1-П від 20.12.06р.(а.с.10,11) позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 625000,00 грн. згідно платіжного доручення №126 від 29.12.06р.
Згідно з пп.1.1 та пп.2.1 договору, сторони визначили, що позикодавець (позивач) передає у власність позичальнику (відповідачу) грошові кошти в сумі 625000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю, а також сплатити проценти в розмірі і порядку, встановлених договором.
Відповідно до пп.2.2 договору, за даним договором позичальник зобов'язався сплачувати проценти в розмірі семи відсотків річних від суми позики (або її частини, з урахуванням пп.2.3 договору) до дня фактичного повернення позики. День фактичного повернення позики (її частини) визначається згідно з пп.5.3 договору.
Згідно з пп.2.3 договору, у разі дострокового повернення частини позики проценти продовжують сплачуватися виходячи з неповерненої суми.
Відповідно до пп.4.1 договору, строк повернення позики встановлено 28 лютого 2007 року.
Відповідно з пп.5.3 договору, днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.
Згідно зі ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідач свої договірні зобов'язання по поверненню позивачу суми позики виконав частково, згідно даних позивача лише в сумі 275000,00 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 350000,00 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.34), підписаним позивачем актом звірки розрахунків станом на 26.01.09р.(а.с.30) та іншими матеріалами справи.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до пп.6.1 договору, при простроченні повернення позики (її частини) позичальник понад сплату процентів, встановлених в пп.2.2 договору, додатково сплачує проценти в розмірі 3% річних від простроченої суми до моменту повернення позики. При цьому позичальник зобов'язаний повернути суму позики (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином згідно з пп.2.2 та пп.6.1 договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу в цілому 10% річних від суми неповерненої позики за весь час прострочення позики.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних нарахувань та 10% річних становить, відповідно, 101099,00 грн. та 76709,00 грн.
Зазначені розрахунки позивача є помилковими, у зв'язку з чим судом встановлено, що вірними сумами інфляційних нарахувань та 10% річних будуть, відповідно, 98394,70грн. та 55520,54грн.
Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі - 503915,24 грн., з яких 350000,00 грн. боргу згідно договору процентної позики №1-П від 20.12.06р., 98394,70 грн. інфляційних нарахувань, 55520,54 грн. 10 % річних.
В решті позову відмовити у зв'язку з неправильно проведеним розрахунком інфляційних нарахувань та 10 % річних.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 625, 1046 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємство "Фортуна", 11500, м.Коростень, вул.Ш.Алейхема 47/5, ідентифікаційний код 30229090:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО ХіммашНафтоГаз", 11500, м.Коростень, вул.Грушевського 15/10, ідентифікаційний код 33321012 - 350000,00 грн. боргу згідно договору процентної позики №1-П від 20.12.06р., 98394,70 грн. інфляційних нарахувань, 55520,54 грн. 10 % річних, 5039,15 грн. державного мита, 112,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гансецький В.П.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2009 |
Оприлюднено | 06.02.2009 |
Номер документу | 2866330 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Гансецький В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні