Ухвала

від 06.12.2012 по справі 9101/136948/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. справа № 2а/0470/6453/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

представника відповідача -Гусарова В..О. ( довіреність від 18.04.2012р)

представника позивача -Клюєвої Л.С. ( довіреність від 03.01.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0470/6453/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»(далі- Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби ( далі -Відповідач), відповідно до якого просило визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2011р. №0000762302 та №0000752302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про те, що правочини укладені між Позивачем та ТОВ «Еко-Пром-Інвест»та ТОВ «Кара-Гоз»порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та вчинені удавано, метою ухилення від сплати податків третіх осіб, є особистими судженнями перевіряючи, не підтвердженими будь-якими належними доками, а тому оскаржувані повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки вини діяли як добросовісний суб'єкт господарювання при укладенні угод з указаними контрагентами та зазначені договори мали мету настання реальних наслідків, що обумовлені правочинами, адже факт вчинення господарських операцій за указаними договорами підтверджуються всіма первинними документами, щодо оформлення яких у Відповідача заперечень не виникало.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що дії Позивача щодо включення спірних сум до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування відповідають приписам Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) зі змінами та доповненнями, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин. Крім того, суд дійшов висновку, що висновки Відповідача про нікчемність, недійсність укладених правочинів з контрагентами Позивача є необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими до суду первинними документами, щодо повноти та оформлення яких у Відповідача заперечень не виникало.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ДПС подала на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні заявлених вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги те, що висновки акту перевірки господарської діяльності Позивача по взаємовідносинах з безпосереднім контрагентом - ТОВ "АРТ" щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій є законними та обґрунтованими, оскільки як у ТОВ «АРТ» так і інших контрагентів Позивача по ланцюгу постачання, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення,транспортні засоби. Також перевіркою не встановлено придбання Позивачем товарів у ТОВ «Кара-Гоз», оскільки останнє не має офісу, у нього відсутні основні засоби та ТМЦ підприємством не придбавалось, що свідчить про нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Кара-Гоз».

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому не заперечував, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого у зв'язку з порушенням кримінальної справи щодо контрагентів Позивача по ланцюгу постачання, а вирок по даній справ іще не виносився.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.04.2012р. по 18.05.2012р. уповноваженими фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2007 по 30.09.2010.

Перевірка проводилась відповідно до положень пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого СОГ- начальника СО ПМ Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 16.03.2012 року в рамках кримінальної справи ( а.с.11), що сторонами визнано та підтверджено у судовому засіданні.

За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією було складено акт від 25.05.2012. № 822/23-2/35112619, за висновками якого встановлено наступні порушення:

- ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу України - в частині недотримання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України) по правочинах, здійснених TOB " Сімферопольський вино- коньячний завод" та контрагентами TOB „APT" (код 31321068), TOB „Еко-Пром-Інвест" (код 34059303), TOB „Кара-Гоз" (код 32058177).

- п.п.7.4.4, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Зккону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого TOB „Сімферопольський вино-коньячний завод" завищено податковий кредит всього на суму 311 059 грн., у тому числі у листопаді 2009 року - 16 667 грн., у грудні 2009 року - 27 633 грн., у січні 2010 року - 46 167 грн., у лютому 2010 року - 42 667 грн., у березні 2010 року - 41 233,33 грн., у квітні 2010 року - 48 392 грн., у травні 2010 року - 28 467 грн., у червні 2010 року - 30 000 грн.; у липні 2010 року - 27 333 грн., у серпні 2010 року - 2 500 грн.

- п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 сг.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств" - ТОВ „Сімферопольський вино-коньячний завод завищено валові витрати за 4 квартал 2009 року на суму 3165 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 40 000 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв.2009 року - 791 грн., 2 кв.2010 року - 10 000 грн.

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 ЗУ від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" -Позивачем не включено до складу валового доходу вартість безоплатно отриманих основних засобів, придбаних за нікчемними правочинами від не встановлених осіб, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 1811 грн., у т.ч. за 2кв.2010 року - 545 грн., за 3 кв.2010 року - 1266 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 06 червня 2011р. №0000762302 та №0000752302.

Скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Щодо фактичних обставин справи у сторін спору не виникало.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», суд першої інстанції виходив з того, що угоди, укладені Позивачем з його контрагентами оформлені належним чином. Дані правочини не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів. Отже, Позивачем правомірно включені спірні суми до складу податкового кредиту, а його дії при цьому відповідають приписам Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) зі змінами та доповненнями, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин. Також судом зазначено, що висновки Відповідача про нікчемність, недійсність укладених правочинів з контрагентами Позивача спростовуються наданими до суду первинними документами, щодо повноти та оформлення яких у Відповідача заперечень не виникало.

З огляду на встановлені судом обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку щодо неправомірності прийнятих Відповідачем за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та їх скасування, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п. 78.1.11 документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Сторонами визнано, що вказана перевірка господарської діяльності Позивача проводилась відповідно до положень пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого СОГ- начальника СО ПМ Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 16.03.2012 року в рамках кримінальної справи.

Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Ані норма пункту 86.9 статті 86, ані норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку з вищевказаних підстав.

Виходячи з цього, особливий порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було здійснено на підставі постанови слідчого, прийнятої відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Тому, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення -рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зазначена норма кореспондується також із пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України.

Згідно із зазначеним пунктом, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, може бути винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Сторонами не заперечувалось, що вирок по кримінальній справі до цього часу не виносився.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2011р. №0000762302 та №0000752302 прийняті Відповідачем з порушенням вищевказаних положень Закону, тому вони є неправомірними та підлягають скасуванню.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що висновки акту перевірки господарської діяльності Позивача по взаємовідносинах з безпосереднім контрагентом - ТОВ "АРТ" щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій є законними та обґрунтованими, оскільки як у ТОВ «АРТ»так і інших контрагентів Позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення,транспортні засоби, а також те, що перевіркою не встановлено придбання Позивачем товарів у ТОВ «Кара-Гоз», оскільки останнє не має офісу, у нього відсутні основні засоби та ТМЦ підприємством не придбавалось, що свідчить про нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Кара-Гоз», визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовується вищенаведеними доказами, а дії Відповідача при цьому щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протирічить положенням пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

В межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0470/6453/11 -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 08 грудня 2012 року

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник