Рішення

від 09.01.2013 по справі 2607/6254/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/6254/12

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Сербіна Н. Г. ,

при секретарі - Мироновій С. М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український науково- дослідний інститут радіоапаратури», 3-тя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги мотивує тим, що з 17 травня 1982 року по 09 квітня 2012 року він працював в Публічному акціонерному товаристві «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури». Витягом з наказу по публічному акціонерному товариству «Український науково- досліднимй інститут радіоапаратури» від 09 березня 2012 року № 30-П його було звільнено з посади головного конструктора ПАТ «УкрНДІРА» 09 квітня 2012 року за систематичне невиконання без поважних причин обов»язків, покладених трудовим договором, на підставі наказу № 83 від 09 квітня 2012 року, по ст.. 40 п.3 КЗпП України.

З вказаним витягом з наказу від 09 березня 2012 року № 30-П та з наказом № 83 від 09 квітня 2012 року не згодний, вважає їх безпідставними та незаконними. Не зрозуміло, на підставі чого у витягу із наказу № 30-П зазначена дата його прийняття - 09 березня 2012 року, якщо підставою для його прийняття, як зазначено у цьому витягу з наказу, був наказ від 09 квітня 2012 року № 83. В порушення вимог ст.. 47 КЗпП України витяг з наказу № 30-П про звільнення був виданий йому не 09 квітня 2012 року, а 10 квітня 2012 року. В порушення ст.. 47 КЗпП України трудова книжка була видана не в день звільнення, а 28.04.2012 року.

В порушення вимог ст.. 116 КЗпП України розрахунок з ним не був проведений в день звільнення. Кошти по заробітній платі були перераховані на кратку. В порушення вимог ст.. 116 КЗпП України перед виплатою зазначених сум офіційно письмово його ніхто не повідомив про те, що йому нараховані при звільненні кошти.

В порушення вимог ст.. 149 КЗпП України письмових пояснень від нього до застосування дисциплінарного стягнення згідно наказу № 83 від 09 квітня 2012 року йому ніхто не пропонував надати.

В порушення вимог ст.. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення у вигляді його звільнення не були враховані ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і його попередню роботу. Із змісту наказу не зрозуміло, який проступок був скоєний ним після наказу від 05 квітня 2012 року № 79, його вина в скоєнні.

У зв»язку з безпідставним незаконним звільненням за ст.. 40 п.3 КЗпП України без наявності пояснень, без зазначення винного проступку він поніс глибокі моральні страждання, незаконне звільнення відобразилось на його авторитеті та репутації у зв»язку з неоднозначним трактуванням підстав звільнення. Все це вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральні страждання оцінює в 20 000 грн..

Просив визнати незаконним наказ по публічному акціонерному товариству «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури» від 09 квітня 2012 року № 83 про звільнення ОСОБА_1 з посади Головного конструктора публічного акціонерного товариства «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури» 09 квітня 2012 року за систематичне невиконання без поважних причин обов»язків, покладених трудовим договором, по ст.. 40 п.3 КЗпП України. Поновити його на посаді головного конструктора в ПАТ «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури» з дня звільнення та стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 20000 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з тих же підстав, просили позов задовольнити, а також просили визнати незаконним наказ по публічному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут радіоапаратури» від 09 квітня 2012 року № 30-П про звільнення позивача з посади головного конструктора.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити.

3-тя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні вважав, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 працював у відповідача з 17 травня 1982 року ( а.с.5).

Наказом № 13 вк від 25.02.2000 року ОСОБА_1 було переведено на посаду головного конструктора АТЗТ «УкпНДІРА» з 01 лютого 2000 року.

Як зазначає позивач 21 березня 2012 року на засіданні Наглядової ради Публічного акціонерного товариства « Український науково-дослідний інститут радіоапаратури було розглянуто питання про конфлікт члена наглядової ради, Головного конструктора ОСОБА_1 з керівництвом ПАТ «УкрНДІРА» і прийнято рішення про доведення до нього загальної думки наглядової ради про недопустимість зайнятої ним позиції. А при відсутності з його боку певних висновків зобов»язати Генерального директора використати всі наявні у нього можливості для впливання на ОСОБА_1 ( а.с.95).

Не погоджуючись з вказаним рішенням Наглядової ради, з яким його ознайомили 26 березня 2012 року, ОСОБА_1 в той же день звернувся із письмовою заявою на ім.»я Генерального директора з приводу звільнення його з займаної посади за власним бажанням з 09 квітня 2012 року ( а.с.90).

29 березня 2012 року позивач письмово повідомив службовою запискою Наглядову раду про неможливість виконувати свої службові обов»язки внаслідок бездіяльності адміністрації та Наглядової ради стосовно вирішення конфліктної ситуації між ним та начальником бюро охорони праці ОСОБА_3, який не виконував його доручень по роботі, внаслідок чого виникла загроза виконання виробничих завдань та висловив протест проти прийнятого Наглядовою радою 21 березня 2012 року рішення ( а.с.96-97).

30 березня 2012 року наказом № 65 по підприємству, у зв»язку з отриманням 26 березня 2012 року від позивача заяви про звільнення за власним бажанням з 09 квітня 2012 року, було створено комісію під головуванням генерального директора ОСОБА_2 і зобов»язано цю комісію разом з позивачем до 31 березня 2012 року скласти та надати голові комісії перелік справ і документів, які ОСОБА_1 повинен передати комісії для подальшої передачі в БТД підприємства. Було зобов»язано позивача до 04 квітня 2012 року передати комісії вказані в Переліку документи, членів комісії зобов»язано до 06 квітня 2012 року прийняти справи і документи від позивача згідно переліку та оформити прийом-передачу актом, який надати голові комісії для затвердження ( а.с.99).

03.04.2012 року генеральним директором ОСОБА_2 головному конструктору ОСОБА_1 була видана вказівка щодо передачі комісії документів відповідно до переліку на виконання наказу № 65 ( а.с.108).

04 березня 2012 року було складено акт про відмову у наданні письмового пояснення ОСОБА_1 щодо невиконання наказу № 65 від 30.03.2012 року ( а.с.110), тобто даний акт складений раніше, ніж винесено сам наказ № 65 від 30.03.2012 року.

04 квітня 2012 року головним інженером підприємства ОСОБА_4, членом комісії з питання прийняття справ у головного конструктора підприємства ОСОБА_1 у зв»язку з його звільненням за власним бажанням було складено акт про відмову у виконанні наказу № 65 від 30 березня 2012 року щодо передачі справ, документів.

Наказом № 79 від 05 квітня 2012 року ( а.с.17) позивачу було оголошено догану за відмову виконання своїх службових обов»язків. Було запропоновано негайно приступити до роботи. Встановлено новий строк передачі документів згідно п.2 наказу № 65 від 30.03.2012 року - 06 квітня 2012 року.

Цим же наказом ОСОБА_1 було звільнено від обов»язків головного конструктора, залишивши за ним обов»язки Головного конструктора виробу СРППЗ-2000.

Наказом № 83 від 09 квітня 2012 року ( а.с.122) та наказом № 30-П від 09 березня 2012 року ( а.с. 198), в який наказом № 50-П від 12 червня 2012 року внесені виправлення щодо дати видачі наказу та правильною датою видачі наказу зазначено 09 квітня 2012 року ( а.с.131), ОСОБА_1 було звільнено з роботи за ст.. 40 п.3 КЗпП України ( систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором…).

Пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу передбачена така підстава припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, як розірвання трудового договору з працівником у разі систематичного невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Застосування цієї норми можливе за умов, що працівником допущено невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових функцій навмисно, зазначене невиконання або неналежне виконання трудових функцій стосується саме трудових обов'язків, визначених трудовим договором, систематичність невиконання обов'язків.

Як вбачається зі змісту наказу № 79 від 05 квітня 2012 року дисциплінарне стягнення на позивача було накладено за невиконання ним службових обов»язків, які полягали у невиконанні наказу керівника підприємства № 65 від 30 березня 2012 року щодо передачі ОСОБА_1 04 квітня 2012 року документів та програмних продуктів відповідно до переліку справ та документів, який є додатком до наказу № 65 від 30.03.2012 року та був виданий у зв»язку з отриманням 26 березня 2012 року від позивача заяви про звільнення за власним бажанням з 09 квітня 2012 року.

Із змісту наказу № 83 від 09 квітня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 звільнений з підприємства за систематичне невиконання без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором, які полягали у невиконанні наказу № 79 від 05 квітня 2012 року, яким було встановлено термін передачі документів згідно «Переліку» до наказу № 65 від 30.03.2012 року - 06 квітня 2012 року.

При цьому в жодному із наказів не зазначено, за невиконання без поважних причин яких саме обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку притягнутий до дисциплінарної відповідальності позивач.

Відповідно до ст.. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

У порушення вимог ст.. 47 КЗпП України трудова книжка позивачу була видана не в день звільнення, а 28 квітня 2012 року, чого не заперечував представник відповідача у судовому засіданні, не був з відповідачем проведений і розрахунок в день звільнення.

Копія наказу № 83 від 09 квітня 2012 року була вручена позивачу 10.04.2012 року, про що є його підпис ( а.с.122 зворот), а копія наказу № 30-П від 09.04.2012 року взагалі не була вручена, хоча у своїх поясненнях ( а.с.195) представник відповідача зазначає, що фактично ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі наказу 30-п від 09.04.2012 року, а наказ №83 від 09.04.2012 року, а також доповідна записка та акти про відмову ОСОБА_1 від передачі документів, відмова від надання пояснень є підставою для видання наказу № 30-п від 09.04.2012 року.

Відповідно до ст.. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

В порушення вимог ст.. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення у вигляді звільнення не були враховані ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Крім того, із змісту наказу № 30-п від 09 квітня 2012 року взагалі не зрозуміло, який проступок був скоєний позивачем після наказу від 05 квітня 2012 року № 79 та яка вина позивача в його скоєнні.

Згідно з ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, оскільки ОСОБА_1 звільнений без законної підстави, його має бути поновлено на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул мав місце з 09.04.2012 року по 09.01.2013 року.

З довідки про доходи від 16.11.2012 року за № 209-12/725 ( а.с.201) вбачається, що заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням становить загалом 39682 грн. 85 коп. ( 24286,5 гривень + 15396,35 гривень = 39 682,50 гривень).

Середньомісячна зарплата складає 19841,50 гривень ( 39682,85 гривень : 2 = 19841, 50 гривень).

Середньоденна зарплата становить 944,83 гривень ( 19841,50 гривень : 21 день = 944,83 гривень).

Отже, час вимушеного прогулу за період з 09.04.2012 року по 09.01.2013 року становить 190 робочих днів, а середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.04.2012 року по 09.01.2013 року становить 179 517 гривень 70 копійок ( 190 днів х 944, 83 гривень = 179 гривень 70 копійок).

Позивач вважає, що йому завдана моральна шкода в розмірі 20 000 гривень, оскільки незаконне звільнення відобразилось на його авторитеті та репутації у зв»язку з неоднозначним трактуванням підстав звільнення. Все це вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки незаконне звільнення позивача призвело до моральних страждань, були втрачені нормальних життєві зв'язки, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому справедливим і законним буде стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди грошових коштів у розмірі 1 000 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного, ст.ст. 22, 40 ч. 1 п. 3, 147, 149, 232, 233, 235, 237- 1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними накази по публічному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут радіоапаратури» від 09 квітня 2012 року № 83 та № 30-П про звільнення ОСОБА_1 з посади головного конструктора ПАТ «Український науково-дослідний інститут радіоапаратури».

Поновити ОСОБА_1 на посаді Головного конструктора в Публічному акціонерному товаристві «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури» з 09 квітня 2012 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури» ( ідентифікаційний код 14308090) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 179 517 грн. 70 коп. ( сто сімдесят дев»ять тисяч п»ятсот сімнадцять грн. 70 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український науково - дослідний інститут радіоапаратури» ( ідентифікаційний код 14308090) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна