Рішення

від 15.01.2013 по справі 5006/37/146/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/37/146/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 33852448

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецреклама», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 37303479

про: стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №5 від 28.03.2011р. у розмірі 139704,96грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Затворницька О.М. (діє за довіреністю №05-395-01 від 12.04.2012р.);

від Відповідача - не з'явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 10.12.2012р. на 15.01.2013р.

У судовому засіданні 15.01.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м.Маріуполь (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецреклама», м.Маріуполь (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №5 від 28.03.2011р. у розмірі 139704,96грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань, встановлених договором №5 від 28.03.2011р. і відносно періоду, що передував його укладанню, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість за період з 15.12.2010р. по 10.09.2012р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав рішення Виконавчого комітету міської ради №97/1 від 16.03.2011р., договір №5 від 28.03.2011р., довідку фінансового управління щодо суми заборгованості ТОВ «Київспецреклама» за договором №5 від 28.03.2011р., претензію №514/1 від 04.05.2012р., акт звіряння розрахунків, Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 610, 611, 612, 622, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 188 Господарського процесуального кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивачем надані додаткові документи для залучення до її матеріалів (а.с.а.с.57-150 т.1, а.с.а.с. 1-73, 80-104 т.2)

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобов'язань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.а.с.54-56 т.1), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання (а.с.а.с.78, 79 т.2).

У судовому засіданні 15.01.2013р. Позивач підтримав свою остаточну позиції, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження, з огляду на що суд вважає за можливе в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильною правової кваліфікації розглядуваних правовідносин.

Дійсно, відсутність без пояснення причин представника належним чином повідомлення Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню справи по суті, адже встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати процесуальні права.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши її матеріали та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010р. Відповідач (Покупець) уклав з Фізичними особами-підприємцями (Продавцями) Єсаяном Едуардом Михайловичем, Афанасьєвим Юрієм Миколайовичем та Самарською Тетяною Валентинівною, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промисловий центр» договори купівлі-продажу рекламних конструкцій №1 (а.с.а.с.89-91 т.2), №2 (а.с.а.с.94-96), №3 (а.с.а.с.98-99), №4 (а.с.а.с.101-102), за умовами яких Продавці зобов'язуються передати усього 87 рекламні конструкції, розташовані за визначеними адресами, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити означені рекламні конструкції.

Крім того, відповідно до п.5.4 зазначених договорів купівлі-продажу Відповідач приймає на себе всі фінансові обов'язки, пов'язані з погашенням заборгованості оплати в міський бюджет м. Маріуполя попередніх власників за користування місцями розташування рекламних засобів станом на 15.12.2010р.

Згідно актів приймання-передачі від 15.12.2010р. (а.с.а.с.92-93, 97, 100, 103 т.2) Відповідач отримав у власність від Продавців 87 одиниць розташованих за визначеними адресами рекламних конструкцій.

Листом №2/1 від 14.01.2011р. (а.с.а.с.81-84 т.2) Відповідач повідомив Позивача про укладання вищезазначених договорів купівлі-продажу та, посилаючись на згоду попередніх власників рекламних засобів (а.с.а.с.85-88 т.2, просив переоформити на себе дозвільні документи на розміщення відповідних рекламних засобів.

16.03.2011р. рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №97/1 (а.с.а.с.8-9 т.1) серед іншого припинено дію договорів від 19.11.2008р. №441/1 і №441/3, укладених між Позивачем та Фізичними особами-підприємцями Єсаяном Е.М. та Афанасьєвим Ю.М. відповідно та переоформлено на ТОВ «Київспецреклама» дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (розміром 3,0х6,0, кількістю 76 одиниць), у зв'язку із переходом права власності на них за вказаними вище договорами купівлі-продажу від 15.12.2011р. №1 і №2.

На підставі вказаного рішення виконкому міськради, згідно з яким здійснено переоформлення дозволів (а.с.а.с.82 -150 т.1, а.с.а.с. 1-73 т.2) на Відповідача на розміщення зовнішньої реклами, які були видані на підставі рішень виконкому Маріупольської міської ради від 19.11.2008р. №441/1 та №441/3 фізичним особам -підприємцям Єсаяну Е.М. та Афанасьєву Ю.М., 28.03.2011р. між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Відповідачем (Розповсюджувач реклами) був укладений договір №5 (а.с.а.с.10-15), відповідно до п.1.1., 5.4 якого Виконком надає розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями, строком на 5 років.

Згідно з розділу 3 договору №5 сторони визначили порядок розрахунків, своєчасне і повне здійснення яких п. 2.3.15 договору віднесено до обов'язків Розповсюджувача реклами, а саме:

- розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів становить 7145,68 грн. в місяць (п.3.1.);

- розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за період з 15.12.2010р. до розробки та затвердження схеми розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, наведених у додатках 2-6 (а.с.а.с.17-21 т.1) і становить усього 7145,68грн. на місяць. (п.3.2.)

При цьому, згідно п.3.6. договору перший платіж здійснюється Розповсюджувачем реклами протягом 5 робочих днів з дня укладання договору, а наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Як вбачається з наданих виписок з рахунку (а.с.а.с.24, 25 т.1) в перебігу дії договору №5 Відповідач здійснив 7 платежів на загальну суму 17500грн., відображених в актів звірення розрахунків (а.с.а.с.28-30 т.1), надісланого Позивачем 14.11.2012р. (а.с.а.с.26, 27 т.1), яким розмір заборгованості визначався сумою 139704,96грн.

Крім того, 04.05.2012р. Позивач була складена на адресу Відповідача претензією №20 (а.с.а.с.31, 32 т.1) з вимогою ліквідувати наявну станом на 27.04.2012р. заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 103976,56 грн.

У зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за період з 15.12.2010р. по 10.09.2012р. Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 139704,96грн., визначеної довідкою (а.с.а.с.78, 79 т.1)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, згідно п. 32 Типових правил та п. 33 Положення означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №5 від 28.03.2011р. близький до договору найму, адже опосередковую тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обов'язок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір №5 від 28.03.2011р. належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

При цьому, відносно грошових зобов'язань за період з 15.12.2010р. по 28.03.2011р. - тобто за період, що передував укладанню договору, позиція суду полягає в такому:

- по-перше, придбавши за договорами купівлі-продажу від 15.12.2010р. рекламні засобами у попередніх розповсюджувачів реклами і отримавши їх у власність 15.12.2010р. саме з цієї дати Відповідач розпочав фактичне користування місцями для розміщення таких засобів;

- по-друге, положення п. 5.4. договорів купівлі-продажу від 15.12.2010р. опосередковує переведення з попередніх розповсюджувачів реклами-власників рекламних засобів їх грошових зобов'язань перед Позивачем зі здійснення відповідних платежів на Відповідачу у розумінні ст.520 Цивільного кодексу України. При цьому, рішення Позивача №97/1 від 16.03.2011р. та договору 3% від 28.03.2011р. достатньою мірою вказують на наявність згоди Виконавчого комітету як кредитора на таке переведення;

- по-третє, ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України передбачає можливість розповсюдження умов договору на правовідносин сторін, що вникли до моменту його укладання.

Таким чином, Позивач управнений розраховувати на отримання платежів із період з 15.12.2010р., що передував укладанню договору №5 від 28.03.2011р., а Відповідач, в свою чергу, зобов'язаний був здійснювати такі платежі у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності у відповідності до умов договору за визначений період з 15.12.2010р. по 10.03.2012р. (а.с.а.с.29-30) - протягом 5 робочих днів з моменту укладання договору №5 від 28.03.2011р., а відносно решти періоду до 10.09.2012р. - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата, усього у загальному розмірі - 157204,96грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не були виконані своєчасно і в повному обсягу грошові зобов'язання із сплати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами - належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного до справи не надано, окрім представлених Позивачем відомостей про здійснення платежів в сумі 17500грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив відповідне грошове зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, що ним за змістом відзиву не заперечується та визначається.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог (а.с.а.с.29-30), суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 139704,96 грн. (157204,96 - 17500).

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33852448) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецреклама», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37303479) про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №5 від 28.03.2011р. у розмірі 139704,96 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецреклама», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37303479) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33852448) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №5 від 28.03.2011р. у розмірі 139704,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецреклама», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37303479) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33852448) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2794,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2013р.

Суддя Попков Д.О.