Рішення

від 15.01.2013 по справі 5006/12/209/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/12/209/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Гатунок Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства «Агропром-центр», м. Красноармійськ

до відповідача: Приватного підприємства «Мрія», с. Старогнатівка Донецької області

про стягнення 28396,28грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: Котесова І.Т. - за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Приватним підприємством «Агропром-центр», м. Красноармійськ до Приватного підприємства «Мрія», с. Старогнатівка Донецької області про стягнення боргу в сумі 25584,00грн., 3% річних в сумі 880,34грн. та пені в сумі 1938,26грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки засобів захисту рослин №СЗР-102 від 05.05.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 25584,00грн., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 880,34грн. та пені в сумі 1938,26грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак через канцелярію надав суду письмові пояснення по справі, де зазначає, що між сторонами було укладено договір поставки засобів захисту рослин №СЗР-102 від 05.05.2011р., тобто в договорі була допущена технічна (письмова) помилка в даті та замість вірного року 2011р. був зазначений невірний - 2010р. Позивач зазначає, що між сторонами не має іншого договору під №СЗР-102 у 2010р.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позовну заяву не надав, однак позов визнає повністю та підтверджує наявність заборгованості за договором поставки в сумі 25584,00грн.

За клопотанням представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив :

Між Приватним підприємством «Агропром-центр» (Постачальник) та Приватним підприємством «Мрія» (Покупець) 05 травня 2011р. було укладено договір №СЗР-102 поставки товару, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю засоби захисту рослин, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначаються в специфікації, які підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

За приписами п.2.1. договору товар постачається Покупцю партіями. моментом передачі партії товару від Постачальника Покупцю є момент підписання Покупцем накладної, відповідно до якої зазначена партія товару передається Покупцю. В момент передачі партії товару у Покупця виникає право власності на цю партію(п.2.4. договору).

Згідно п.2.8. договору товар вважається прийнятим за кількістю та асортименту в момент підписання уповноваженим представником Покупця накладної, за якою постачається товар. В подальшому Покупець не має право пред'являти претензій відносно кількості та асортименту товару.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна партії товару та загальна його вартість зазначаються в Специфікації.

Згідно п.3.2. договору відповідно до ст.533 ЦК України сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - (долар або Євро). Товар підлягає оплаті в гривні відповідно до розділу ІІІ договору.

Строки оплати товару зазначаються в специфікації. (п.3.3. договору). Оплата вартості товару здійснюється в гривнях. Сторони домовилися про зміну ціни на товар наступним чином: якщо в період часу з моменту підписання специфікації до дати платежу, зазначеної в договору або до дати коли платіж фактично було здійснено Покупцем, офіційний курс гривні до іноземної валюти (Долар США або Євро) збільшився більш ніж на 1% від курсу , від курсу, який визначили в специфікації к договору на момент його підписання, Покупець, зобов'язаний сплатити Покупцю проіндексовану суму вартості товару в гривні по договору (п.3.8.договору).

Відповідно до п.4.2. договору у разі несвоєчасної оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з 05.05.2011р. до 31.12.2011р. У разі, якщо одна із сторін не виконала свого договірного зобов'язання, даний договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, незалежно від спливу строку дії договору зазначеного в п.6.1. договору (пунктів 6.1.-6.2. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами була підписана Специфікація №1 від 05.05.2011р. та Специфікація №2 від 26.06.2011р.

В специфікації №1 від 05.05.2011р. сторони визначили найменування товару, його кількість та ціну за одиницю, а також загальну вартість партії, яка з ПДВ складає 9912,00грн., строк поставки - до 07.05.2011р. та строк оплати - до 20.08.2011р.; в специфікації №2 від 26.06.2011р. сторони також визначили найменування товару, його кількість та ціну за одиницю, а також загальну вартість партії, яка з ПДВ складає 15672,00грн., строк поставки - до 26.06.2011р. та строк оплати - до 01.09.2011р. Також в обох специфікаціях сторонами було зазначено грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті - в доларах США. Обидві специфікації підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Факт поставки товару Постачальником та отримання його Покупцем підтверджується видатковою накладною №453 від 05.05.2011р. на суму 9912,00грн., товар за якою було отримано представником відповідача за довіреністю №16 від 05.05.2011р. Котесовим В.С. та видатковою накладною №798 від 24.06.2011р. на суму 15672,00грн., товар за якою було отримано представником відповідача за довіреністю №61 від 24.06.2011р. Котесовим В.С.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору №СЗР-102 поставки товару за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 25584,00грн., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 880,34грн. та пені в сумі 1938,26грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, так між сторонами укладено Договір (поставки товару) № СЗР -102, згідно якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу засоби захисту рослин - Шериф, Мачо, Пойнтер, відповідно до Специфікації №1 від 05.05.2011р. та Експрес75 в.г.500г., ПАР Тренд-90, відповідно до специфікації №2 від 26.06.2011р.

За приписами статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Сторони відповідно до умов п.3.1. Договору (поставки товару) №СЗР -102 дійшли згоди, що ціна товару буде визначена у Специфікації.

Статтею 662 ЦК України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, згідно товарної накладної № 453 від 05.05.2011р. позивач, відвантажив відповідачу засоби захисту рослин Шериф у кількості 8,5кг. та засоби захисту рослин Мачо у кількості 70л., на загальну вартість 9912,00грн., в тому числі з ПДВ. 24.06.2011р. згідно товарної накладної № 798, позивачем по справі, відвантажено відповідачу засоби захисту рослин Експрес 75в.г. 500г у кількості 4кг. та засоби захисту рослин ПАР Тренд у кількості 25л., на загальну вартість 15672,00грн., в тому числі з ПДВ.

Приписами частини 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно умов п.2.8 Договору (поставки товару) №СЗР-102 товар вважається отриманим в момент підписання повноважним представником покупця накладної.

Відповідачем, згідно довіреності №16 від 05.05.2011р. отримано засоби захисту рослин Шериф у кількості 8,5кг. та засоби захисту рослин - Мачо у кількості 70л., а за довіреністю №61 від 24.06.2011р. отримано засоби захисту рослин - Експрес 75в.г.500г. у кількості 4кг. та засоби захисту рослин ПАР Тренд у кількості 25л.

За приписами ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами пунктів 2.1 та 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (в редакції, чинній на час оформлення документів бухгалтерського обліку) проведення господарських операцій підтверджується первинними документами, що мають містити назву підприємства, від імені якого складено документ, назву документа, код форми, дату та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції, складання первинного документа.

Відповідно до приписів п.2,5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року за №99 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця, тобто відповідача по справі, оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень частини 2 ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Також, відповідно до приписів статті ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, про що саме і домовились сторони у п.3.8 Договору поставки товару № СЗР -102.

Частиною 1 ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п.3.6. Договору(поставки товару) № СЗР-102, дата оплати партії товару вважається дата надходження грошей в повному обсязі на рахунок або в касу поставщика, тобто в касу позивача.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором поставки товару № СЗР-102 по сплаті за отримані засоби захисту рослин належним чином не виконав, в результаті чого перед позивачем у нього виникла заборгованість у сумі 25584,00грн.

Підписання відповідачем первинних документів є підставою виникнення обов'язку перед позивачем щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, ця правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. по справі 9/252-10.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 880,34грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3% річних в сумі 880,34грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі в сумі 1938,26грн. на підставі умов п. 4.2 договору оренди суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у приписах ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відтак за висновком суду заявлена позивачем сума пені у розмірі 1938,26грн. є обґрунтованою, арифметично вірною та такою, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених пунктів 2.1 та 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (в редакції, чинній на час оформлення документів бухгалтерського обліку), п.2,5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року за №99 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/1318, ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.11-16, 202, 530, 533, 546, 549, 598, 599, 610-612, 625, 626, 629, 632, 655, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193, 198, 216-218, 265 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Агропром-центр», м. Красноармійськ до Приватного підприємства «Мрія», с. Старогнатівка Донецької області про стягнення боргу в сумі 25584,00грн., 3% річних в сумі 880,34грн. та пені в сумі 1938,26грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Мрія» (87110, Донецька область, Тельмановський р-н, с. Старогнатівка, вул. 24 Гвардійської дивізії, 18, р/р №26007300405 у Тельмановському ООБ 5368, код банку 394460, код ЄДРПОУ 31961122) на користь Приватного підприємства «Агропром-центр» (85300, м. Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Горького, 51, р/р №26004000105630 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Красноармійськ, код банку 300023, код ЄДРПОУ 30211319)борг в сумі 25584,00грн., 3% річних в сумі 880,34грн., пеню в сумі 1938,26грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.01.2013р.

Суддя Тоцький С.В.