Рішення

від 15.01.2013 по справі 5023/5033/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5033/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія Корекс", м. Харків про стягнення коштів у сумі 632429,64 грн. за участю представників:

позивача - Сорочана В.В., довіреність № 45 від 02.07.2012 року;

відповідача - Шапошников С.А., директор;

третьої особи - Сучкова І.О., довіреність від 20.11.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 632429,64 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за укладеним між ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл компані Україна" та ТОВ "ВТК Корекс" договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01 квітня 2011 року, посилаючись на договір про відступлення права вимоги від 06.08.2012 року позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 632429,64 грн., завданих відповідачем у зв'язку із втратою вантажу 31.05.2012 року наданого до перевезення на підставі договору № 19661-S/11 від 01.04.2011 року. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5033/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27 листопада 2012 року о 12:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл компані Україна" та розгляд справи відкладено на 18 грудня 2012 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи 5023/5033/12 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 22 січня 2013 року та розгляд справи відкладено на 15 січня 2013 року о 15:10.

11 січня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшов лист (вх. № 905) в якому відповідач зазначає про те, що позовні вимоги позивача необґрунтовані. Крім того, разом з вищенаведеним листом відповідач надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні надав суду усні пояснення в яких втрату вантажу та позовні вимоги визнавав, проте в наданому до матеріалів справи листі (вх. № 905) вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими.

Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала з підстав, викладених в наданих раніше до матеріалів справи поясненнях (вх. № 23196).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.

01 квітня 2011 року між третьою особою - АТ "Джей ті інтернешнл компані Україна" (замовником) та відповідачем - ТОВ "ВТК Корекс" (перевізником) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 (арк. справи 24-28), відповідно до умов якого відповідач (перевізник) зобов'язався доставити довірений йому товар третьою особою (замовником) вантаж (продукцію) до пунктів призначення та видати його особам, які мають право на одержання вантажів (вантажоодержувачам), а замовник зобов'язується сплачувати перевізнику встановлену плату на умовах цього договору.

Пунктом 2.1.10 вищенаведеного договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р. перевізник зобов'язався забезпечити збереження продукції, що є вантажем, її кількості, упаковки, а також за збереження якості продукції з моменту отримання її від замовника (третьої особи) до передачі вантажу вантажоодержувачам, відповідно до інструкцій замовника чи повернення таких вантажів замовнику.

Згідно з п. 6.3 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р., перевізник несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до п. 2.2.3 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р. замовник зобов'язався, сплачувати вартість провізної плати та робіт, виконаних перевізником у відповідності до умов цього договору та Актів прийому виконаних робіт, а саме, замовник сплачує вартість виконаних робіт, розраховану за розцінками провізної плати, обумовленої в п. 3 цього договору, протягом десяти банківських днів з дня отримання рахунку - фактури після підписання між сторонами Акту приймання виконаних робіт, із зазначенням вартості виконаних робіт (п. 4. 3 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р.).

Пунктом 2.1.6 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р. сторони погодили права та обов'язки перевізника, а саме, перевізник (відповідач) зобов'язався здійснювати перевезення вантажів власними силами. У випадку покладення перевізником (відповідачем) виконання перевезень на третіх осіб, відповідач (перевізник) в повному обсязі несе відповідальність перед замовником (третьою особою) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору.

На виконання своїх зобов'язань за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01 квітня 2011 року, відповідачем (замовником) 31 травня 2012 року укладено договір перевезення з громадянином Драгуном Д.В. (перевізником) (арк. справи 30-31), відповідно до умов якого перевізник (гр. Драгун Д.В.) зобов'язався, в порядку та на умовах визначених цим договором, доставляти наданий замовником (відповідачем) вантаж до пункту призначення, а замовник (відповідач) зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 2.5 вищенаведеного договору перевезення від 31 травня 2012 року, термін виконання послуг дев'ять годин з моменту завантаження.

Як свідчить наявна в матеріалах справи товарно-транспортна накладна № 152 від 31.05.2012р. (арк. справи 34), на виконання умов вищенаведеного договору перевезення від 31 травня 2012 року, вантаж у кількості 162 коробів з тютюновими виробами на підставі накладної на відпуск матеріалів на сторону № 4007359239 від 31.05.2012 року (арк. справи 32-33) прийнятий 31 травня 2012 року водієм Драгуном Д.В. до перевезення автомобільним транспортом (державний номер - АН 7266 НІ). Загальна вартість переданого для перевезення вантажу склала 632429,64 грн.

Проте, у визначений строк вантаж до місця призначення не прибув, на підставі чого, між директором ТОВ "ВТК Корекс" Шапошніковим С.А. та АТ "Джей ті інтернешнл компані Україна" 08 червня 2012 року було складено комерційний акт, в якому сторони зазначили, що вантаж, в кількості 162 коробів з тютюновими виробами на загальну вартість 632429,64 грн. до місця призначення не прибув. Також, в вищенаведеному комерційному акті від 08.06.2012 року сторони зазначили, що інформація щодо місцезнаходження автомобільного транспорту (державний номер - АН 7266 НІ) та вантажу, станом на 06.06.2012р. відсутня та те, що 31.05.2012 року ТОВ "ВТК Корекс" було подана відповідна заява до місцевих органів МВС України. (арк. справи 35).

15.08.2012 року АТ "Джей ті інтернешнл компані Україна" за вих. № 3690/06-12 на адресу відповідача направлено претензію від 22.06.2012р. з приводу відшкодування збитків в розмірі 632429,64 грн., що виникли внаслідок втрати відповідачем вантажу отриманого 31.05.2012р. для перевезення за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р. (арк. справи 18-20), однак відповідач вищенаведену претензію отримав, проте відповіді на претензію не надав та грошові кошти в розмірі 632429,64 грн. не сплатив.

06 серпня 2012 року між третьою особою - АТ "Джей ті інтернешнл компані Україна" (цедентом) та Приватним акціонерним товариством "Українська охоронна-страхова компанія" (цесіонарієм) було укладено договір про відступлення права вимоги (арк. справи 14-15), предметом якого є цивільні відносини, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначений цим договором та чинним законодавством України, цедентом та цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р., укладеним між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія Корекс" - боржник (відповідачем).

Відповідно до п. 2 вищенаведеного договору про відступлення права вимоги від 06.08.2012 року, за даним договором до цесіонарію переходить право вимагати (замість цедента) від боржника (відповідача у справі) належного виконання наступних обов'язків, а саме, відшкодувати суму збитків, завданих цеденту внаслідок втрати вантажу, прийнятого боржником (відповідачем у справі) від цедента до перевезення 31.05.2012 року (згідно товарно - транспортної накладної № 152 від 31.05.2012р.), відповідно до п. 2.1.3, п. 2.1.6 та п. 6. 3 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р.

Згідно з п. 5 вищезазначеного договору про відступлення права вимоги від 06.08.2012р., цедент зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів, з моменту набрання чинності даного договору, письмово повідомити боржника (відповідача у справі) про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 6 договору про відступлення права вимоги від 06.08.2012р., у строк до п'яти робочих днів, з моменту підписання даного договору, цедент зобов'язується передати цесіонарію всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором.

Як свідчать матеріали справи, 06 серпня 2012 року за вих. № 4057/08-12 АТ "Джей ті Інтернешнл компані Україна" (цедент) направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги (арк. справи 17-18).

23 серпня 2012 року за вих. № 3036 позивач направив на адресу відповідача претензію від 22.08.2012р. з приводу відшкодування збитків в розмірі 632429,64 грн., що виникли внаслідок втрати відповідачем вантажу отриманого 31.05.2012р. для перевезення за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19661-S/11 від 01.04.2011р. (арк. справи 21-23), однак відповідач вищезазначену претензію отримав, проте відповіді не надав та грошові кошти в розмірі 632429,64 грн. не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 909 Цивільного кодексу України регламентує договір перевезення вантажу, відповідно до якої: За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та за ч.3 ст.314 ГК України у відповідному розмірі.

Відповідно до приписів п. 1. ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись вищевказаним суд зазначає, що відповідачем (перевізником) не доведено, що втрата вантажу сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. А відтак перевізник відповідає за втрату вантажу у розмірі фактичної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 632429,64 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 512, 514, 516, 526, 626 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія Корекс", 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 1, (п/р 26000010062242 в ПАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, код ЄДРПОУ 34953313) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, (р/р 265003110218 в АБ "Старокиївський банк" в м. Київ, МФО 321477, код ЄДРПОУ 32734213) - 632429,64 грн. збитків, 12648,59 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.01.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.