Рішення

від 23.01.2009 по справі 20/005-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/005-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" січня 2009 р.                                                                          Справа № 20/005-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Підприємства райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром, смт. Ріпки

до Приватного сільськогосподарського підприємства „Поліс”, с. Потоки

про стягнення 39230,68 грн.   

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача: Томило В.А. –директор, Гвоздь К.С., довір. №1 від 22.01.2009 р.,

Руденко Т.В., довір. №2 від 22.01.2009 р.  

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Підприємство райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства „Поліс” (далі - відповідач) про стягнення 39230,68 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 08.09.2008 р. договору купівлі-продажу б/н, згідно якого Підприємство райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром зобов'язувалося поставляти товар ПСП „Поліс”, а відповідач - приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 37694,00 грн., який покупцем не був сплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 37694,00 грн. основного боргу, 1536,68 грн. пені.

У судове засідання 23.01.2009 р. відповідач не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить надсилання ухвали про порушення провадження у справі від 09.01.2009 р. на адресу місцезнаходження підприємства, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 19.01.2009 р. Однак поштове відправлення повернулося на адресу господарського суду Київської області з відміткою поштової установи: „ПСП „Поліс” не існує”.

Водночас у судовому засіданні 23.01.2009 р. представниками позивача було подано пояснення по суті спору від 23.01.2009 р., в якому зазначено, що позивачем 09.12.2008 р. цінним листом було направлено на адресу ПСП „Поліс” (с. Потоки, Таращанський р-н, Київська обл., 09515) позовну заяву, яка повернулася на адресу позивача із зазначенням причини невручення: ПСП „Поліс” в с. Потоки не існує.

Підприємством райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром було здійснено запит Державному реєстратору Ріпкинської РДА Київської області щодо наявності або відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій ПСП „Поліс”. Згідно з Довідкою від 19.01.2009 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців існує один запис про реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства „Поліс” за адресою: 09515, Київська обл. Таращанський р-н, с. Потоки, код 34233158.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

08.09.2008 р. між Підприємством райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром (продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством „Поліс” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу б/н, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю товар (плодоовочеві консерви) в кількості три тисячі банок на загальну суму 37574,00 грн., а покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар та оплатити його за ціною згідно накладної.

Згідно з п. 3.3 договору за несвоєчасний розрахунок за продукцію покупець виплачує штраф у розмірі 5% від суми відмови, а також пеню за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості товару відбувається за ціною домовленості шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок через касу продавця.

08.09.2008 р. Підприємство райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром згідно укладеного договору купівлі-продажу б/н від 08.09.2008 р. передало ПСП „Поліс” товар на загальну суму 37694,00 грн., що підтверджується накладними № 88 від 08.09.2008 р. на суму 37454,00 грн. та № 89 від 08.09.2008 р. на суму 240,00 грн., який був отриманий представником ПСП „Поліс” на підставі довіреності № 590785 від 08.09.2008 р.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу б/н від 08.09.2008 р. не виконав, у зв'язку з чим станом на 25.12.2008 р. його заборгованість перед позивачем складає 37694,00 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 37694,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути пеню відповідно до п. 3.3 договору купівлі-продажу від 08.09.2008 р.

Згідно вказаного п. 3.3 договору за несвоєчасний розрахунок за продукцію покупець виплачує штраф у розмірі 5% від суми відмови, а також пеню за кожний день прострочення платежу.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 1536,68 грн. за період з 30.09.2008 р. до 30.11.2008 р., який є обґрунтованим і арифметично вірним.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості в сумі 37694,00 грн. та 1536,68 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Поліс” (09515, Київська обл. Таращанський р-н, с. Потоки, код 34233158) на користь Підприємства райспоживспілки Ріпкинський Коопзаготпром (15000, Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, смт. Ріпки, вул. Вокзальна, 42, код 01787462) –37694 (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 1536 (одну тисячу тридцять шість) грн. 68 коп. пені, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –28.01.2009 р.