Рішення

від 08.01.2013 по справі 5008/992/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ                     08.01.2013                                                             Справа  № 5008/992/2012       за позовом Приватного підприємства „Гранітбуд”, м. Мукачево до приватного підприємства „Ужгородська механізована будівельна компанія”, с. Чабанівка Ужгородського району про стягнення 176 625,00 грн.                                                                                                                                                                 Суддя  Бобрик Г.Й. Представники:    від позивача -    від відповідача -    не з'явився СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Гранітбуд”, м. Мукачево  звернулося  до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з приватного підприємства „Ужгородська механізована будівельна компанія”, с. Чабанівка Ужгородського району суму 176 625,00 грн. (в т. ч. 125 000,00 грн. - основного боргу, 10 625,00 грн. - пені, 41 000,00 грн. - штрафу). Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 31.10.12, 26.11.12, 12.12.12 не виконав, письмових пояснень по суті спору з підтверджуючими документами не надав, явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду не забезпечив. Про поважність причин суд не повідомив, своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався. У зв'язку з відсутністю позиції відповідача стосовно позовних вимог та відсутності заяви про розгляд справи за відсутністю представника та неподанням позивачем обґрунтованого (детального) розрахунку пені, судом за заявою представника позивача на підставі ч.3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами. Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство „Гранітбуд” та приватне підприємство „Ужгородська механізована будівельна компанія”, 16.08.2012 р . уклали договір купівлі-продажу № 39 (далі Договір). Відповідно до умов згаданого договору Продавець зобов"язався передати у власність Покупця гусеничний екскаватор марки „Komatsu PC 290 NLC-6k”, який був у користуванні, 1999 року випуску. Вартість екскаватора, згідно п. 3.1 договору становить 360 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ.). Згідно пункту 3.2 договору відповідач зобов'язався сплатити авансовий платіж в розмірі 160 000, 00 грн. до 25 серпня 2012 р., а наступні два платежі по 100 000, 00 грн. здійснити до 15 вересня 2012 р. та до 15 жовтня 2012 р.. Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу № 39, згідно Акта прийому - передачі  № 39 від 21 серпня 2012 р., та накладної № 31 від 21.08. 2012 р. передав відповідачу гусеничний екскаватор марки „Komatsu PC 290 NLC-6k” серійний  номер № К30037, 1999 року випуску, вартістю 360 000, 00 грн.. Вищезгаданий екскаватор  відповідач отримав через свого представника уповноваженого Довіреністю № 15 від 21.08.2012 р., копія якої долучена до позовної заяви (а.с. 12) Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі Цивільного кодексу України), договір є обов'язковим для виконання сторонами . За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується з приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Проте, відповідач сплатив позивачу авансовий платіж в сумі 160 000, 00 грн. та перерахував суму 75 000, 00 грн., що підтверджують долучені до позивної копій платіжних доручень № 88 від 14.09.12 на суму 50 000, 00 грн. та  № 91 від 17.09.2012 на суму 25 000, 00 грн.. Всього перераховано позивачу суму 235 000, 00 грн., замість суми 360 000, 00 грн. За розрахунками позивача, станом на день звернення з позовом в суд (жовтень –місяць 2012 р.) відповідач заборгував суму 125 000, 00 грн..   З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію (вимогу) № 112 від 16.10.2012, яка останнім залишена без  задоволення. Борг відповідача перед позивачем складає 125 000, 00 грн. Наведене стало підставою звернення позивача з позовом в суд за захистом порушеного права та інтересу. Позивач, посилаючись на пункт 5.4 договору, відповідно до якого у разі порушення взятих на себе зобов'язань відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,5 % несплаченої вартості екскаватора за кожен день прострочення, просить суд стягнути з відповідача 10 625, 00 грн. пені Відповідно до ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. За статтею 1 Закону України від 22 листопада 1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, що обчислений на підставі подвійної облікової ставки НБУ (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі N 3-114гс11 та від 7 листопада 2011 р. у справі N 3-121гс11). Враховуючи наведене, нарахована позивачем пеня в розмірі 0,5 % від суми боргу 125 000, 00 грн. за період з 15.09.12 по 26.10.12 в сумі 10 625, 00 грн., підлягає перерахуванню судом. Пеня нараховується за формулою: сума боргу * офіційна ставка НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня /365 середньостатистичних днів року * кількість днів прострочення = пеня. За 2 дні прострочення у вересні 2012р. ( з 15.09.12 по 16.09.12 р.) від суми боргу, який мав місце у зазначений період –50 000, 00 грн., при ставці НБУ - 7,5% (подвійна облікова ставка = 7,5% * 2 = 15,00%, для розрахунку / 100% = 0,15 грн.), отже: 50 000,00 грн. - боргу * 0,15/365 середньостатистичних днів року * 2 дні прострочення, пеня = 41, 09 грн.; за 28 днів прострочення  у вересні-жовтні 2012р. (з 17.09.12 по 14.10.12 р.) від суми боргу 25 000,00 грн. (за мінусом часткової оплати коштів відповідачем) (25000,00 грн. - боргу *0,15/365*28 днів прострочення), пеня = 287, 67 грн.; за 12 днів прострочення у жовтні 2012 р. від суми боргу 125 000,00 грн. ( 125 000, 00 грн. *0,15/365*12 днів прострочення, пеня = 616,43 грн., За розрахунками суду враховуючи розмір пені, встановлений  Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за вказаний вище період, пеня належна до стягнення складає суму 945,19 грн. (41, 09 грн. + 287, 67 грн. + 616,43 грн.). Окрім того, в п. 3.2.1 Договору сторони передбачили, відповідальність за невиконання проплати у вказані в договорі строки у вигляді сплати  штрафу у розмірі 1 000 грн. за кожен день несплати. (п.3.2.1). З огляду на це позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за 41 день, який становить 41 000, 00 грн.. У відповідності з вимогами п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, сторони не обмежені в реалізації права передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу у випадку порушення виконання господарських зобов'язань, зокрема, грошового зобов'язання, окрім випадків, визначених абзацом 3 частини 2 ст.231 ГК України, яка встановлює певні обмеження. Таким чином, задоволенню підлягають вимоги про стягнення основного боргу в сумі 125 000,00 грн., пені в сумі 945,19 грн., та штрафу 41 000,00 грн. які позивачем доведені та обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє. Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 1, 15, 526, 530, 625, 692, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, ч. 6 ст. 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задоволити частково. 2. Стягнути з приватного підприємства „Ужгородська механізована будівельна компанія” (вул. Лесі Українки, 75, с. Чабанівка Ужгородського району код ЄДРПОУ 37161516) на користь Приватного підприємства „Гранітбуд”, (вул. Крилова, 95/Б, м. Мукачево, код ЄДРПОУ 34126400) суму 166 492, 62 грн. (в т. ч. 125 000,00 грн. - основного боргу, 945,19 - пені, 41 000,00 грн. - штрафу) та суму 3 329,85 грн. на відшкодування судових витрат .   3.В решті позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили та підлягає оскарженню в порядку, визначеному ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення складено   17.01.2013 р. Суддя                                                                                Г.Й.Бобрик