Рішення

від 16.01.2013 по справі 5009/4222/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/121/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.13 Справа № 5009/4222/12

за позовом Приватного підприємства "Зябкін", (69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 39, кв. 180)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Електро-Арсенал", (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57)

про стягнення 5493,79 грн. заборгованості за поставлений товар та 116,95 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -Сколибог О.С., на підставі договору б/н від 22.10.2012р.;

Від відповідача -не з'явився;

13.11.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство "Зябкін", м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Електро-Арсенал", м. Запоріжжя про стягнення 6 953,29 грн. заборгованості за поставлений товар та 128,59 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2012р. порушено провадження у справі №5009/4222/12, справі присвоєно номер провадження 4/121/12, судове засідання призначено на 10.12.2012 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2012р., прийнято зменшені позовні вимоги про стягнення 5493,79 грн. заборгованості за поставлений товар та 116,95 грн. 3 % річних, на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №5009/4222/12, розгляд справи відкладено на 16.01.2013р.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 16.01.2013 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попередив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 10.12.2012р., юридичною адресою ТОВ Торговий дім "Електро-Арсенал" (код ЄДРПОУ 36320336) є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4222/12.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 16.01.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст., ст. 193 ГК України і полягають в тому, що позивачем відповідачу за домовленістю сторін, за період з 07.07.2011р. по 09.08.2011р. згідно відповідних видаткових накладних був поставлений товар на загальну суму 7953, 28 грн. Відповідачем поставлений товар був сплачений частково в сумі 2 459,49 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.15.03.2012р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу. Зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення. Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 5493,79 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовниз вимог, позивач просить стягнути з відповідача 5493,79 грн. заборгованості за поставлений товар та 116,95 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі досягнутих домовленостей Приватним підприємством "Зябкін" (позивачем у справі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Електро-Арсенал" (відповідач у справі) був поставлений товар, за період з 07.07.2011р. по 09.08.2011р., у тому числі:

- згідно видаткової накладної № РН-0008109 від 21.07.2011р. на суму 1628,81 грн.;

- згідно видаткової накладної № РН-0009014 від 09.08.2011 р. на суму 2118,19 грн.;

- згідно видаткової накладної № РН-0009016 від 09.08.2011 р. на суму 676,64 грн;

- згідно видаткової накладної № РН-0009012 від 09.08.2011 р. на суму 780,80 грн;

- згідно видаткової накладної № РН-0009018 від 09.08.2011 р. на суму 312,50 грн.;

- згідно видаткової накладної № РН-0009017 від 09.08.2011 р. на суму 1322,26 грн.;

- згідно видаткової накладної № РН-0009015 від 09.08.2011 р. на суму 1114,08 грн.

Всього на загальну суму 7953, 28 грн.

Зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).

На оплату товару, що поставлена за видатковими накладними, відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 7953, 28 грн. з ПДВ.

Оплата товару, отриманого за вказаними видатковими накладними, відповідачем сплачена частково в розмірі 2 459,49 грн. Решту боргу в сумі 5493,79 грн. відповідач не погасив.

15.03.2012р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу. Відповідачем вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав товар по накладним, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача -право вимагати оплати за товар, а у відповідача -обов'язок сплатити вартість отриманого товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлений йому товар в сумі 5493,79 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ПП "Зябкін" у розмірі 5493,79 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5493,79 грн. основного боргу за отриману продукцію пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 116,95 грн. 3 % річних, яка розрахована за період з 27.03.2012 р. по 10.12.2012 р.

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3 % річних за прострочку оплати товару, позивачем виконаний вірно та підлягає задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ Торговий дім "Електро-Арсенал" 5493,79 грн. заборгованості за поставлений товар та 116,95 грн. 3 % річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.44 ГПК України судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2012р., вартість наданої адвокатом допомоги складає 2000,00 грн. Факт оплати наданих адвокатом послуг підтверджує квитанція №22/10/12 від 22.10.2012р. на суму 2 000,00 грн.

При вирішенні даного питання суд виходить з приписів п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", з урахуванням наступних змін та доповнень, відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи категорію даного спору, його складність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми боргу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму оплати адвокатських послуг в розмірі 2000,00 грн., яку вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 525, 526, 599, 625, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Зябкін", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Електро-Арсенал", м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Електро-Арсенал", (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 36320336) на користь Приватного підприємства "Зябкін", (69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 39, кв. 180, код ЄДРПОУ 30534724) 5 493 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 79 коп. основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 95 коп. 3 % річних, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. послуг адвоката та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "17" січня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.