Рішення

від 15.01.2013 по справі 5017/2674/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р.Справа № 5017/2674/2012

Головуючий суддя

За позовом: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси"

До відповідача: Приватне підприємство "Південний регіональний медико-екологічний центр"

Про стягнення

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Мостепаненко Ю.І.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Земляков О.А. -згідно довіреності № 01/11-2001 від 06.12.2011р. та №01/11-1085 від 28.12.2012р., Пашали М.О. -довіреність №01/11-488 від 06.06.2012р.

Від відповідача: Коваленко І.І. -директор

В засіданні брали участь:

Від позивача: Земляков О.А. -згідно довіреності №01/11-1085 від 28.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) «Теплопостачання міста Одеси», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі -ПП) "Південний регіональний медико-екологічний центр" про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 90 000 грн. 02 коп., а також витрати на відправлення позовної заяви відповідачу у сумі 10 грн. 68 коп.

В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Згідно заяви про зменшення позовних вимог, що надійшла до суду 15.01.2013р., позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на відправлення позовної заяви у сумі 9 грн. 36 коп. та судовий збір.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову не заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006р. «Про реорганізацію комунального підприємства «Одестеплокомуненерго»та комунального підприємства «Одесатеплоенерго»реорганізовано комунальне підприємство «Одестеплокомуненерго»та комунальне підприємство «Одесатеплоенерго»шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси».

Згідно Статуту КП «Теплопостачання міста Одеси», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси»є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01 листопада 2006 р. між КП «Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ПП "Південний регіональний медико-екологічний центр" (Споживач) був укладений Договір № 2072 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення медико-екологічного центру у м. Одесі по вул.. Зоопарковій, 25, в обсягах згідно Додатку № 1 до цього договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін. Згідно п. 10.3 Договору припинення Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення за показниками приладу обліку, встановленого в тепловому пункті будівлі по вул.. Зоопарковій, 25 з врахуванням теплових витрат, згідно угоди розподілу теплової енергії між Споживачем та підприємством "Управління майном" ООО НСХУ.

За умовами розділу 6 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал., діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Орієнтований об'єм поставки теплової енергії на рік встановлений Додатком 1 до Договору.

Позивач по справі зазначає, що він належним чином виконував свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії, але Споживач своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим, за період з 01.12.2011р. по 01.08.2012р. за ним утворилася заборгованість у сумі 90 000 грн. 02 коп., яку відповідач погасив в ході розгляду справи.

Дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних інтересів, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду за захистом та понести додаткові витрати у сумі 9 грн. 36 коп., що виникли у зв'язку із направленням відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначені додаткові витрати та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 800 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. ст.44, 49, 56 ГПК України.

Відповідач будь-яких заперечень у цій частині позовних вимог до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

П. 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2006 р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(Теплопостачальна організація) та ПП "Південний регіональний медико-екологічний центр" (Споживач) був укладений Договір № 2072 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення медико-екологічного центру у м. Одесі по вул.. Зоопарковій, 25, в обсягах згідно Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення за показниками приладу обліку, встановленого в тепловому пункті будівлі по вул.. Зоопарковій, 25 з врахуванням теплових витрат, згідно угоди розподілу теплової енергії між Споживачем та підприємством "Управління майном" ООО НСХУ.

За умовами розділу 6 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал., діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Орієнтований об'єм поставки теплової енергії на рік встановлений Додатком 1 до Договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права.

У зв'язку з тим, що сума заборгованості була погашена відповідачем лише в ході розгляду справи, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору у сумі 1 800 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 9 грн. 36 коп., понесених у зв'язку із направленням відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, то, на думку суду, вона є необґрунтованою та безпідставною. Дійсно, відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та додатних до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Але, при цьому, позивач не позбавлений права надати копію позовної заяви з доданими до неї документами особисто відповідачу під розпис , що також розцінюється судом як належний доказ відправлення позовної заяви. Враховуючи те, що у даній справі позивач і відповідач знаходяться в межах одного міста, позивач міг не нести такі додаткові витрати та вручити копію позовної заяви відповідачу під розпис.

Крім того, відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, передбачених ст. 30 ГПК України.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 9 грн. 36 коп. не підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»- задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Південний регіональний медико-екологічний центр" (м. Одеса, вул. Преображенська, 59/61, кв. 50; фактична адреса: м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25) код ЄДРПОУ 23216547) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, рахунок 26036300035763 в ПАТ «Державний ощадний банк України»філія Одеське міське відділення №7860 , МФО 388078) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 800 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 січня 2013р.

Головуючий суддя Рога Н. В.

Суддя Мостепаненко Ю.І.

Суддя Погребна К.Ф.