Рішення

від 08.01.2013 по справі 5008/943/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.2013 Справа № 5008/943/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Уж Гідро Енерго", м. Мукачево до державного підприємства „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Ужгород про розірвання договору розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 07.02.2011р. та стягнення пені на суму 52764,84 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами -824,00 грн., відшкодування збитків -4000,00 грн.,

представники сторін:

позивача -Павлик І.В., директор;

відповідача -Маріаш М.І., Гусак С.М., представники за довіреністю

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач всупереч умов договору про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не виконав у строк до 24.03.11р. комплекс робіт першого етапу, 50 % вартості якого (4000 грн.) були оплачені позивачем після підписання договору. Представник позивача у ході судового розгляду зменшив розмір позовних вимог у частині пені, сума якої становить 18954,36 грн. (нарахована за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з 24.03.11) та наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням наведеного їх зменшення.

Відповідач письмовим відзивом та його представники усно в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, посилаючись, зокрема, на виконання робіт по першому етапу договору; ненадання позивачем вихідної документації та завдання на розробку документації; відсутність строків виконання 2-5 етапів робіт, недотримання досудової процедури розірвання договору. Клопочуть про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників сторін,

суд встановив:

Спірні відносини сторін виникли з виконання укладеного ними договору від 01.11.09 за № 20 про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі -договір) , за умовами якого позивач - замовник - доручив відповідачу -виконавцю - розробити комплекс проектно-вишукувальних робіт по виготовленню проектів землеустрою щодо відведення ряду земельних ділянок згідно переліку (додаток №1 до договору) . Загальна вартість робіт за договором визначена у сумі 256140,00 грн. (п.2.1 договору).

Додатком № 2 до договору сторони визначили, зокрема, етапи робіт та їх вартість. Так, до робіт першого етапу вартістю 8000,00 грн. сторонами віднесено вибір земельної ділянки (що включає роботи від подання клопотання до Закарпатської ОДА про дозвіл на збір матеріалів погодження розміщення об'єктів до оформлення матеріалів погодження та одержання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки).

За змістом п. 2 договору оплата робіт проводиться замовником поетапно - попередня оплата (авансовий платіж) в розмірі 50% вартості робіт по першому етапу сплачується замовником на рахунки виконавця протягом 15-ти робочих днів з моменту підписання договору, а остаточна вартість робіт по першому етапу в розмірі 50% - протягом 15-ти робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт по першому етапу.

Строк виконання робіт першого етапу за договором - один місяць з моменту внесення авансового платежу (п.2.2.1 договру).

Умовами договору передбачено порядок здавання та приймання робіт (п.3), згідно якого після завершення робіт по кожному етапу виконавець передає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт у 2-х примірниках, замовник у 10-денний строк підписує та повертає один примірник акту або надає мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

У ході судового розгляду справи її матеріалами встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач 24.02.11 перерахував відповідачеві 4000,00 грн. як авансовий платіж вартості робіт першого етапу, відповідач же всупереч умов договору не виконав робіт першого етапу ні в місячний термін після одержання авансового платежу, тобто в строк до 24.03.11, ні загалом, оскільки останнім не надано суду жодних документів на підтвердження виконання договірних зобов'язань.

Наведені спірні відносини сторін у даній справі регулюються відповідними приписами Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Так, згідно ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦКУ договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Невиконання відповідачем як виконавцем у строк до 24.03.11 першого етапу робіт є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині розірвання договору підлягають задоволенню.

Підлягає також задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн. на підставі ч. 5 ст. 653 ЦКУ, оскільки якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона вправі вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Позивач оцінив свої збитки в 4000,00 грн., у розмірі сплаченого ним авансового платежу.

Щодо решти позовних вимог - стягнення пені та відсотків за неправомірне користування чужими коштами - суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до умов договору (п. 7.3) виконавець несе відповідальність за несвоєчасне виконання робіт шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від суми, зазначеної в п. 2.1 договору за кожен день прострочки.

Позивач наполягає на стягненні пені на суму 18954,36 грн., яка нарахована ним за період з 25.03.11 по 26.09.11 на суму загальної вартості робіт за договором -256140 грн. Однак, оскільки сторонами встановлено строк виконання робіт тільки по першому етапу - один місяць з моменту внесення авансового платежу, тобто до 24.03.11, - правомірним є нарахування пені за прострочку виконання робіт першого етапу, виходячи з їх вартості 8000,00 грн.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають у зв'язку із спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. При цьому, суд керується приписами ст.ст. 256, 257, 258, 267 ЦКУ, згідно яких: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - один рік; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ заявлені позивачем з посиланням на приписи Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" не підлягають задоволенню з огляду на те, що даний Закон, як вбачається з його преамбули, регулює інші правовідносини, а саме: договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача у даній справі підлягає сума 4000, 00 грн.

За змістом ст. ст. 44-49 ГПК України розподіл судових витрат сплачених позивачем у даній справі належить здійснити наступним чином: підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача судові витрати сплачені за розгляд позовних вимог немайнового характеру (1703,00 грн.) та частина судових витрат сплачених за розгляд позовних вимог майнового характеру (111,75рн.) пропорційно розміру задоволених цих вимог, тобто загальна сума відшкодування судових витрат за рахунок відповідача становить 1184,75 грн.; надмірно сплачена сума судового збору (43,50 грн.) підлягає поверненню позивачеві з бюджету, про що належить винести відповідну ухвалу суду; в іншій частині - сплачені судові витрати покладаються на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267, 526, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Розірвати договір про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №20 від 07.02.11, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Уж Гідро Енерго" та державним підприємством „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

1.2. Стягнути з державним підприємством „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (88000 м. Ужгород, вул. Яроцька, 5 а, код ЄДРПОУ 00698897) на користь товариством з обмеженою відповідальністю „Уж Гідро Енерго" ( 89600 м. Мукачево Закарпатської області, вул. Пушкіна, 16, кімната 2 код ЄДРПОУ 37173212 ) суму 4000, 00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) та у відшкодування судових витрат -1184,75 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири грн. 75 коп.)

2. В решті позовних вимог - відмовити у задоволенні з покладенням на позивача судових витрат у цій частині.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено 18.01.13

Суддя Ушак І.Г.