Рішення

від 16.01.2013 по справі 5/5005/10267/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.13р. Справа № 5/5005/10267/2012 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімснабпроект", м. Дніпропетровськ

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 38 500,07 грн.

Суддя: Крижний О.М.

Представники:

Від позивача : Коваль І.О., довіреність №05-юр від 20.11.2012 року, представник

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхімснабпроект" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму боргу в порядку регресу в розмірі 38 500,07 грн. (34 536, 71 грн. - сума заборгованості, 3 500,00 грн. сума виконавчого збору, 345,36 грн. - державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Позовні вимоги вмотивовує тим, що позивачем було сплачено суму заборгованості в розмірі 35 000, 07 грн. (в тому числі 34 536, 71 грн. - сума заборгованості, 345,36 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та виконавчого збору у розмірі 3 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №257 від 09.10.2012 року та №260 від 26.10.2012 року, як солідарним боржником, який відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поштові конверти, направлені на адресу відповідача з ухвалами суду, повернутися на адресу суду з відміткою пошти: "за закінченням строку зберігання".

Розгляд справи був відкладений з 11.12.2012 року на 16.01.2013 року.

В судовому засіданні 16.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Новий" (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір №1399506/02, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 9 900,00 доларів США із строком повернення 21.12.2007 року.

В забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору Акціонерний комерційний банк "Новий" уклав договір поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промхімснабпроект" (Поручитель) №1400306/П-(1399506) від 22.12.2006 року, згідно умов якого Поручитель у повному обсязі несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

При цьому, 14 квітня 2005 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "В. і П." (Страховик) та Акціонерним комерційним банком "Новий" (Страхувальник) був укладений Генеральний договір добровільного страхування ризику непогашених кредитів №СК-1/Д, відповідно до п.1.1. та п.1.2 якого Страховик прийняв на страхування ризик непогашення кредитів та зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування.

24 грудня 2007 року Страхувальник звернувся до Страховика з заявами №3/4-2542/1 та №3/4-2542/2 (у доларовому еквіваленті) про настання страхового випадку, оскільки Позичальник (ФОП ОСОБА_1.) не виконував свої обов'язки перед Банком по частковому погашенню заборгованості по кредиту в порядку та строки, передбачені кредитним договором, і станом на 24.12.2007 року мав заборгованість перед банком в розмірі 37 086,59 грн., еквівалентну 7 343,88 доларів США.

Позивач зазначає, що 21 січня 2008 року Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "В. і П." (Страховик) на підставі наданих банком документів, а саме: довідки про платежі за кредитним договором від 24.12.07 року №3/4-2542/4, кредитного договору №1399506/02 від 22.12.2006 року, письмових вимог щодо погашення заборгованості позичальником від 24.10.07 року №5/4-2026(1), від 07.11.07 року №1/4-2135(5), від 06.12.07 року №5/4-2395(2), від 09.01.08 року №5/4-39(1) та поручителем від 12.06.07 року №5/4-1118, від 12.09.07 року №3/4-1713, від 09.01.08 року №5/4-39(2), склало страховий акт № 1/КР-2008 від 21.01.2008 року та 23.01.2008 року здійснило виплату страхового відшкодування на користь Банку в розмірі 34 536,71 грн. і у зв'язку з цим у червні 2009 року звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімснабпроект" про стягнення солідарно шкоди в розмірі 34 536,71 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 554, 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 року по справі №18/130-10(25/137-09), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року, позов ЗАТ "Страхова компанія "В. і П." було задоволено та солідарно стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімснабпроект" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "В. і П." збитки в розмірі 34 536,71 грн. та судові витрати у наступному розмірі: 345,36 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наказу №18/130-10(25/137-09) від 16.08.2010 року головним державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №21862643 та винесено відповідну постанову від 01.10.2010 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю „Промхімснабпроект" було зобов'язано самостійно виконати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 року. Також, головним державним виконавцем було винесено постанову 08.10.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 500,00 грн.

На виконання вимог даних постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору Позивачем було сплачено суму заборгованості в розмірі 35 000, 07 грн. (в тому числі 34 536, 71 грн. - основного боргу, 345,36 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та виконавчого збору у розмірі 3 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №257 від 09.10.2012 року на суму 34 536,71 грн. та №260 від 26.10.2012 року на суму 3 976,08 грн. та постановою про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2012 року.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу, що не сплачується відповідачем у добровільному порядку, в порядку регресу, що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 556 Цивільного кодексу України встановлено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 року по справі №18/130-10(25/137-09) про стягнення з позивача та відповідача солідарно збитки в розмірі 34 536,71 грн., судові витрати у розмірі 345,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також позивач просить стягнути з відповідача виконавчий збір у розмірі 3 500,00 грн., сплачений згідно постанови Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 08.10.2010 року.

Доказів повернення погашеної позивачем суми основного боргу у розмірі 34 536,71 грн., відповідачем не надано, позовні вимоги не спростовано, у зв'язку з чим позовна вимога в частині стягнення заборгованості у розмірі 34 536,71 грн. підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу судових витрат, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове їх задоволення, з огляду на наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача сплачені ним судові витрати у розмірі 345,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд зазначає, що сплата вказаних судових витрат є солідарним обов'язком позивача та відповідача, і вказаний солідарний обов'язок виник на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці , якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Оскільки судові витрати у розмірі 345,36 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі №18/130-10(25/137-09) стягнуті з відповідачів солідарно, суд дійшов висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має відшкодувати їх на користь позивача у частці, яка припадає на нього, а саме 172,68 грн. - державного мита та 59 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми виконавчого збору у розмірі 3 500,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми , що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У зв'язку з тим, що позивач поніс витрати зі сплати виконавчого збору у розмірі 3 500,00 грн. через несвоєчасне виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 року по справі №18/130-10(25/137-09), тобто не з вини відповідача, а з власної, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню 34 768,39 грн. (34 536, 71 грн. - сума заборгованості, 172,68 грн. - державного мита, 59,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 453,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.6, ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімснабпроект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Світанкова, буд. 4, кв. 6, ідентифікацій код 33324158) заборгованість у розмірі 34 536,71 грн., державне мито у розмірі 172,68 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн. та 1 453,50 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний

Повне рішення складено - 16.01.2013 року.