Постанова

від 15.01.2009 по справі 2/422-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/422-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2009                                                                                       Справа№  2/422-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Врона С.В.

за участю прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська Козлової І.В., посвідчення №45  від 10.04.07,  помічник прокурора;

представників:

від позивача: Лещенко М.О., посвідчення №15  від 05.07.05,  голова комітету у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради;

від відповідача: Шпак В.І., довіреність №01/юр  від 10.09.08,  представник;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА-СЕРВІС”, м. Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2008 року у справі № 2/422-08

за позовом  Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Комітету  у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради             до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА-СЕРВІС”, м. Дніпропетровськ,  

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірванні договору оренди, зобов'язанні повернути орендоване майно та виселенні -  

                                                                В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2008 року  у даній справі (суддя –Боділовська М.М.) позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська, заявлені ним в інтересах держави в особі Комітету  у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради задоволено повністю.

Розірвано договір оренди, укладений 01.10.2004 року між Комітетом у справах сім`ї  та молоді Ленінської районної у місті ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга-Сервіс".

Стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 70 784 грн. 63  коп.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-Сервіс" передати орендодавцю нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна, 2 за актом приймання-передачі в належному для подальшої експлуатації стані та виселено відповідача з даного приміщення.

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України   707 грн. 85 коп. держмита та  118  грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди комунального майна від 01.10.2004 року та ст.762 Цивільного кодексу України несвоєчасно сплачував орендодавцю - Комітету  у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради орендну плату, що відповідно до п.п.10.4,10.5 договору є підставою для розірвання договору.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати, постановити нове рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

        Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми процесуального права, без повного та всебічного дослідження обставин спору та без залучення до розгляду справи всіх осіб, на яких впливає рішення господарського суду, а саме: належного орендодавця-Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, приватного підприємця Авраменко А.А, у “володінні та користуванні якого перебуває спірне приміщення” та фізичної особи підприємця Ільєнко А.А., з яким Авраменко А.А. уклала договір суборенди частини приміщення за адресою: вул.Савкіна,2 1-й поверх. Також посилається на те, що відповідачем не були отримані рахунки на оплату орендної плати, а акт звірки заборгованості не може бути належним доказом.

      У відзиві на апеляційну скаргу прокурор вважає рішення законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що єдиним орендодавцем майна за адресою:м. Дніпропетровськ,  вул.Савкіна,2  є  Комітет  у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, додатків та додаткових угод до договору оренди від 01.10.2004 року, як і документів про зміну орендаря або орендованої площі не підписувалось.          Рахунки на оплату відповідач вчасно отримував, посилань на порядок отримання рахунків спірний договір не має.  Періодично проводилися акти звірки заборгованості, які підписувались директором ТОВ “Ліга-Сервіс” та завірялись печаткою.

Просить оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2004 року Комітет у справах сім'ї та молоді Ленінської районної ради уклав з ТОВ “Ліга-Сервіс” договір оренди комунального майна, а саме: нежитлового приміщення площею 388 кв.м. по вул.Савкіна, 2 у м.Дніпропетровську (а.с.10-11).

Право на укладення такого договору Комітетом у справах сім'ї та молоді Ленінської районної ради (балансоутримувачем майна) підтверджується  рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.08.2004 року № 2246 "Про надання         дозволу комітету у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у місті ради на передачу в оренду нежитлового приміщення по вулиці Савкіна, 2 ТОВ "Ліга-Сервіс" (а.с.18).

Доводи скаржника щодо незалучення господарським судом до участі у справі як належного орендодавця Управління комунальної власності Дніпропетровської міської      ради колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна     сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, що передбачено ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про зміну або переукладення договору оренди від 01.10.2004 року. Господарським судом дана оцінка цій обставині. Відповідно до п.1 рішення Дніпропетровської міської ради V скликання від 21.03.07 р № 41/11 управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (а.с.104) Однак відповідач відповідним чином не прореагував на лист позивача від 13.08.07 р. № 5/7-130 зі зверненням щодо переукладання договору з належним орендодавцем і доказів укладення договору з управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради   не надав.

Не підтверджені належними доказами і доводи скаржника про наявність підписаної трьохсторонньої додаткової угоди. Надана ним до апеляційної скарги ксерокопія       додаткової угоди без номеру, підпису представника  Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, його печатки та не завірена належним чином, не може       бути належним та допустимим доказом по справі (а.с.52).

Колегія суддів вважає також недоведеними доводи скаржника стосовно передачі        ним за договором зберігання спірного приміщення (орендованого майна) фізичній особі         - підприємцю Авраменко А.А. та відсутності відповідача на орендованому об'єкті за адресою: вул. Савкіна, 2. Відповідно до п.5.16 договору оренди від 01.10.2004 року         здавати в суборенду повністю або частково орендоване приміщення орендарю           заборонено. Щодо укладення договору зберігання спірного приміщення, то наявність        такого відповідачем не доведена і права на укладення такого договору відповідач не мав.

За таких обставин залучати до участі у справі як сторону представника зазначеного вище Управління, Авраменко А.А. та інших осіб у господарського суду не було.         Порушень процесуального законодавства колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п.3.1 договору плата за оренду визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" та рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.12.99р. № 2734/1 "Про встановлення орендних ставок за використання нерухомого комунального майна".

Додатком до договору  від 01.03.2007 року сторони внесли зміни до договору оренди,        а саме до п.3.1, відповідно до якого орендна плата за оренду приміщення визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету       Міністрів України від 27.12.06 р. № 1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” та до пункту 3.3, визначивши,       що орендна плата  за оренду приміщення становить 3313 грн. 85 коп. за базовий місяць розрахунку (березень) без урахування індексу інфляції за лютий.

Відповідно до п.5.2 договору орендар зобов'язувався своєчасно в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Статтею 797 Цивільного кодексу України передбачено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати        за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно додаткової угоди №1 договір оренди доповнено пунктом 11.7, відповідно до якого орендар щомісячно, починаючи з 01.01.2007 року перераховує орендодавцю плату за землю в розмірі 309,90 грн., а згідно додаткової угоди №2 сторони погодили новий розмір плати за землю з 01.01.2008 року –508,58 грн.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення умов договору та вищезгаданих норм права відповідач не проводив своєчасну оплату орендної плати та має заборгованість з листопада 2007 року. Оплату за серпень-жовтень 2007 року відповідач провів в порушення строку, визначеного п.3.3 договору оренди.

Факт відсутності платежів за орендоване майно не заперечував в судовому засіданні і представник відповідача. Листом від 04.02.2008 року директор ТОВ “Ліга-Сервіс” гарантував голові Комітету  у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради оплату заборгованості (а.с.81).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем щомісячні рахунки по нарахуванню виплат, що підлягають сплаті зі сторони відповідача, колегією суддів встановлено, що позивачем правильно, відповідно до п.3.3 договору, додаткових угод №1,№2 до договору, вимог вищезгаданих норм права та з урахуванням строку позовної давності на стягнення пені нараховано суми, зазначені в рахунках (а.с.136-148). Сума заборгованості всього складає 70 784,63 грн. і не оспорювалась відповідачем, про що свідчить акт звірки (а.с.39).  

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем порядку надання рахунків на оплату орендних платежів колегія суддів вважає безпідставними в силу наступного:              

 Жодних посилань стосовно самого порядку надання орендатору рахунків в договорі не зазначено.        

 Згідно з п. 3.3 договору оренди  від 01.10.2004 року орендар щомісяця перераховує орендодавцю орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто авансом, враховуючи індекс інфляції за попередній місяць згідно з рахунком, наданим орендодавцем. Таким чином, рахунок за попередній місяць є визначальним для відповідача при розрахунку ним же індексу інфляції та суми орендної плати за поточний місяць, а не як підстава для оплати.

Відповідно до п.10.5 договору оренди та ст.651 Цивільного кодексу України господарський суд дійшов правильного висновку про законність вимог позивача щодо розірвання договору оренди та застосував наслідки припинення такого договору.

 Колегія суддів вважає, що матеріалами справи та встановленими господарським судом Дніпропетровської області обставинами підтверджуються повністю позовні вимоги.

Оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених  у рішенні суду  першої інстанції та не можуть бути підставою для  його скасування.

Керуючись ст. ст. 101-105  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

                                                      ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА-СЕРВІС” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2008 року у справі № 2/422-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

  Головуючий суддя:                                                                        Т.А. Верхогляд                                                                                                                                                  

  Суддя:                                                                                               І.Л. Кузнецова       

  Суддя:                                                                                    І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі 22.01.2009 року.