Рішення

від 15.01.2009 по справі 1/421-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/421-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15.01.2009                                                                Справа №  1/421-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Берещенко Л.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного  підприємства "Хімагромаркетинг Агро", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомінвест", Каховський район  

про   стягнення боргу в сумі 86278грн.31коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Пташник А.А. - представник, дор.  від 10.11.08р.

від  відповідача   не прибули

ПП “ Хімагромаркет Агро” м. Київ  звернулось до суду з позовом  про стягнення з ТОВ “Агрокомінвест” м. Херсон 81295 грн. заборгованості за поставлені по договору від 31.03.2008 року засобів захисту рослин 604,50 грн. річних та 385,44 грн. втрат по інфляції.   За прострочку оплати  вартості отриманої продукції   заявлена вимога про стягнення  штрафу у розмірі 3044.23 грн.  та 894,12 грн. пені від суми заборгованості .

Відповідач на судове засідання не з'явився. Ухвала про порушення справи яка надсилалась судом по його фактичній адресі була отримана  товариством, відповідно повідомлення про поштове відправлення, 21.11.2008 року.  Слід вважати, що і ухвали про відкладення розгляду справи він отримував. За таких обставин, суд вважає,  що він був належним чином попереджений про час і місце розгляду справи.  Але, не скористувався правом участі у розгляді справи, вимоги суду, зазначені в цих ухвалах не виконав  та не надав суду і будь-яких заперечень по суті спору.  Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відсутності представника  ТОВ “Агрокомінвест”.

 Дослідивши матеріали справи, суд

                                                встановив:

Між сторонами по справі  31.03.2008 року укладено договір № Ап-11-0047, відповідно до умов якого  ПП “ Хімагромаркет Агро” м. Київ  (постачальник) зобов'язався поставити ТОВ “Агрокомінвест” м. Херсон (покупець) засоби захисту рослин. Покупець зобов'язався прийняти цю продукцію та  сплатити її  вартість у строки, встановлені п.2.1 договору. До цього договору сторонами було укладено кілька додаткових угод  від 07. 04.08 р., від 16.04.08 р., від 17.04..08 р., від 19.05..08 р., від 27.08.08 р..

На виконання умов договору  позивачем було поставлено відповідачеві засоби захисту рослин по наступних накладних:

Ап-11-00 35 від 07.04.08 р. на суму 32200 грн.;

Ап-11-0050  від 09.04.08 р. на суму23400  грн.;

Ап-11-0081  від 18.04.08 р.на суму 25800 грн.;

Ап-11-0096  від 22.04. 08 р.на суму 4000 грн.;

Ап-11-0147  від 20.05.08 р.на суму 10450 грн.;

Ап-11-0063  від 28.08. 08 р.на суму 15160 грн..

Загальна вартість  отриманої продукції по зазначених видаткових накладних складає 111010 грн.

Відповідно до умов договору та додаткових угод до нього покупець зобов'язався сплатити вартість отриманої продукції в сумах і строки: - 9600 грн. не пізніше 12.04.08 р., 22540 грн. не пізніше 01.10.08 р., 7020 грн. не пізніше 14.04.08 р., 16380 грн. не пізніше 01.10..08 р., 8940 грн. не пізніше 22.04.08 р., 20860 грн. не пізніше 01.10.08 р., 1200 грн. не пізніше 21.04.08 р., 2800 грн. не пізніше 01.10.08 р., 3135 грн. не пізніше 25.05.08 р., 7315 грн. не пізніше 01.10.08 р., 4548 грн. не пізніше 28.08.08 р., 10612 грн. не пізніше 01.10.08 р..  

Фактично ним сплачено 07.04.2008 року 9660 грн. і 09.07.2008 року –20 000 грн. Залишок боргу в сумі 81350 грн. до наступного часу не перерахований  продавцем постачальнику. Доказів його сплати відповідач суду не надав.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість виконання договору сторонами. Згідно  зі ст.ст. 525,526  зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом

Аналогічний припис містить  ст.193  ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідачем не у повному обсязі виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договором  тобто зобов'язання по сплаті вартості отриманого  товару у порядку та у строк, що встановлені договором  і додатками до нього, чим порушені умови договору та  норми вказаних вище статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав  від позивача  продукції на 111010 грн,    однак за неї   розрахувався  частково на суму 29660 грн..  Залишкова вартість продукції в сумі 81350 грн. під час розгляду справи залишилась не сплаченою і  доказів її оплати, як зазначено вище, відповідач  суду не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 81350 р.  є обгрунтованими.

Ст. 216 ГК України  передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкції на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним  правопорушення у сфері господарювання. ( ст 218 ГК України). До цієї відповідальності відносяться штрафні санкції за несвоєчасне виконання договірних  обов'язків.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин  зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Умовами договору (п.5.2) передбачено нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку  від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.  

Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного господарського зобов'язання за кожен день прострочення  платежу.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 року №543/96-ВР, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.3 цього Закону розмір пені, передбачений ст. 1 обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Як зазначено више сторни по справі встановили розмір пені відповідно до положень цього Закону.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку що позивачем пеня нарахована  у відповідності  з вимогами закону та умов  договору. Ії розмір розрахований вірно з врахуванням періоду прострочення платежу та моменту отримання відповідачем  сум часткової оплати продукції   і її сума складає  804,12 грн. .

Відповідно ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.

Згідно до ч.4 та ч. 6 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкції може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми  невиконаної частині зобов'язання або  пені, визначеної  грошової суми або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня її виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Так як розмір штрафу за невиконання грошових зобов'язань законодавче не встановлений, сторони по справі договором від 31.03.2008 року встановили, що у разі прострочення виконання зобов'язань, передбачених п.2.1 договору більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 15% від ціни договору. З врахуванням зазначеного позивачем обгрунтовано і у відповідності до умов договору нараховано штраф в сумі 3044,25 грн. за прострочку  оплати продукції більш ніж на 30 днів.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором річні встановлені у розмірі 15 відсотків.

Позивачем вірно і з урахуванням положень цієї статті та умов договору нараховані збитки, пов'язані з інфляцією та річні.

З врахуванням викладених обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідач   зобов'язаний відшкодувати позивачеві судові витрати по сплаті держмита (862,78 грн. ) та вартості інформаційно-технічного забезпечення господарського процесу ( 118 грн.).

З врахуванням викладеного, керуючись ст.т.44,49,82,84 ГПК України, суд

                                                  Вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути  з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомінвест”, юридична адреса: с.Василівка, Каховського району, Херсонської області, вул.К.Марпкса,28,  фактична адреса смт.Чаплинка, Чаплинського району, Херсонської області, вул.Чрноморська,54, код ЕДРПОУ 32989767, з р/рахунку 2600111323, ВАТ Райффайзен банк “Аваль” м.Херсон, МФО  352093 на користь Приватного підприємства “Хімагромаркетинг АГро” м.Київ, проспект Возз'єднання,15, код ОДРПОУ  30262667, на р/рахунок 260010307001, в Севастопольській філії  ТОВ “Банк Фінанси та Кредит”, МФО 384812, основний борг з врахуванням індексу інфляції та річних  в сумі 82339грн.94коп., за несвоєчасне проведення розрахунків 894грн.12коп.пені, та 3044грн.25коп. штрафу,  та судові витрати на загальну суму 980,78грн.,

3. Наказ видати з дня набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна