Рішення

від 19.01.2009 по справі 07/298-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/298-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2009 р.                                                            Справа № 07/298-08

вх. № 8512/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Скребец О.М., дов. б/н від 30.05.08 р.;  відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Енергокомплектпостач", м. Харків  

до  Приватної фірми "Мономакс", м. Лозова  

про стягнення 6058,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокомплектпостач" просить  стягнути з Приватної фірми "Мономакс", суму основного боргу за отриманий та несплачений товар у розмірі 5595,81 грн., суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції 295,22 грн., 3% річних 167,87 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, витребувані судом документи не надали, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7095,81 грн., що підтверджується накладними № РН - 0000008 від 10.01.08 р., № РН - 0000030 від 16.01.08 р. та довіреністю ЯОМ № 072801 від 10.01.08 р. (а.с.9-10).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження встановлення строків виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач оплатив позивачу поставлений товар частково, в сумі 1500,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем склала 5595,81 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист б/н від 03.04.08 р. з вимогою про оплату заборгованості в сумі 5595,81 грн. у строк протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги.

Позивачем надано суду повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11), яке підтверджує отримання відповідачем вимоги 15.04.08 р.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 5595,81 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 23.04.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладними № РН - 0000008 від 10.01.08 р., № РН - 0000030 від 16.01.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5595,81 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд, визнає вимоги про стягнення з відповідача 167,87 грн. 3% річних неправомірними, оскільки позивачем нараховано до стягнення з відповідача не 3% річних, а 3% від суми боргу та не вказано період, за який проводилось дане нарахування.

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97 р. № N 62-97р „Рекомендації відносно  порядку  застосування  індексів інфляції при розгляді судових справ”, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місця, а в середньому на місць; тому умовно слід вважати, що сума, за період з 1-го по 15-те число відповідного місяця, наприклад січня, індексується за період з урахуванням січня, а сума за період з 16-го по 31-е число вираховується з наступного місяця.

Враховуючи викладене, інфляційні нарахування за квітень 2008 р. нараховуватись не повинні, оскільки відповідача визнано судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати товару з 23.04.08 р.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню в сумі 118,09 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611 ч.1 ст. 612,ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Мономакс" (вул. Свободи, 49, м. Лозова, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 32759084, р/р 26007000964 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомплектпостач" (вул. Лодзинська, 8-А, м. Харків, 61158, код ЄДРПОУ 32952145, р/р 26004996105661 в ХОФ СР "Укрсоцбанк", МФО 350385) 5595,81 грн. заборгованості, 118,09 грн. інфляційних нарахувань, 96,19 грн. державного мита та 111,28 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 167,87 грн. та 177,13 грн. інфляційних нарахувань, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 23 січня 2009 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.