Постанова

від 19.01.2009 по справі 34/176-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/176-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2009                                                                              Справа№  34/176-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Пруднікова Г.В.

        за участю представників сторін:

        позивач: Капітоненко О.І., Бур”янський А.В.

        відповідач: не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Династія Україна", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  21.10.08р. у справі № 34/176-08

за позовом приватного підприємства „Лікопак”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна”, м. Кривий Ріг

про стягнення 39782,97 грн.,

                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 39 782,97 грн., з яких: 34478,32 грн. – сума заборгованості, 3438,39грн. – пеня за прострочення платежу, 548,26грн. – 3% річних, 4826,96грн. – збитки від інфляції, 800,0грн. збитків у вигляді оплати юридичних послуг.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008  року у справі № 34/176-08 (суддя Примак С.А.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 34478,32 грн. – сума заборгованості, 3438,39грн. – пеня за прострочення платежу, 548,26грн. – 3% річних, 4826,96грн. – збитки від інфляції. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції; факт наявності заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків; нарахування пені, інфляційних та річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбаченого договором, укладеним між сторонами та нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та частково відмовити позивачу в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вмотивовуючи доводи скарги скаржник вказує на те, що накладні №№11160,11230,11300,12030,  12210 на суму 18 228,39грн. не є доказами отримання товару, оскільки на них міститься підпис невідомої особи, внаслідок чого, зазначена сума не може бути врахована як заборгованість відповідача; пеня на цю суму нарахована безпідставно.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 25.10.07р. між приватним підприємством „Лікопак” (Постачальник) та ТОВ „Династія Україна” (Покупець) був укладений договір поставки за № 1025/1, згідно якого позивач зобов'язався систематично поставляти, а відповідач –приймати та оплачувати товар відповідно до накладних. Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору: ціна, умови поставки, порядок розрахунків, порядок приймання-передачі товару тощо.

На виконання договірних зобов'язань позивачем протягом листопада –грудня 2007р. був відвантажений відповідачу товар (пакети поліетиленові) на загальну суму 106147,62грн., оплата якого відповідачем була здійснена частково у сумі 71669,30 грн.; заборгованість склала 34478,32грн. Наявність заборгованості посвідчується заявками відповідача на поставку товару, видатковими накладними, довіреностями на отримувача товару, актом звірки взаєморозрахунків, складеним сторонами станом на 01.07.08р. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Відповідач, не заперечуючи факту отримання товару, посилається на неналежне оформлення видаткових накладних і вважає, що останні не підлягають врахуванню при оплаті товару. Дане посилання не приймається до уваги колегією суддів в силу наступних норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості.

В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 4826,96грн. та 3% річних у сумі 548,26грн. відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.

Застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення відповідає умовам договору та узгоджується з нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ст. 549 ЦК України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за період з 30.01.08р. по 30.07.08р. (шість місяців) відповідає приписам ст. 232 ЦК України; позовні вимоги в даній частині правомірно задоволені господарським судом.

Також судом підставно відмовлено у стягненні збитків у сумі 800,0грн., оскільки збитки у вигляді оплати юридичних послуг не мають необхідних ознак шкоди та повного складу цивільного правопорушення.

Правомірною колегія суддів вважає і відмову господарського суду у вжитті заходів щодо забезпечення позову. Вимога про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Відсутність документів в обґрунтування вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову позбавила господарський суд можливості оцінити наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.  

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про часткове скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008 року у справі №34/176-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна” без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                                                                  Л.В. Чоха