Рішення

від 13.01.2009 по справі 5020-12/102-2/627

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/102-2/627

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" січня 2009 р. справа № 5020-12/102-2/627

За позовом приватного підприємства „Априори”

(м. Севастополь, вул. Ген. Острякова, 58, кв.50)

до Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України “Укроборонбуд”

(08298, Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17;

01000, м. Київ, вул. Артема, 59),

до Міністерства оборони України

(03168, місто Київ, Повітрянофлотський проспект, 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Установа “28 управління начальника робіт” (97404, м. Євпаторія, вул. Казаса, 15)

про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

за участю Військового прокурора Військово-Морських Сил України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41).

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

прокурора – Поливанов С.М., посвідчення №283 від 13.11.2006;

позивача: ПП „Априори” –не з'явився;

відповідачів: ФЦСБУ МО України “Укроборонбуд” -  не з'явився,

     Міністерства оборони України –не з'явився.

третій особи: Установа „28 УНР” –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ПП “Априори” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України “Укроборонбуд” про визнання дійсним договору №14/03-06/2КСМв16 від 29.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, та визнання права власності на нерухоме майно.

В ході судового розгляду позивачем уточнені позовні вимоги, а саме: ПП “Априори” просить визнати дійсним договір №14/03-06/2КСМв16 від 29.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №  488 у м. Севастополі, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, визнання права власності на нерухоме майно військового містечка № 488, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Відрадна, 16, у складі: головний корпус гаража, літ. А; насосна, літ. Б; АЗС, літ. В; склад БП, літ. Г; ремонтні майстерні, літ. Д; склад, літ. Е; ремонті майстерні, літ. К; надбудова з прибудовою літ. К'; приміщення охорони, літ. З; господарська будівля, літ. О; бойлерна, літ. М; убиральня, літ. Н; господарська будівля, літ. Л; курильна, літ. Ж; навіс, літ. І; огородження, ворота, підпірна стіна, естакада, резервуар для води; майданчик для стоянки машин; замощення.

 Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.03.2008 по справі №5020-12/102, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2008, позов задоволено повністю.

          Постановою Верховного Суду України від 21.10.2008 рішення господарського суду міста Севастополя від 06.03.2008, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 та постанову Вищого господарського суду України від 16.07.2008 у справі №5020-12/102 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.12.2008 справа  прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г. з привласненням номеру 5020-12/102-2/627.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі іншого відповідача –Міністерство оборони України.

 Сторони явку повноважних представників у судове засідання 13.01.2009 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлени  своєчасно та належним чином.

Третя особа явку повноважних  представників у судове засідання також не забезпечила, надіславши до його початку клопотання про проведення судового слухання за відсутності представника Установи „28 Управління начальника робіт”.   

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення військового прокурора,  суд

в с т а н о в и в:

20 березня 2006 року між Приватним підприємством “Априори” і державою Україна в особі Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони “Укроборонбуд”, був укладений інвестиційний договір №14\03-06\1КСМв16 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №488 (АРК, м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Підставою для укладення даного договору було рішення конкурсної комісії філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони “Укроборонбуд”, відповідно до якого пропозиції ПП “Априори” щодо участі в сумісному будівництві (реконструкції) військового містечка №488, з можливістю подальшого викупу паю Міністерства оборони в сумісному будівництві цього об'єкту визнані найкращими.

Предметом договору є спільна діяльність по проектуванню і будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгового і адміністративного призначення, підземним паркінгом, інженерними мережами на будівельному майданчику за адресою: АРК, м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16.

При цьому пайовим внеском в спільну діяльність з боку держави є нерухоме майно, яке складається із виробничого цеху, службової будівлі, майстерні (металевий ангар), майстерні (склад РАО), службової будівлі, АЗС (склад ГСМ), насосної, майстерні, навісу, курилки, огорожі, загальною довжиною 576 м, воріт –2 штуки, асфальтованого майданчику (мощення, майданчик для стоянки автомобілів), вартістю 498 000 грн.

Це майно знаходиться у власності держави Україна згідно статті 1 Закону України “Про підприємства, установи, організації союзного підкорення, розташовані на території України”, а також статей 4,  7 Закону України “Про правонаступництво України”.

Управління вказаним вище майном здійснюється Міністерством оборони України на підставі пункту 1 Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від 15 грудня 1992 року “Про управління майном, що знаходиться в загальнодержавній власності” в особі філії “Укроборонбуд Центрального спеціалізованого будівельного управління”Міністерства оборони України.

Пайовий внесок ПП “Априори”в спільну діяльність складають його витрати по проектуванню і будівництву (реконструкції) 100 % площі об'єкту і кожної його складової частини і всі інші витрати.

Відповідно до пункту 10.1 Договору №14/03-06/1КСМв16 за взаємною згодою сторін позивач має право здійснити викуп (дострокову компенсацію) вартості пайової участі (паю), яка полягає в укладанні цивільно-правових угод, за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що є паєм держави за цим договором.

29 березня 2006 року відповідно до пункту 10 Договору №14/03-06/1КСМв16 між сторонами був укладений договір №14/03-06/2КСМв16 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006.

Відповідно до вказаного договору ПП „Апиори” компенсує вартість пайової участі Міністерства оборони України в договорі від 20.03.2006 №14/03-06/1 КСМ в 16 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного  призначення, розташованих на території військового містечка №488 в місті Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Викуп Стороною-2 (ПП „Априори”) пайової участі (паю) Сторони 1 (Держави Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном - Міністерства оборони) в договорі від 20.03.2006 №14/03-06/1 здійснюється за 498000,00 грн. (т.1 а.с.8-9).

Відповідно до пункту 6 договору від 29.03.2006 №14/03-06/2 КСМв16 сторона 2 приймає у власність майно, що становлить розмір пайової участі (паю) сторони 1 за договором №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006, шляхом підписання актів прийому-передачі майна.

Пунктами 1 та 2 спірного договору передбачено, що викуп (компенсація вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України здійснюється позивачем шляхом купівлі-продажу майна військового містечка №488. Таким чином, відповідно до умов спірного договору фактично відбувається відчуження військового майна.

У відповідності зі статтею 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” (далі –Закон) військове майно –це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До нього належать будинки, споруди, всі види озброєння, речове майно тощо.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, яке є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, рішення про відчуження якого приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Оскільки Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України рішення про відчуження майна військового містечка №488 не приймали, це майно також не було списаним, суд прийшов  до висновку, що при укладанні спірного договору не був дотримано спеціальний порядок відчуження військового майна.  

Частина друга статті 203 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладений від імені держави Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном –Міністерства оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” Мельника В.Л. Останній діяв на підставі довіреності від 09.03.2006, виданої Міністром оборони України, та довіреності Міністерства оборони України, нотаріально посвідченої 14.02.2006 (т.1, а.с. 8).

Однак, відповідно до довіреності від 09.03.2006, виданої Міністром оборони України, директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” уповноважений укладати від імені Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання правочини спільної діяльності, пайової участі у будівництві житла тощо лише на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України (т.1, а.с. 36).

В той же час, директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд”, укладаючи інвестиційний договір від 20.03.2006 про спільну діяльність та договір від 29.03.2006 про компенсацію пайової участі, не отримав рішення Міністра оборони України та не погодив їх укладення з директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

Щодо довіреності Міністерства оборони України, нотаріально посвідченої 14.02.2006 та виданої начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” на укладання від імені Міністерства оборони України будь-яких договорів, то ця особа відповідно до Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління не уповноважена видавати довіреності на укладання договорів від імені Міністерства оборони України. Такі довіреності може видавати лише Міністр оборони України і він не уповноважував начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” відповідно до статті 240 Цивільного кодексу України передавати свої повноваження іншій особі (т.1, а.с. 37).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” Мельник В.Л. не мав достатніх повноважень на укладення спірного договору.    

          Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.            

          Такими вимогами, зокрема,  є:

- зміст правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, які встановлені  частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.        

          Беручи до уваги викладене, суд вважає, що при укладенні спірного договору сторонами не були дотримані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України - зміст  договору суперечить цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а тому підстави для визнання його дійсним, а також для визнання права власності на нерухоме майно за цим договором відсутні.

          Оскільки Філія Централізованого спеціального будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд»не має статусу юридичної особи, то відповідно до положень статей 1 та 21 Господарського процесуального кодексу України вона не може бути стороною у справі, а тому спір в частині вимог, заявлених до Філії, не підлягає вирішенню в господарських судах України і провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню на підставі пункту першого частини першої статті 80 цього Кодексу.

 На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтями 82, 84-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Провадження у справі в частині вимог до Філії Централізованого спеціального будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд»припинити.

          2. У задоволенні позову про визнання дійсним Договору № 14/03-06/2КСМв16 від 29.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20.03.2006 №14/03-06/1КСМв16 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №488 у м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна,16 створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до роздробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пойової участі сторін, та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно військового містечка №488, розташованого в м. Севастополі, вул. Відрадна, 16  відмовити.

Суддя                                                                                                           Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

19.01.2009.