Рішення

від 16.11.2006 по справі 3/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" листопада 2006 р.                                                 Справа №  3/121

м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „Корд Сервіс”, м.Київ, вул.Драгоманова, 40, оф.7-а, код ЄДРПОУ 31065555

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольга-Україна”, м.Миколаїв, вул.Пушкінська, 31, код ЄДРПОУ 31043044

Суддя   Філінюк І. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з'явився;                    

Від відповідача: Філевський Р.М., дор. від 18.05.2006р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Корд Сервіс” звернулося до господарського суду  Миколаївської області з позовом  та просило суд стягнути з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольга-Україна” 15 341,83грн. заборгованості, у т.ч. 14 121,00грн. в рахунок транспортних послуг, 803,00грн. – експедиційних послуг, 417,83грн. – трьох процентів річних.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.06.2004р. позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 14 121,00грн. заборгованості за перевезення, 803,00грн. за надання експедиційних послуг, 417,83грн. в рахунок трьох процентів річних.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2004р. рішення господарського суду Миколаївської області від 07.06.2004р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 15.02.2005р. постанову Одеського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Миколаївської області скасовано.

Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. На підставі резолюції заступника голови господарського суду Миколаївської області справа передана до розгляду судді Філінюк І.Г.

Ухвалами суду від 06.10.2005р. та від 16.05.2006р. провадження по справі зупинялось, в зв'язку з призначенням судово-товарознавчої експертизи, витрати на проведення експертизи було покладено на позивача. На адресу суду двічі була повернута справа, без проведення експертного дослідження, оскільки позивачем не виконана вимога суду та не здійснена передоплата за експертне дослідження.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що не завантажував машину, тому не може нести ніякої відповідальності за кріплення вантажу; ТОВ „Корд Сервіс” не є належним позивачем у справі в частині стягнення вартості перевезення, оскільки не є безпосередньо перевізником; позивач не довів, що він відшкодував або з нього були стягнуті певні суми, за якими він пред'являє регресну вимогу.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, господарський суд, -

Встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено контракт №18/10/02 від 16 жовтня 2002р. на організацію перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався організувати перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, що належать замовнику по маршрутах, зазначених в його заявках, які є невід'ємною частиною вказаного контракту.

Відповідно до  п.п. 1.2, 1.3 контракту №18/10/02, позивач уклав з третьою особою - МП „Альфа” ЛТД контракт №028 від 15.09.2002р., предметом якого виступає порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором ТОВ „Корд Сервіс” та перевізником –МП „Альфа” ЛТД при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні.

На виконання умов контрактів №18/10/02 та №028, згідно до наданої Міжнародної товарно-транспортної накладної №0312125 від „Диб Еквипментс”, Франція (відправник) до полуприцепа №05010 ВА автомобіля SKANIA державний номер 16081 ОВ, завантажено демонтировану газорізальну машину OXYTOME/SAF/5P МД тип 06684000 №503, 1992р. для перевезення до м.Миколаєва, Україна.

Зазначена міжнародна товаротранспортна накладна не містить зауважень чи застережень перевізника (графа 18), відносно отриманого вантажу для перевезення.

Відповідно до положень ст.9 „Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 р.”, якщо  вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника,  то,  якщо не доведено протилежне,  припускається, що вантаж  і  його  упаковка  були  зовні  в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником,  і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Відповідно до вказаних контрактів, ТОВ „Альфа” ЛТД є перевізником, а ТОВ „Корд Сервіс” –експедитор.

Як вбачається з укладеного сторонами контракту, ТОВ „Корд Сервіс”, зобов'язавши укласти з третьою особою договір перевезення вантажу на умовах, узгоджених з ТОВ „Вольга-Україна” у контракті, фактично взяло на себе поруку за виконання цією особою зобов'язань, що виникають з договору перевезення. Так, позивач взяв на себе зобов'язання: забезпечити подачу рухомого складу у придатному для перевезення стані та доставку вантажу в строки, обумовлені у заявці; у випадку псування, втрати вантажу з вини третьої особи відшкодувати заподіяні відповідачу збитки тощо (п.2.2 контракт).  Подача рухомого складу у придатному для перевезення стані, доставка у встановлені строки та збереження вантажу є обов'язками перевізника, що вбачається, зокрема, із змісту ст.ст.362,364 ЦК УРСР (чинному на момент виникнення правовідносин).

Під час доставки вантажу (прибуття автомобіля –29.10.2002р.) вантажоотримувачу з'ясувалось, що внаслідок неправильного розміщення вантажу, поганого кріплення та зміщення об'ємного баку був пошкоджений портал газорізальної машини, про що свідчить експертний висновок Торгово-Промислової палати в Миколаївської області №170/2417 від 01.11.2002р.

Дослідуючи надану товаротранспортну накладну, суд встановив, що у графі 24 відсутні відомості про отримання вантажу одержувачем, позивач розписку відповідача про отримання вантажу суду не надав, отже перевізник не виконав зобов'язання по автоперевезенню та доставці відповідачу вантажу.

З доданих позивачем матеріалів до позовної заяви, вбачається, що відповідач звернувся з листом №779 від 01.11.2002р., в якому повідомляв підприємство позивача про пошкодження вантажу та запрошував представників позивача  бути присутніми при відвантажені газорізальної машини.

Відповідно до ст.9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом  укладання  договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Перевізник - ТОВ „Альфа” ЛТД звернувся з позовом до ТОВ „Корд Сервіс” про стягнення заборгованості, яка виникла в зв'язку з невиконанням останнім умов  контракту №028 від 15.09.2002р. Господарським судом міста Києва прийнято рішення по справі №7/122 від 11.03.2004р., яким задоволено позов ТОВ „Альфа ЛТД” до ТОВ „Корд Сервіс”, з останнього стягнено –14121,00грн. на користь  перевізника ТОВ „Альфа ЛТД” основного боргу за договором №028 від 15.09.2002р. та 417,21грн. –3% річних.

В свою чергу, ТОВ „Корд Сервіс” (позивач) звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ „Вольга-Україна” (відповідач) платежу у розмірі 14121,00грн. в порядку регресу за надані транспортні та експедиційні послуги при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні з м. Лерм (Франція) до м.Миколаїв (Україна) боргу за надані експедиційні послуги в сумі 803,00грн. та 417,83грн. –3 % річних. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він виконав умови контракту №18/10/02 від 16 жовтня 2002р. належним чином та в узгоджені сторонами строки.

Відповідно до постанови від 15.02.2005р., Вищий господарський суд встановив, що укладений сторонами контракт близький за своєю правовою природою до договору комісії.

Відповідно до ст.397 ЦК УРСР, за угодою, укладеною комісіонером з третьою  особою,  набуває права і стає зобов'язаним комісіонер, хоча б комітент був названий в угоді або вступив з третьою особою в безпосередні  відносини по виконанню цієї угоди.

Отже, зобов'язання сплатити вартість перевезення вантажу, здійсненого за умовами контракту №028 від 15.09.2002р., який укладений між перевізником – ТОВ „Альфа ЛТД” та позивачем –ТОВ „Корд Сервіс”, і відповідної заявки, виникло у позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції, перевізник несе відповідальність  за повну та часткову утрату вантажу в проміжок с часу між прийняттям вантажу для перевезення  та його здачею. Згідно ст.18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка  доставки  лежить на перевізнику.

До основного обов'язку перевізника за договором перевезення належить, зокрема, доставка вантажу в обумовлені договором строки. Інформування відповідача щодо невиконання зазначеного обов'язку, що виникає із договору перевезення, який зобов'язався укласти позивач з третьою особою, покладена на позивача відповідно до п.2.2 контракту – ТОВ „Корд Сервіс” зобов'язаний інформувати ТОВ „Вольга-Україна” про вимушену затримку транспортних засобів у дорозі, аварії та інші непередбачувальні обставини, які перешкоджають своєчасно доставити вантаж та прийняти заходи до зменшення можливих збитків.

За змістом ч.3 ст.402 ЦК України, у випадку порушення третьою особою угоди, укладеної з комісіонером, комісіонер зобов'язаний без зволікання повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази.

Обов'язок, визначений вищевказаною нормою, фактично передбачений умовами укладеного контракту.

Проте, позивачем не було попереджено відповідача щодо можливості  ушкодження вантажу, також, позивачем не було виконано не яких дій щодо уникнення вказаного пошкодження.

Передбачена п.3.2 контракту №18/10/02 оплата вартості транспортно-експедиційного обслуговування вантажу, фактично є комісійною винагородою.

Неналежне виконання або невиконання взятих на себе зобов'язань дає відповідачу право зупинити виконання зобов'язання щодо відшкодування понесених витрат та виплати винагороди (експедиційних послуг) або відмовитись від його виконання частково або у повному обсязі, що передбачено ст.538 ЦК України (чинному на момент звернення позивача з даним позовом до суду) та вбачається із змісту ст.171 ЦК УРСР (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову відмовити.

   Суддя                                                        I.Г.Фiлiнюк