Постанова

від 20.01.2009 по справі 12/85

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/85

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2009 року                                                                                       Справа№  12/85

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. (доповідач)

суддів:               Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Лозовському К.І.

за участю представників сторін:  

позивача –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.89 –поштове повідомлення від 23.12.2008р.);

відповідача –Жила Аліна Іванівна, довіреність №б/н  від 12.01.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” м.Кіровоград

на  рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008 року

у справі    №  12/85                         

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”, м.Кіровоград

до приватного підприємства “Стратос”, м.Дніпропетровськ

про  визнання недійсним договору поставки  

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, була оголошена вступна та резолютивна частина постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008р. (суддя Макаренко Т.В.) по справі № 12/85 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”, м.Кіровоград (далі –ТОВ “Агро-Гарант-Цукор”) до приватного підприємства “Стратос”, м.Дніпропетровськ (далі –ПП “Стратос”) про визнання недійсним договору поставки в задоволенні позову було відмовлено.

          Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано відсутність правових підстав щодо визнання недійсним оспорюваного договору; в якості норм матеріального права господарський суд посилався на ст.ст.203, 215, 655, 669, 671, 691, 632, 712 ЦК України, ст.ст.180, 266 Господарського кодексу України.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі –ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” м.Кіровоград, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, посилається на те, що має місце невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, матеріалам, обставинам справи, зокрема:

          - господарським судом порушено вимоги ст.ст.334, 671, 691, 692, 693 ЦК України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.43 ГПК України, не надано належної правової оцінки щодо відсутності визнання сторонами асортименту продукції, порядку оплати (передоплати).

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач по справі –ПП “Стратос” м.Дніпропетровськ –проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам чинного законодавства.

          Враховуючи, що скаржника (позивача) було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, про що в матеріалах справи містяться докази (поштове повідомлення від 23.12.2008р. про вручення ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2008р.), участь в судовому засіданні представника позивача є його правом, відповідно до ст.22 ГПК України, а не обов'язком, неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами справи, наданню правової оцінки оспорюваній угоді, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

24.10.2007р. між ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” м.Кіровоград (“постачальник” за договором, скаржник, позивач по справі) та ПП “Стратос” м.Дніпропетровськ (“покупець” за договором, відповідач по справі) було укладено договір № 53/10П, відповідно до якого “постачальник” зобов'язаний передати у встановлений строк товар у власність “покупця”, а “покупець” зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п.п.1.1 р.1 договору (а.с.10-11)). Пунктами 1.2, 1.3 р.1 цього договору сторони визначили, що товар продається по справедливій ринковій ціні, а сторони договору володіють достатньою інформацією про товар та його ціну, які склались на ринку ідентичних товарів; найменування товару –цукор-пісок у мішках по 50 кг.

Пунктом 2.1 р.2 договору, п.3.1 договору сторони передбачили, що кількість товару, який поставляється, асортимент, ціна вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.п.2.2, 2.3 р.2, п.п.3.3, 3.4 договору “покупець” зобов'язаний здійснити 100% передоплату за товар по безготівковому рахунку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок “постачальника”, оплата здійснюється в гривнях, а “постачальник” здійснює поставку транспортом “покупця” в строк 1-2 дні з моменту отримання грошових коштів на рахунок “постачальника”; при цьому “постачальник” має право як по заявці “покупця”, так і на його усний запит  виставити рахунок на оплату товару.

Пунктом 2.7 р.2 договору встановлено, що при передачі товару “постачальник” зобов'язаний “покупцеві” передати, зокрема, документи, підтверджуючи якість товару, яка відповідно до п.4.1 р.4 договору повинна відповідати вимогам, встановленим держстандартам та технічним умовам, які діють на Україні та засвідчуються документами, підтверджуючими якість.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір виконувався сторонами, що підтверджується рахунками-фактурами за жовтень-грудень 2007 року (а.с.36-40), виписками установи банку про оплату (а.с.41-44) товару, видатковими накладними за період жовтень-грудень 2007 року з відмітками відповідача в прийманні товару (а.с.45-60), актом звірки взаєморозрахунків від 21.12.2007р. (а.с.61).

Докази, які б свідчили про факт неналежного виконання “постачальником” своїх договірних зобов'язань щодо поставки з порушенням умов якості або асортименту відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною стороною відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій.

Отже, докази, підтверджуючи фактичне виконання договору обома сторонами (поставки товару, виписка рахунків, їх оплата) свідчать про встановлення між сторонами правовідносин поставки товару цукру-піску, а також про узгодженість сторонами всіх істотних умов, які є необхідними для договорів поставки.

При цьому посилання на те, що докази, які містяться в матеріалах справи (а.с.36-61) не містять посилання на оспорюваний договір, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України не підтверджений факт наявності будь-яких інших правовідносин між сторонами по поставці цукру-піску (будь-які інші цивільно-правові угоди, право чини між сторонами не укладались, докази протилежного відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін згідно з вимогами ст.33 ГПК України).  

Відповідно до частин 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст.671 ЦК України передбачено, що якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Зі змісту оспорюваної угоди не вбачається, що сторони домовились на передачу товару –цукру-піску в будь-якому асортименті, тому будь-які посилання позивача на відповідні ТУ та ДСТ, які регламентують поставку, не приймаються.

Згідно зі ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

З матеріалів справи не вбачається, а сторонами не надано жодного доказу, підтверджуючого факт претензій зі сторони “покупця” (відповідача) щодо якості або асортименту, більш того за цей товар “покупець” здійснив розрахунки (а.с.41-44, 61).

Посилання скаржника на відсутність в оспорюваному договорі розділу 3 не можуть бути визнані достатньою правовою підставою для визнання договору недійсним, оскільки відповідно до ст.ст.43, 99 ГПК України суд оцінює докази по справі, зокрема, і зміст всього оспорюваного правочину в сукупності, керуючись законом.  

Враховуючи викладене, господарський суд Кіровоградської області дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору поставки недійсним через неузгодження сторонами договору всіх істотних умов.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008р. по справі № 12/85 –залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” м.Кіровоград –залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                                   О.М Виноградник

Судді                                                                                                               О.В Джихур

                                                                                                                О.М.Лисенко   

Дата виготовлення в повному обсязі 22.01.2009