5/483-05
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2009 р. Справа № 5/483-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
стягувача - не з'явився
боржника - не з'явився
ДВС - Колесник О.М.
розглянувши апеляційну скаргу стягувача вх. № 2961С/3-7 на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.10.08 за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області на дії Головного управління юстиції у Сумській області Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС по справі № 5/483-05
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області
до ВАТ "Свема", м. Шостка
про стягнення 293494,47 грн. -
встановила:
В вересні 2005 р. УПФУ в м. Шостка Сумської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з ВАТ „Свема”, м. Шостка 293494,47 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.12.05 р. по справі № 5/483-05 позов задоволено. Вказаним рішенням, крім іншого, з ВАТ „Свема”, м. Шостка на користь УПФУ в м. Шостка Сумської області стягнуто 293494,47 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків. Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, і на його виконання господарським судом був виданий відповідний наказ від 07.11.05 р.
В вересні 2008 р. УПФУ в м. Шостка Сумської області (далі за текстом - стягувач) звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області (далі за текстом - ДВС) в якій просив суд визнати дії ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними, скасувати постанову ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.08 р. ВП № 8470730, та зобов'язати ДВС прийняти до виконання наказ № 5/483-05 від 07.11.05 р.
Ухвалою господарського суду від 09.10.08 р. (суддя –Гудим В.Д.) по справі № 5/483-05 скаргу стягувача на дії ДВС залишено без задоволення. Ухвалу мотивовано з тих підстав, що дії ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження не суперечать вимогам закону оскільки по відношенню до ВАТ „Свема” (далі за текстом - боржник) господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, і зазначене в свою чергу, з урахуванням вимог ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” та ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, унеможливлює відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду по даній справі та ін.
Стягувач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення. В обґрунтування своїх вимог стягувач посилається на те, що господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно не прийняв до уваги той факт, що постанова ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження суперечить вимогам ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки в ній не міститься положень, відповідно до яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що по відношенню до боржника відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того, стягувач також вказує на невідповідність постанови ДВС вимогам ст.ст. 24-25 Закону України „Про виконавче провадження” та ст. ст. 1, 34 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” та ін.
У відзиві на апеляційну скаргу ДВС просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.08 р. ВП № 8470730 винесена у відповідності до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження”, Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” та ін., оскільки по відношенню до боржника ухвалою від 29.10.04 р. по справі № 7/136-04 порушено провадження у справі про банкрутство, що в свою чергу, на думку ДВС, унеможливлює відкриття виконавчого провадження.
Стягувач та боржник в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представників не повідомили.
Боржник відзиву чи пояснення по скарзі не надав.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Сумської області від 27.12.05 р. по справі № 5/483-05 позов задоволено та, крім іншого, присуджено до стягнення з боржника на користь стягувача 293494,47 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків. Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, і на його виконання господарським судом був виданий відповідний наказ від 07.11.05 р. за № 5/483-05.
Наказ був направлений стягувачем до ДВС на виконання (заява від 22.07.08 р.), однак ДВС постановою від 04.08.08 р. ВП № 8470730 відмовила у відкритті виконавчого провадження. Остання була мотивована тим, що ухвалою господарського суду від 29.10.04 р. по справі № 7/136-04 по відношенню до боржника порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою від 27.09.07 р. по вказаній справі продовжено процедуру санації боржника до 2010 р.; що в статутному фонді боржника частка майна держави становить 50% + 1 акція, і вказані обставини з урахуванням вимог ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” зумовлюють відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження. При цьому стягувачу було рекомендовано звернутися до господарського суду Сумської області з вимогою про визнання його кредитором боржника та включення до списку кредиторів.
Вказані обставини стали підставою для звернення стягувача до суду зі скаргою на дії ДВС по даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що дії ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження не суперечать вимогам закону оскільки по відношенню до ВАТ „Свема” (далі за текстом - боржник) господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, і зазначене в свою чергу, з урахуванням вимог п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” та ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, унеможливлює відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду по даній справі та ін.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу” Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження”, Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Ст. 26 вказаного закону також встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Зокрема п. 7 ч. 1 зазначеної статті встановлено, що такою підставою можуть бути передбачені законом обставини, наявність яких виключає здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог п. 1, 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
При цьому, відповідно до ст. 1 цього ж закону, Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що порушення по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки така відмова суперечить вимогам ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу” та ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” та грубо порушує права стягувача на своєчасне, повне та неупереджене виконання рішення господарського суду по даній справі.
Крім того, як свідчать матеріали справи, стягувач по відношенню до боржника є поточним а не конкурсним кредитором.
Таким чином, доводи ДВС про те, що порушення по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів нібито унеможливлює прийняття виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження є безпідставними та необґрунтованими. До того відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, в разі якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, є підставою для обов'язкового зупинення державним виконавцем виконавчого провадження (в даному випадку –зведеного, до якого приєднуються інші провадження). Положення вказаної статті не суперечать вимогам ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” та самі по собі свідчать про безпідставність відмови ДВС у прийнятті виконавчого документа.
Крім того, також не можуть бути підставою для відмови в прийнятті виконавчого документа зазначені ДВС в оскаржуваній постанові обставини існування мораторію на примусову реалізацію майна підприємства боржника на підставі Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, оскільки ні норми вказаного закону ні будь-які інші норми чинного законодавства України не містять положень відповідно до яких державний виконавець має право відмовити в прийнятті виконавчого документа, винесеного по відношенню до боржника, в статутному фонді якого є частка майна держави.
Окрім того, ДВС посилаючись на існування обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, всупереч вимогам ст. 32-36 ГПК України не надав суду жодного доказу їх існування.
Враховуючи викладене, дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 07.11.05 р. № 5/483-05 є незаконними, в зв'язку з чим, постанова ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.08 р. ВП № 8470730 підлягає скасуванню, а скарга стягувача в означеній частині підлягає задоволенню.
Вказане в свою чергу також зумовлює скасування ухвали господарського суду від 09.10.08 р. по даній справі.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги стягувача про зобов'язання ДВС прийняти до виконання наказ № 5/483-05, оскільки перевірка відповідності виконанавчого документа вимогам Закону, та можливості прийняття такого документу до провадження є виключною компетенцією відповідного відділу ДВС.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.10.08 р. по справі № 5/483-05 скасувати та скаргу Управління пенсійного фонду на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 07.11.05 р. № 5/483-05 та скасувати постанову ВП № 8470730 від 04.08.08 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Повний текст постанови підписано 22.01.09 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2009 |
Оприлюднено | 06.02.2009 |
Номер документу | 2868252 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Пушай В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні