Постанова

від 29.01.2009 по справі 38/188-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/188-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2009 р.                                                           Справа № 38/188-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. ,  Плужник О.В.

при секретарі Боровій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Юркова Т.С.

відповідача -  Зарицка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», м. Харків (вх. № 2994 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.08 р. по справі № 38/188-08

за позовом ВАТ "Харківгаз", м. Харків

до Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" м. Харків

стягнення 7 166,74 грн.

встановила:

У липні 2008 року Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз», м. Харків  звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», м. Харків про стягнення 7 166,74 грн. майнової шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, а також судові витрати по справі.  

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.08р. по справі             № 38/188-08 (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 166,74 грн. у відшкодування шкоди, 102,00 грн. витрати по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.11.08р. по справі №38/188-08, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, вважає, що сума матеріальної шкоди не відповідає дійсності, оскільки, на його думку, розмір матеріальних збитків, заподіяних ВАТ «Харківгаз», встановлений висновком спеціаліста автотоварознавця, завищений, до того ж, при проведенні дослідження спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення законним та обґрунтованим, а наведені відповідачем доводи такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. При цьому, зокрема, зазначає, що думка відповідача стосовно необхідності попередження спеціаліста про кримінальну відповідальність є помилковою; відповідачем не надано доказів того, що розмір матеріальних збитків завищений та не відповідає дійсності.

Разом з тим представники сторін в судовому засіданні підтвердили, що яких-небудь інших доказів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у них не має і розгляд може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2008 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 20 грудня 2007 року, близько 20 год. 30 хв., на автодорозі пр. Гагаріна –вул.. Червоної Зірки, внаслідок порушення начальником цеха Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс»Клімовим Володимиром Миколайовичем вимог ст. 24 «Основні вимоги діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів», ст. 25 «Обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами сервісу», ст. 26 «Обмеження або заборона дорожнього руху при виконанні робіт на автомобільних дорогах, вулицях залізничних переїздах». Закону України «Про дорожній рух», сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль Chevrolet Aveo, номерний знак АХ 7812 ВС. Вказане вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення сер.  АД № 194877 від 23.01.2008р., складеним інспектором ВОДР ВДАІ м. Харкова.

Слід зазначити, що відповідачем не заперечується сам факт наявності вини у ДТП та завданої позивачу шкоди.

В матеріалах справи знаходиться висновок № 13/2088 від 31.01.2008р. (а.с. 9-14) спеціаліста-автотоварознавця Повного господарського товариства «Баранов і К»- уповноважувального підприємства «Центр-Персонал»(сертифікат суб'єкта оціночної дяльності № 6651/08 від 14.02.2008р.) Кузими В.П. (свідоцтво Мін'юсту № 755 від 27.02.2003р.), відповідно до якого розмір шкоди, завданої ВАТ «Харківгаз»у результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 6 716,74 грн.

За проведення вищевказаного дослідження позивачем було сплачено експертній установі 450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2815 від 14.04.2008р.

Згідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. А відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, до збитків, які підлягають відшкодуванню належать: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України  до складу збитків включає:  вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, так і додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, вважає позовні вимоги ВАТ «Харківгаз»стосовно відшкодування заподіяної шкоди у сумі 7 166,74 грн.  обґрунтованими та законними, оскільки вони відповідають обставинам справи, підтверджуються належними документальними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те що розмір заподіяних ВАТ «Харківгаз»матеріальних збитків, що визначений спеціалістом-автотоварознавцем в розмірі 6 716,74 грн. є завищеним та не відповідає дійсності.

Колегія суддів не приймає наведені доводи до уваги, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, відповідач не довів правомірність наведених тверджень, не надав ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції обґрунтованого контррозрахунку іншої суми заподіяної позивачу матеріальної шкоди, не спростував належними та допустимими доказами визначений висновком спеціаліста-автотоварознавця  розмір матеріальних збитків в сумі 6 716,74 грн.

Також, в апеляційній скарзі відповідач зауважує, що при проведенні дослідження спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність.

Колегія суддів визнає безпідставність наведених тверджень, оскільки відповідно до положень чинного законодавства України про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок попереджається експерт, попередження спеціаліста-автотоварознавця про кримінальну відповідальність не передбачено законодавством України.

Окрім того, слід зазначити, що дане товарознавче дослідження проводилось судовим експертом, що має відповідне посвідчення, видане Міністерством юстиції України (а.с. 15), та свідчить про його належну компетентність як спеціаліста-автотоварознавця.

Відповідач також зазначає, що його підприємство є підприємством комунальної форми власності та фінансується більшою мірою з місцевого та державного бюджетів, є збитковим підприємством.

Колегія суддів не приймає такі твердження до уваги, оскільки законодавством України не передбачено розмежування відповідальності осіб, завдавши шкоду, в залежності від форм власності та джерел фінансування.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджується матеріалами справи, самим відповідачем не заперечується, матеріальні збитки, завдані позивачу, підтверджуються належними документальними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх  відсутності  -  на  підставі  закону,  що регулює  подібні  відносини,  або  виходячи  із  загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2008р. по справі №38/188-08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 1166, ч. ст. 1172, п. 2 ст. 1187  Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 99,101,102, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, Господарського процесуального кодексу України,

                                                                    постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2008р. по справі                  № 38/188-08 залишити без змін.  

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Плужник О.В.