Рішення

від 14.01.2013 по справі 5011-70/17489-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-70/17489-2012 14.01.13 За позовом: Приватного акціонерного товариства Проектно - виробниче підприємство

"Спецбурбуд" , Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд" , м.Київ

про: стягнення 108 371,41 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: Кашка О.С. -пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Проектно-виробниче підприємство "Спецбурбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд" на підставі Договору №351-09 від 03.09.2009р. 108 371,41 грн., з яких 90 123,00 грн. -сума основного боргу, 10 596,60 грн. -інфляційні втрати та 7 651,81 грн. -3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору №351-09 від 03.09.2009р., укладеного з відповідачем, виконано робот, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 90 123,00 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 7 651,81грн. та 10 596,60 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.12р. порушено провадження у справі №5011-70/17489-2012 та призначено розгляд справи на 14.01.13р.

26.12.12р. через канцелярію суду позивачем на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.12.12р. долучено додаткові документи до матеріалів справи.

28.12.2012р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення по справі та уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача 90 123,00 грн. -суми основного боргу, 10 596,60 грн. -інфляційних втрат та 7 651,81 грн. -3 % річних за період з 06.02.2010р. по 05.12.2012р.

У судове засідання 14.01.2013р. представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.12.12р. надав суду оригінали документів для огляду.

Як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.12.2012р., станом на час звернення позивача з позовом до суду, а саме станом на 05.12.2012р., відповідач був зареєстрований за адресою: 01042, м.Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, буд.16.

06.12.2012р. державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано зміни, згідно з якими змінено місцезнаходження відповідача та зареєстровано відповідача за адресою: 54025, м.Миколаїв, Центральний район, проспект Героїв Сталінграду, буд.20, офіс 49.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з позовом 05.12.12р., що вбачається зі штампу канцелярії Господарського суду міста Києва, справа №5011-70/17489-2012 підсудна Господарському суду міста Києва.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2013р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103021947494, яке свідчить про те, що відповідачем 24.12.12р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 06.12.12р., у зв'язку з чим, відповідач був обізнаний про розгляд справи судом та повідомлений про дату та час розгляду.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на повідомлення його про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

14.01.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 14.01.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст.81-1 ГПК України, за клопотанням представника позивача при розгляді справи по суті здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд" (замовник) та Закритим акціонерним товариством проектно - виробниче підприємство "Спецбурбуд" (підрядник) укладено Договір №351-09 від 03.09.2009р. (далі -Договір).

Як вбачається з п.1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства «Проектно-виробниче підприємство «Спецбурбуд», затвердженого Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства Проектно-виробниче підприємство «Спецбурбуд»(Протокол №3/10 від 16.11.2010р.), Закрите акціонерне товариство Проектно - виробниче підприємство "Спецбурбуд" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Проектно-виробниче підприємство «Спецбурбуд».

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручив підряднику, а підрядник на замовлення та за кошти замовника прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт по проектуванню та будівництву господарчо-питного водопостачання із свердловини 1-ої черги будівництва котеджного містечка в с.Березівка Макарівського району Київської області (котедж не містечко «Олімпік-park») в кількості 290 м3/добу, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити виконані підрядником договірні роботи у відповідності до умов Договору.

Згідно з п.1.2. Договору, договірні роботи виконуються у два основні етапи: 1-й етап -проектні роботи; 2-й етап -будівельно-монтажні роботи.

Відповідно до п.2.1. Договору, загальна вартість договірних робіт складає суму вартостей робіт 1-го та 2-го етапів. Вартість проектних робіт ( 1-ий етап) складає 234 774,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 39 129,00 грн.; вартість будівельно-монтажних робіт (2-й етап) буде погоджено сторонами додатково.

Згідно з п. 5.1. Договору, приймання-передача виконаних проектних робіт (1-й етап) здійснюється сторонами на підставі акту/актів здавання-приймання; а приймання-передача будівельно-монтажних робіт (2-й етап) здійснюється на підставі акту/актів ф.№КБ-2в та довідки/довідок ф.№КБ-3.

Відповідно до п.6.1. Договору, замовник оплачує підряднику вартість договірних робіт шляхом сплати авансу та поетапних платежів.

Згідно з п.6.2. Договору, в строк до 09 вересня 2009 року замовник оплачує підряднику аванс у розмірі 50 % вартості договірних робіт по 1-му етапу, що становить 117 387,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 19 564,50 грн.

Відповідно до п.6.4. Договору, замовник проводить розрахунки з підрядником за виконані договірні роботи щомісячно не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця на підставі акту/актів та/або довідки/довідок, визначених в п.5.1. Договору.

Судом встановлено, що на виконання п. 6.2. Договору, відповідачем перераховано позивачу аванс в розмірі 117 387,00 грн.

Також, судом встановлено, що позивач виконав передбачені умовами Договору роботи на суму 207510,00 грн., що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі робіт (послуг) від 30.11.2009 року на суму 90 412,80 грн., Актом № 2 приймання-передачі робіт (послуг) від 11.01.2010р. на суму 117097,20 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, оплачені відповідачем не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем за виконані останнім роботи.

Отже, враховуючи те, що відповідачем перераховано позивачу аванс в розмірі 117 387,00 грн., позивачем були виконані роботи згідно умов Договору в сумі 207 510,00 грн., відповідачем доказів оплати в повному обсязі виконаних позивачем робіт суду не надано, то на час розгляду спору сума боргу відповідача за вирахуванням перерахованої відповідачем суми авансу в розмірі 117 387,00 грн. склала 90 123, 00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір №351-09 від 03.09.2009р., укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.6.4. Договору, замовник проводить розрахунки з підрядником за виконані договірні роботи щомісячно не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця на підставі акту/актів та/або довідки/довідок, визначених в п.5.1. Договору.

З огляду на те, що Акт № 1 приймання-передачі робіт (послуг) підписано сторонами 30.11.2009 року, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи за вказаним актом, з врахуванням п. 6.4. Договору, в термін до 06.12.2009р.; Акт № 2 приймання-передачі робіт (послуг) підписано сторонами 11.01.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи за вказаним актом в термін до 06.02.2010р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк, встановлений п. 6.4. Договору, відповідачем не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання-передачі робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 90 123, 00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем нараховано 3 % річних в сумі 7 651,81 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 596,60 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат з суми боргу 90 123, 00 грн. за період з 06.02.2010р. по 05.12.2012р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Як встановлено судом, оплата заборгованості за Актом № 1 приймання-передачі робіт (послуг) від 30.11.2009р. відповідачем повинна була здійснюватися в термін до 06.12.2009р., оплата за Актом № 2 приймання-передачі робіт (послуг) від 11.01.2010р. відповідачем повинна була здійснюватися в термін до 06.02.2010р., у зв'язку з чим, право позивача на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за Актом № 1 приймання-передачі робіт (послуг) від 30.11.2009р. починається з 06.12.2009р., за Актом № 2 приймання-передачі робіт (послуг) від 11.01.2010р. -з 06.02.2010р.

Таким чином, суд, здійснює перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з суми боргу 90 123,00 грн. за заявлений позивачем період, а саме з 06.02.2010р. по 05.12.2012р.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

90 123,00 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* (к-ть днів за період з 06.02.2010 р. по 05.12.2012р.) = 7 659,22 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 7 659,22 грн., а позивачем заявлено про стягнення 7 651,81 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

90 123,00 грн. (сума заборгованості) * 1,116 (зведений індекс інфляції за період з 06.02.2010 р. по 05.12.2012р.) -90 123,00 грн. = 10 454,27 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 10 454,27 грн., позивачем заявлено про стягнення 10 596,60 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 454,27 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 108 371,41 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення № 467 від 03.12.2012 р. сплачено судовий збір у розмірі 2170,00 грн.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви про стягнення 108 371,41 грн. становить 2167,43 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 2,57 грн., сплачена на підставі платіжного доручення № 467 від 03.12.2012 р. підлягає поверненню позивачу.

Одночасно з цим, відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд" (54025, м.Миколаїв, Центральний район, проспект Героїв Сталінграду, буд.20, офіс 49, код ЄДРПОУ 33744655) на користь Приватного акціонерного товариства «Проектно-виробниче підприємство "Спецбурбуд" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.18 А, код ЄДРПОУ 23736896) 90 123 (дев'яносто тисяч сто двадцять три) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 7 651 (сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 81 коп. - 3 % річних, 10 454 (десять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 27 коп. - інфляційних втрат та 2 164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 58 коп. -суми судового збору.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Проектно-виробниче підприємство "Спецбурбуд" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.18 А, код ЄДРПОУ 23736896) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 2 (дві) грн. 57 коп., сплачену на підставі платіжного доручення №467 від 03.12.2012 р.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.01.2013 р.

Суддя Капцова Т. П.