Рішення

від 15.01.2013 по справі 5026/1807/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року Справа № 07/5026/1807/2012

За позовом Тальнівського районного споживчого товариства

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 23708 грн. 75 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Каратнюк В.В. - за довіреністю від 19.12.2012р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 23708 грн. 75 коп., у тому числі: 21493 грн. боргу з орендної плати, 607 грн. боргу з відшкодування вартості комунальних послуг, 110 грн. 19 коп. процентів річних та 1498 грн. 56 коп. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди об'єкта нерухомості від 01.06.2011р. щодо сплати орендної плати за користування приміщенням кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 100 кв.м. та відшкодування витрат на оплату отриманих відповідачем комунальних послуг.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте ні він сам ні його представник в судове засідання на визначений господарським судом час не з'явилися і про причини нез'явлення господарський суд не повідомили.

Нез'явлення відповідача чи його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2011р. Тальнівське районне споживче товариство, як орендодавець, і фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як орендар, уклали договір оренди об'єкта нерухомості (далі - договір від 01.06.2011р.) і підписали акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду.

Згідно з договором від 01.06.2011р. і актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду орендодавець надав орендарю, а останній - прийняв в оренду строком до 31.05.2012р. приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 100 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.1.3 договору від 01.06.2011р. орендодавець зобов'язався вчасно надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та витрат з відшкодування наданих експлуатаційних та комунальних послуг.

Згідно з п. 3.3.2 договору від 01.06.2011р. орендар зобов'язаний вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов цього договору, сплачувати орендну плату та відшкодування експлуатаційних та комунальних платежів.

Пунктом 5.1 договору від 01.06.2011р. встановлено, що загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди становить 4000 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5.2 договору від 01.06.2011р. орендар зобов'язався сплачувати орендну плату на рахунок орендодавця до 10-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

У п. 5.3 договору від 01.06.2011р. його сторони передбачили, що крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість: а) усіх комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються орендарем; б) експлуатаційних послуг та витрат. Оплата рахунків орендодавця, виставлених орендареві відповідно до цього пункту, здійснюється не пізніше 10 числа місяця після отримання рахунку орендарем від орендодавця.

Пунктом 8.2 договору від 01.06.2011р. встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення та 182 проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За період користування орендованим приміщенням з 01.06.2011р. по 31.05.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за умовами договору від 01.06.2011р. мав би сплати Тальнівському районному споживчому товариству 48000 грн. орендної плати.

Проте Тальнівське районне споживче товариство на прохання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не нарахувало йому орендну плату за чотири місяці у період з 01.12.2011р. по 31.03.2012р. у сумі 16000 грн. (4000 грн. х 4 місяці). Крім того, Тальнівське районне споживче товариство зарахувало в рахунок сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 орендної плати понесені ним витрати на ремонт кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" у сумі 10507 грн. згідно з погодженим із орендодавцем кошторисом цього ремонту.

Отже, фактично за період дії договору від 01.06.2011р. з 01.06.2011р. по 31.05.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен був у строк, передбачений п. 5.2 вказаного договору, сплатити Тальнівському районному споживчому товариству орендну плату в сумі 21493 грн. (48000 грн. - 16000 грн. - 10507 грн.), але він цю суму орендної плати орендодавцю не сплатив.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України Кожний суб'єкт господарювання та споживач мають право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

У даному випадку відповідач не виконав грошового зобов'язання за договором від 01.06.2011р. щодо сплати позивачу орендної плати у сумі 21493 грн., чим порушив право позивача на отримання у встановлений договором від 01.06.2011р. строк вказаної суми коштів. Відтак позивач має право вимагати присудження до виконання відповідачем вказаного зобов'язання в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 21493 грн. боргу з орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження користування відповідачем комунальними послугами і виникнення у нього обов'язку щодо відшкодування їх вартості у заявленій у позові сумі та в установлений договором від 01.06.2011р. строк позивач відповідно до п. 5.3 цього договору повинен надати докази, які містять дані про показники відповідних лічильників, та докази отримання відповідачем рахунків на оплату отриманих ним комунальних послуг.

Позивач таких доказів господарському суду не надав, а значить не довів виникнення у відповідача обов'язку сплатити стягувану суму боргу з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 607 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача цієї суми боргу задоволенню не підлягає.

За прострочення сплати орендної плати і витрат з відшкодування вартості комунальних послуг у сумі 22100 грн. Тальнівське районне споживче товариство нарахувало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до сплати передбачені п. 8.2 договору від 01.06.2011р. пеню у сумі 1453 грн. 15 коп. за 160 днів прострочення та 182% річних у сумі 110 грн. 21 коп. за 1 день прострочення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач без поважних причин не подав на вимогу господарського суду письмове уточнення періоду прострочення оплати орендних платежів, за який ним були визначена вказана у розрахунку пені кількість прострочених днів (160 днів). Відсутність такого уточнення унеможливлює перевірку господарським судом правильності розрахунку стягуваної суми пені і застосування до спірних правовідносин ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли воно мало бути виконано.

Не подання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду.

Відтак позов позивача в частині вимоги про стягнення з відповідача 1498 грн. 56 коп. пені підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що позивач не довів виникнення у відповідача зобов'язання щодо сплати стягуваної суми боргу з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 607 грн., то відповідно позивач не має право нараховувати на цю суму передбачені п. 8.2 договору від 01.06.2011р. 182% річних.

Отже, згідно з розрахунком позивача стягуваної суми процентів річних він має право на стягнення з відповідача лише 107 грн. 17 коп. процентів річних (21493 грн. х 182% : 365 днів : 100).

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21493 грн. боргу з орендної плати та 107 грн. 17 коп. проценти річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1565 грн. 24 коп. коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Тальнівського районного споживчого товариства (вул. Соборна, 24, м. Тальне, Черкаська область, 20400, ідентифікаційний код 01774028) - 21493 грн. боргу з орендної плати, 107 грн. 17 коп. процентів річних та 1565 грн. 24 коп. витрат на сплату судового збору.

В частині вимоги про стягнення 1498 грн. 56 коп. пені позов залишити без розгляду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 18.01.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко