Постанова
від 14.01.2013 по справі 5020-704/2012
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року Справа № 5020-704/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Балюкової К.Г.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, приватне підприємство "Омар";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 23 липня 2012 року у справі № 5020-704/2012;

за позовом приватного підприємства "Омар" (вул. М. Геловані, буд. 26, кв. 62, Севастополь, 99000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (вул. Шостака, 9, Севастополь, 99045); (вул. Луначарського, 23, кв. 3, Севастополь, 99011)

про стягнення 134591,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, приватне підприємство "Омар" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" про стягнення 134591 грн. (т. 1 а. с. 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу дизельного палива від 06 травня 2010 року в частині належної та своєчасної оплати отриманого товару.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 липня 2012 року у справі № 5020-704/2012 (суддя О.С. Погребняк) позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" на користь приватного підприємства "Омар" суму заборгованості 134591,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення місцевого суду скасувати, провадження по справі припинити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що 06 травня 2010 року між сторонами у справі договору купівлі-продажу укладено не було. Отже, посилання суду першої інстанції на статті 525, 526, 530 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2012 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

10 вересня 2012 року за розпорядженням секретаря судової палати суддю Гоголя Ю.М. у зв'язку з відпусткою було замінено на суддю Борисову Ю.В.

22 жовтня 2012 року за розпорядженням секретаря судової палати суддю Борисову Ю.В. у зв'язку з хворобою було замінено на суддю Балюкову К.Г.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року за № 6 в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку.

При цьому спочатку розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

22 жовтня 2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги (т. 2 а. с. 111-112).

03 січня 2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з відкриттям кримінального провадження слідчим відділу Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополь Фоменко О.О. відносно дій директора приватного підприємства "Омар" Роман З.С. Проте, будь-яких доказів порушення кримінального провадження відповідачем надано не було.

Таким чином, Севастопольським апеляційним господарським судом на адресу відділу Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополь було надіслано лист з вимогою скерувати копію ухвали про порушення провадження за вищевказаними обставинами

14 січня 2013 року було отримано відповідь на зазначений лист № 10/417 від 14 січня 2013 року. Так, перший заступник начальника відділу - начальник СВ Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополі капітан міліції Д.А. Карпинський, у якому зазначено, що у слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополь знаходиться кримінальне провадження за заявою директора товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш", у теперішній час по кримінальному провадженню ведеться досудове розслідування.

Однак, відділом Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополь матеріали господарської справи запитано не було. Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

У судове засідання, яке було призначено на 14 січня 2013 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Із змісту позову вбачаються посилання позивача на той факт, що з 06 травня 2010 року приватне підприємство "Омар" (продавець) передало товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (покупець) дизельне паливо у кількості 40890 літрів за ціною 6 грн. 27 коп. за один літр на загальну суму 256380,30 грн., а покупець зобов'язався оплатити паливо, таким чином між сторонами був укладений у спрощений спосіб, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, договір купівлі-продажу товару (палива).

В підтвердження факту передачі палива позивач посилається на витратну накладну №РН-000355 від 06 травня 2010 року на суму 256380,30 грн. (т. 1 а. с. 18). Вказана накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками останніх.

Відповідачем сума боргу належним чином та у повному обсязі сплачена не була.

Листом від 06 квітня 2011 року (в редакції листа №36 від 12.05.2011) позивач звертався до відповідача з проханням сплатити суму заборгованості у розмірі 256380,30 грн. (т. 1 а. с. 19,22).

Будь-яка відповідь на означені листи позивачем отримана не була.

Несплата заборгованості за дизельне паливо і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу, а також 3% річних та інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи та оглянувши в судовому засіданні оригінали письмових доказів, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару в формі обміну письмовими документами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1, 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція висловлена в статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав дизельне паливо відповідачеві належним чином, проте, вартість отриманого палива в повному обсязі не була сплачена відповідачем.

Будь-яких доказів оплати палива з боку відповідача надано не було. Отже, наявна заборгованість відповідача в сумі 256380,30 грн . підтверджується матеріалами справи, та вимоги позивача про стягнення суми основного боргу судова колегія вважає обґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару, отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами судова колегія також вважає правомірним.

Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за розрахунком позивача склала - 261238,44 грн., а 3% річних - 7944,28 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з урахуванням індексу інфляції та 3% річних склала 269182,72 грн.

Проте, приватне підприємство "Омар" просить стягнути з відповідача 134591,00 грн. ( з метою зменшення судових витрат по даній справі).

Отже, судова колегія, з огляду на вищевикладене, зазначає, що з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто 134591,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що всупереч вимогам статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" не було доведено обставини, на які відповідач посилався в апеляційній скарзі, відсутні підстави для скасування рішення місцевого суду.

Отже, місцевим господарським судом правильно встановлені обставини справи, надана вірна оцінка наявним у справі доказам, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 липня 2012 року у справі № 5020-704/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді К.Г. Балюкова

В.С. Голик

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Омар" (вул. М. Геловані, буд. 26, кв. 62,Севастополь,99000)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (вул. Шостака, 9, Севастополь, 99045)

3. Господарському суду міста Севастополя (вул. Павличенко, 5, Севастополь, 99011)

СудСевастопольський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.01.2013
Оприлюднено21.01.2013
Номер документу28687392
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-704/2012

Постанова від 13.03.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Гончарук П.А.

Ухвала від 27.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Гончарук П.А.

Постанова від 14.01.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Гонтар Віктор Іванович

Ухвала від 18.12.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Гонтар Віктор Іванович

Ухвала від 08.08.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Гонтар Віктор Іванович

Рішення від 23.07.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Погребняк Олексій Станіславович

Ухвала від 22.06.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Погребняк Олексій Станіславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні