Постанова

від 17.01.2013 по справі 2а/0570/17064/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17064/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області

до відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна

про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 81527 грн. 16 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 81527 грн. 16 коп., в тому числі за 2010 рік на суму 45518 грн. 76 коп., за 2011 рік на суму 28703 грн. 46 грн., за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 7304 грн. 94 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

В порушення зазначеної норми Закону відповідачем не внесена до Пенсійного фонду плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пред'явленої до відшкодування за 2010 рік на суму 45518 грн. 76 коп., за 2011 рік на суму 28703 грн. 46 грн., за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 7304 грн. 94 грн., у загальній сумі 81527 грн. 16 коп.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на його користь заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в зазначеній сумі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Враховуючи наведене та те, що у судове засідання не прибули усі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Мічуріна зареєстроване як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 32200733), юридична адреса: 87263, Донецька область, Старобешівський район, с. Краснопілля, вул. Гагаріна, 5, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 17).

Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Мічуріна перебуває на обліку як платник єдиного внеску у УПФУ в в Старобешівському районі Донецької області.

Органами Пенсійного фонду України призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали на Колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Мічуріна та які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці.

УПФУ в в Старобешівському районі Донецької області направило на адресу Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На час подання позовної заяви підприємство витрати УПФУ в Старобешівському районі Донецької області по виплаті та доставці пільгових пенсій за 2010 рік на суму 45518 грн. 76 коп., за 2011 рік на суму 28703 грн. 46 грн., за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 7304 грн. 94 грн., у загальній сумі 81527 грн. 16 коп. не відшкодувало, що підтверджено актом звірки заборгованості, підписаному сторонами.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, працівникам відповідача правомірно призначені та виплачені пенсії відповідно до п. «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз.4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно абз. 3 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б - з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року у справі за позовною заявою ВП «Рембудмонтаж» до УПФУ в м. Рубіжному Луганської області.

Згідно ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Згідно пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідні розрахунки у встановлений Законом термін у добровільному порядку відповідачем не виконані.

Відповідно п.7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, позивач у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення несплачених сум, тому така позовна заява підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області до Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2010 рік на суму 45518 грн. 76 коп., за 2011 рік на суму 28703 грн. 46 грн., за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 7304 грн. 94 грн., у загальній сумі 81527 грн. 16 коп. - задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна (ЄДРПОУ 32200733, юридична адреса: 87263, Донецька область, Старобешівський район, с. Краснопілля, вул. Гагаріна, 5) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2010 рік на суму 45518 грн. 76 коп., за 2011 рік на суму 28703 грн. 46 грн., за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 7304 грн. 94 грн., у загальній сумі 81527 грн. 16 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.