Постанова

від 21.01.2013 по справі 2а/0270/5728/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 21 січня 2013 р.                                      Справа № 2а/0270/5728/12 Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до державного техно-торговельного комерційного  підприємства "Рубін-Сервіс" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ : 12.12.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі – УПФ України в м. Вінниці) звернулося у суд з адміністративним позовом до державного техно-торговельного комерційного підприємства "Рубін-Сервіс" (далі – ДП "Рубін-Сервіс") про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8 494,21 грн., з яких недоїмка в сумі 6 466,31 грн., штрафна санкція в сумі 522,39 грн. та пеня в сумі 1505,51 грн. Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 13.12.2012 року. На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ним 19.12.2012 року, що підтверджується документально. Одночасно відповідачу запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову, яким, однак, він не скористався, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду теж не подав. З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити з таких мотивів. Встановлено, що ДП "Рубін-Сервіс" перебуває на обліку в УПФ України в м. Вінниці та у спірний період було платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На момент виникнення у відповідача спірної заборгованості діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV), яким визначено принципи і структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними. Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Згідно із п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески. У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати. Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Згідно із п. 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.1993 року до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року. Пунктом 9.3 зазначеної Інструкції передбачено, що фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України  "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу (п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV) . Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" посадові особи органів Пенсійного фонду України виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.. Судом встановлено, що станом ан 28.11.2012 року за відповідачем ДП "Рубін-Сервіс" рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8 494,21 грн., з яких недоїмка в сумі 6 466,31 грн., штрафна санкція в сумі 522,39 грн. та пеня в сумі 1505,51 грн. Відповідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою). Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялася вимога № Ю-11 від 07.11.2012 року про сплату боргу в сумі 8 494,21 грн., яка у встановленому порядку ним оскаржена не була, так само як і не виконана. Приписами абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону 1058-IV передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Відповідно до абзацу 3 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати зарплати. Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а витрат позивача, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз немає, судові витрати з відповідача не стягуються.   Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 163, 183-2, 254, 256 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : адміністративний позов задовольнити повністю.             Стягнути з державного техно-торговельного комерційного підприємства "Рубін-Сервіс" (ідентифікаційний код 13320686) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (р/р 25603323421203 в ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 302076, ідентифікаційний код 37979905) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8494 (вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 21 коп. Постанова підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.                                Суддя                                                      Сало Павло Ігорович