Постанова

від 16.01.2013 по справі 1570/6739/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6739/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року м.Одеса

17год.50хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області, в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ПФУ в особі Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1288,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем узгоджених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданого позивачем звіту та відповідно до направлених на його адресу вимог про сплату боргу від 20.01.2011р. №464У та від 14.03.2011р. №1100У.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений на адресу, вказану в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заперечення на позов не надав.

11.12.2012р. до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

21.06.2011р. відповідачем надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, яким визначено до сплати за 2010р. страхові внески у загальному розмірі 1792,80грн.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості по страховим внескам ФОП ОСОБА_1 відповідач 20.10.2010р. повинен був сплатити страхові внески у розмірі 632,46грн. та 20.01.2011р. - 656,34грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ХV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, у тому числі, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Як вбачається з ч.1 ст.15 зазначеного закону, вказані особи є платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно підпункту 4 пункту 8 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 08.07.2010р. №2461-VI) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Абзацом 8 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу). Згідно з ч.1 ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Установити на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, фіксований розмір страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на місяць складав 294,82грн. (888грн. * 33,2%) у період липень-вересень 2010р., 301,12грн. (907грн. * 33,2%) у період жовтень-листопад 2010р., та 306,10грн. (922грн. * 33,2%) у грудні 2010р.

Доказів сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі фіксованої ставки відповідачем у повному обсязі суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, як вбачається з наявної у матеріалах справи картки особового рахунку до сплати у якості фіксованого розміру страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010р. з урахуванням часткової сплати у розмірі 504грн. рахується заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1288,80грн.

Відповідно до ч.3 ст.106 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Так, на адресу відповідача позивачем була надіслана вимога про сплату недоїмки по страховим внескам від 20.01.2011р. №464У на суму 632,46грн. та від 14.03.2011р. №1100У на суму 656,34грн.

Таким чином, станом на дату ухвалення рішення по справі за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області є обґрунтованими, відповідають закону і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ч.6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області (вул.Котовського, 14, м.Татарбунари, Одеська обалсть, 68100, код ЄДРПОУ 24532374) заборгованість по сплаті страхових внесків у загальному розмірі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім)грн.80коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян