Рішення

від 17.01.2013 по справі 18/2303/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2013 р. Справа №18/2303/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані", вул. Інтернаціональна, 17, приміщення 71, м. Луганськ,91000

до Приватного підприємства "Науково - виробниче технічне об'єднання Металінвест", проспект 50 років Жовтня, 50, кв. 30, м. Кременчук, Полтавська область,39622

про стягнення грошових коштів

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пономаренко С.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 17.01.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 121 649,80 гривень боргу за договором №01-03/1 від 01.03.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (продавець,

позивач) та Приватним підприємством "Науково - виробниче технічне об'єднання Металінвест" (покупець, відповідач) було укладено договір № 01-03/1 від 01.03.2010 року (арк.с.29-32).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язувався протягом дії даного договору передати покупцю металопродукцію (далі - товар) окремими партіями за цінами та в асортименті (номенклатурі) та кількості, що узгоджуються сторонами в накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Додатковими угодами до договору №1 від 01.03.2010 року, №2 від 15.03.2010 року, №3 від 07.04.2010 року, №4 від 22.04.2010 року, №5 від 26.04.2010 року, №6 від 29.04.2010 року сторони визначили специфікацію товару, що поставляється, та ціну товару (арк. с. 33, 36, 39, 42, 45, 48).

Відпуск товару відповідачу здійснювався на підставі видаткових накладних підписаних сторонами ( арк. с. 34,37,40,43,46,49) та довіреностей відповідача на отримання товару (арк. с. 35,38,41,44,47,50), що свідчать про отримання ним товару.

Сторони умовами договору не погодили строк оплати товару, а відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

В порушення вимог договору відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 121649,80 грн.

28.08.2012 року позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату заборгованості за договором №01-03/1 від 01.03.2010 року в сумі 121649,80 гривень, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,75,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Науково - виробниче технічне об'єднання Металінвест" (проспект 50 років Жовтня, 50, кв. 30, м. Кременчук, Полтавська область,39622, ідентифікаційний код 35713770, р/р 26004060223680 в КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (вул. Інтернаціональна, 17, приміщення 71, м. Луганськ,91000, ідентифікаційний код 34202711, р/р 26004513000372 у банку Луганське відділення №1 ПАТ "Фінростбанк", МФО 377131) 121649,80 гривень основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 21.01.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.