Рішення

від 17.01.2013 по справі 5013/1386/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р.Справа № 5013/1386/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Павленко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1386/12

за позовом: публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта В", м. Кіровоград

про стягнення 14 037,26 грн.

Представники сторін:

від позивача - Тихоход М.М., довіреність № 169-ПР від 10.12.2012р.

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта В" заборгованості в сумі 13765,58 грн., з якої: 5 494,00 грн. основний борг, 5 572,43 грн. 32% річних та 2 699,15 грн. пені.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем умов договору поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № К-13492-222 від 06.05.2010р. щодо оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до уточнення позовних вимог від 22.11.2012р. (а.с. 36-39) позивач просить стягнути з відповідача 5 494,00 грн. боргу, 5 755,46 грн. 32% річних та 2 787,80 грн. пені.

Фактично позивач згідно вказаного уточнення збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14 037,26 грн.

Передбачене частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача збільшити розмір позовних вимог може бути ним реалізоване до прийняття рішення судом, тому господарський суд розглядає вимоги позивача з урахуванням їх збільшення за уточненням від 22.11.2012р.

В судовому засіданні 17.01.2013р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, підтримав.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання по даній справі не забезпечив, відзив на позов та інші витребувані документи суду не подав. Будь-які обґрунтовані пояснення відповідача щодо документально підтверджених причин неможливості явки і подання документів до суду не надходили.

Поміж тим, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань у даній справі, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 43, 59).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1386/12 в судовому засіданні 17.01.2013 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "Компанія "РАЙЗ" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агровіта В" (Покупець) укладено договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № К-13492-222 від 06.05.2010р. (далі по тексту - Договір).

За умовами Договору в терміни, визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п. 1.1 Договору).

Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід'ємну частину договору (п. 1.2. Договору).

Вартість (ціна) Товару (в т.ч. знижки до вартості (ціни) Товару) та відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказується в додатках до договору. Ціну договору становить вартість (ціна) Товару та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом (п. 2.1. Договору).

Оплата вартості (ціни) Товару та відсотків за користування товарним кредитом проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2. договору, на банківський рахунок Постачальника (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору термін оплати вартості (ціни) Товару, яка оплачується Покупцем, вказується в додатках до договору.

Товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки (п. 2.5. Договору).

За умовами п. 2.6. Договору строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу.

Відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються Постачальником щомісячно до 5-го числа кожного наступного місяця, починаючи з місяця, в якому здійснена поставка Товару та сплачуються Покупцем щомісячно до 20-го числа кожного наступного місяця, якщо інше не передбачено додатком до договору (п. 2.7. Договору).

Сторонами в п. 2.9. Договору погоджено розмір процентів, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом, в розмірі 24 відсотки річних від вартості Товару, отриманого Покупцем на умовах товарного кредиту, якщо інший розмір процентів не встановлений в додатках до договору.

У Договорі сторонами визначено наступний порядок зарахування коштів, що надійшли від Покупця: в першу чергу - в рахунок оплати нарахованих процентів за користування товарним кредитом, строк оплати яких настав, в другу чергу - в рахунок оплати вартості (ціни) Товару, в третю чергу - в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами, в четверту чергу - в рахунок сплати штрафних санкцій (п. 2.11. Договору).

Згідно до п. 4.2 Договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній).

Строк дії даного Договору визначено розділом 5, відповідно до якого господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань Покупця по оплаті вартості Товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ст. 694 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, додатком №ЗП-10023-00644 від 06.05.2010р. до Договору сторонами погоджено поставку Товару, а саме - соняшник Румбасол ОР у кількості 65 пос. одиниць на загальну суму 51 957,36 грн. зі строком оплати до 30.10.2010 р. та сплатою відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 18% річних (а.с. 15).

На виконання умов Договору та у відповідності до вказаного додатку позивачем передано, а відповідачем прийнято соняшник Румбасол ОР в кількості 65 пос. одиниць на загальну суму 51 957,36 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-10023-01363 від 22.07.2010р. та довіреністю № 516 від 22.07.2010р. (а.с. 16, 17).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Натомість, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, допустив порушення строків оплати вартості Товару та сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Так, за розрахунком позивача та згідно умов договору розмір нарахованих відсотків за користування товарним кредитом за період з 23.07.2010 р. по 30.10.2010 р. становить 2501,43 грн. (а.с. 37).

Отже, відповідач мав оплатити вартість поставленого Товару, що становить 51 957,36 грн. у строк до 30.10.2010 р., та здійснити щомісячну оплату відсотків за користування товарним кредитом в загальному розмірі 2 501,43 грн.

Згідно розрахунку позивача, підтвердженого матеріалами справи, відповідачем було сплачено:

08.06.2010 р. - 391,67 грн.;

28.10.2010 р. - 1 782,90 грн.;

15.12.2010 р. - 41 790,22 грн.;

07.02.2011 р. - 5 000,00 грн. (а.с. 48-53).

Залишок несплаченої вартсоті Товару становить 5 494,00 грн.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 5 494,00 грн., вимоги позивача про їх стягнення є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 787,80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в пункті 7.3. Договору погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару та/або відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Крім того, п. 7.6. Договору сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.

В статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем пені за період з 30.10.2010 р. по 22.11.2012 р.

Однак, позивачем при розрахунку пені за період з 07.02.2011р. по 22.11.2012р. не враховано те, що у 2012р. кількість календарних днів становила 366 днів, а не 365 днів, а тому пеня підлягає частковому задоволенню в сумі 2 767,32 грн. за періоди:

з 30.10.2010р. по 15.12.2010р. на суму заборгованості 52 284,22 грн. в розмірі 1021,33 грн.;

з 15.12.2010р. по 07.02.2011р. на суму заборгованості 10 494,00 грн. в розмірі 240,64 грн.;

з 07.02.2011р. по 22.11.2012р. на суму заборгованості 5 494,00 грн. в розмірі 1505,35 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 32 % річних за неправомірне користування коштами в сумі 5 755,46 грн.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З умов викладених в п. 7.5 Договору слідує, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості Товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 відсотки річних з простроченої суми.

Згідно частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Продаж товару в кредит регламентується статтею 694 Цивільного кодексу України, частиною 5 якої передбачена можливість нарахування процентів за прострочення оплати проданого в кредит товару відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Отже, нарахування позивачем 32 % річних є правомірним, однак при його розрахунку за період з 07.02.2011р. по 22.11.2012р. не враховано те, що у 2012р. кількість календарних днів становила 366 днів, а не 365 днів, у зв'язку з чим 32 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 5751,16 грн. за періоди:

з 30.10.2010р. по 15.12.2010р. на суму заборгованості 52 284,22 грн. в розмірі 2 108,56 грн.;

з 15.12.2010р. по 07.02.2011р. на суму заборгованості 10 494,00 грн. в розмірі 496,81 грн.;

з 07.02.2011р. по 22.11.2012р. на суму заборгованості 5 494,00 грн. в розмірі 3 145,79 грн.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" підлягають частковому задоволенню в розмірі 14 012,48 грн., з якої: 5494,00 грн. сума основного боргу, 5751,16 грн. 32% річних та 2767,32 грн. пені.

Судовий збір у відповідності до положень частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта В" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, буд. 8, кв. 51, ідентифікаційний код 32222275) на користь публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; фактична адреса: 65025, м. Одеса, Комінтернівський район, 19 км. Старокиївського шосе, 52, ідентифікаційний код 13980201) заборгованість в сумі 14 012,48 грн., з якої: 5494,00 грн. сума основного боргу, 5751,16 грн. 32% річних та 2767,32 грн. пені, а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити відповідачу за адресою: м. Кіровоград, вул. Преображенська, буд. 8, кв. 51, оскільки їх представник не був присутній в судовому засіданні.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя В.В.Тимошевська