Рішення

від 15.01.2013 по справі 5015/4763/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.13 року Справа№ 5015/4763/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівського комунального підприємства «Бондарівка», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Товари для новоселів», м. Львів,

про: стягнення 4 389 грн. 82 коп. та судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Чорнейко О.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Гальчишак Т.І.- представник (довіреність в матеріалах справи)

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Львівського комунального підприємства «Бондарівка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Товари для новоселів» про стягнення 4 389 грн. 82 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.12.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 16.11.2012 року рекомендованою поштою №79031 0208775 0, відповідач - 30.11.2012 року рекомендованою поштою №79031 0210133 8 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі, в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що сторони належним чином повідомлялись під розписку (докази в матеріалах справи).

Представник позивача в судове засідання 15.01.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання заявився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Львівське комунальне підприємство «Бондарівка» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31658250, знаходиться за адресою: 79031, Львівська область, м. Львів, вул. Гашека, буд. 15 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Товари для новоселів», йому присвоєно код ЄДРПОУ 19326595, знаходиться за адресою: 79031, Львівська область, м. Львів, вул. Скорини, буд. 30, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ №362724 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ №929355 (докази в матеріалах справи).

12.11.2012 року Львівське комунальне підприємство «Бондарівка» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Товари для новоселів» (надалі - відповідач) з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 4 389 грн. 82 коп. заборгованості за надання послуг утримання будинку та прибудинкової території по вул. Скорини, 30 у місті Львові, в якому знаходиться приміщення магазину, що належить відповідачу.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що приміщення магазину «Товари для новоселів», яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Скорини, буд. 30, належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується Договором купівлі-продажу №2115 ,посвідченого нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.О. 12.08.2008 року за реєстровим №1888 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №20754705, реєстраційний номер майна 23914708.

Будинок №30 по вул. Скорини у місті Львові перебуває на обслуговуванні позивача, де він є виконавцем житлово-комунальних послуг.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.05.2011 року №561 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку» погоджено тарифи на утримання будинку №30 по вул. Скорини у м. Львові.

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що в період з серпня 2009 року по серпень 2012 року належно та у повному обсязі надавав відповідачу послуги з санітарного обслуговування будинкової території та допоміжних приміщень по вул. Скорини, 30, магазин, в місті Львові, враховуючи вивіз твердих побутових відходів, технічне обслуговування елементів будинку, а також комунальні послуги. Відповідач наданих послуг не оплатив.

Згідно частини другої статті 21 Закону України від 24.06.2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний укласти договір з споживачем про умови надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до частини третьої статті 29 вказаного закону встановлено, що процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 затверджено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Пунктом 3.2.1. Рішення Львівської міської ради від 26.11.2010 року №1651 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для мешканців у місті Львові індивідуально по кожному будинку» зобов'язано львівські комунальні підприємства та ТзОВ «Стимул-Сихів» відповідно до типового договору, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 протягом двох місяців з дня введення в дію Рішення від 26.11.2010 року №1651 переукласти договори з власниками квартир будинку згідно з переліком послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за результатами по будинкових громадських слухань.

Відповідно до пункту 3.2.2. вказаного рішення львівські комунальні підприємства зобов'язані укласти з мешканцями приватних житлових будинків, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами, власниками малих архітектурних форм, підприємств, організацій та установ договори на вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення) великогабаритних та ремонтних відходів.

Відповідно до пункту 3.2.6. Рішення Львівської міської ради від 26.11.2010 року №1651 у разі відмови власників квартир будинку від укладання договору та несплати за фактично надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій львівські комунальні підприємства та ТзОВ «Стимул-Сихів» зобов'язані здійснювати стягнення за надані послуги в судовому порядку.

Представник позивача зазначає про те, що на виконання вищевказаних положень закону позивач надсилав на адресу відповідача проект договору на експлуатаційні витрати від 01.06.2011 року та від 01.07.2011 року (належним чином завірена копія договорів долучена до матеріалів справи).

Окрім того, позивач листами від 04.07.2011 року вих. №01-08/501, від 26.09.2011 року вих. №01-08/774, від 15.05.2012 року вих. №01-12/282 та від 11.07.2012 року вих. №01-12/467 звертався до відповідача з вимогою про укладення договору про експлуатаційні витрати (належним чином завірені копії вказаних листів долучено до матеріалів справи).

Відповідачем вищевказані листи залишено без відповіді та реагування.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 11.12.2012 року за вх. №28138/12, заперечує позовні вимоги в повному обсязі з підстав того, що 05.10.2012 року приміщення магазину по вул. Скорини, 30 у місті Львові продано, що підтверджується Договором купівлі-продажу частки нежитлового приміщення №3610, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелькою І.В., про що внесено запис до реєстру за №3610 (належним чином завірена копія вказаного договору долучена до матеріалів справи).

Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не надано суду доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Скорини, 30 приймали колективне рішення про те, що функції з обслуговування вказаного будинку має виконувати саме позивач.

Також відповідач у своєму відзиві вказує на те що згідно приписів частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах. За таких підстав, на думку відповідача, якщо з ним не укладено договір то у позивача немає законних підстав вимагати з нього оплату послуг, а також те, що позивач повинен був довести, що послуги надавались відповідачу вчасно, якісно і в повному обсязі, так як відповідачем самостійно здійснювалось прибирання прибудинкової території.

Позивачем в період з серпня 2009 року по серпень 2012 року надано комунальні послуги відповідачу на суму 4 389 грн. 82 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою про заборгованість за експлуатаційні витрати за період з серпня 2009 року по серпень 2012 року, рахунками від 30.09.2009 року №70, від 31.10.20098 року №81, від 30.11.2009 року №84, від 31.12.2009 року №98, від 31.01.2010 року №8, від 28.02.2010 року №18, 31.03.2010 року №26, від 30.04.2010 року №37, від 31.05.2010 року №49, від 30.06.2010 року №56, від 31.07.2010 року №69, від 31.08.2010 року №77, від 30.09.2010 року №89, від 31.10.2010 року №95, від 30.11.2010 року №103, від 31.12.2010 року №118, від 31.01.2011 року №9, від 28.02.2011 року №15, від 31.03.2011 року №29, від 30.04.2011 року №38, від 31.05.2011 року №50, від 30.06.2011 року №63, від 31.07.2011 року №78, від 31.08.2011 року №85, від 30.09.2011 року №98, від 31.10.2011 року №110, від 30.11.2011 року №122, від 31.12.2011 року №139, від 31.01.2012 року №6, від 29.02.2012 року №13, від 31.03.2012 року №20, від 30.04.2012 року №48, від 31.05.2012 року №57, від 27.06.2012 року №63, від 31.07.2012 року №76, робочими листками та табелями обліку використання робочого часу позивача за вказаний період (належним чином завірені копії вказаних документів долучено до матеріалів справи).

Відповідач наданих послуг не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4 389 грн. 82 коп., станом на момент розгляду справи доказів її погашення сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно приписів 20 вказаного закону споживач, серед іншого, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Позивачем при поданні позову до суду заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору у зв'язку з складним матеріальним станом підприємства позивача.

Платіжним дорученням від 11.01.2013 року №3 позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 1 720 грн. 50 коп. (оригінал платіжного доручення в матеріалах справи).

Судові витрати у справі відповідно до статті 49 ГПК України покласти на сторони та стягнути їх з відповідача на користь позивача у повному обсязі, оскільки спір виник з вини відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Товари для новоселів» (79031, Львівська область, м. Львів, вул. Скорини, буд. 30; код ЄДРПОУ 19326595) на користь стягувача: Львівського комунального підприємства «Бондарівка» (79031, Львівська область, м. Львів, вул. Гашека, буд. 15; код ЄДРПОУ 31658250) 4 389 грн. 82 коп. суми заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.