Рішення

від 17.01.2013 по справі 5016/2888/2012(10/81)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р. Справа № 5016/2888/2012(10/81)

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Алексєєва А.П. при секретарі Кривулько І.С., розглянувши господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оствесттур"

02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 610

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Пегас АДВ"

54025, м. Миколаїв, вул. Гайдара, 6, кв. 52

про стягнення коштів за договором у сумі 123527 грн. 78 коп.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Оствесттур" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Пегас АДВ" (далі - відповідач) грошових коштів за договором у сумі 123527 грн. 78 коп., а також просить стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 2470, 56 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору оренди №05/л від 25.01.2012 року (далі - Договір) та мотивовані тим, що відповідач порушив його умови. Платежі за Договором відповідач повинен був здійснювати не пізніше 5 числа кожного місяця, за який сплачується плата, однак відповідач не розрахувався за оренду рекламної площі, що тягне відповідальність у вигляді стягнення пені, 3% та інфляційних втрат.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 13.12.2012 року про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута до суду підприємством зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалами від 25.12.2012 року та від 04.01.2013 року суд відкладав розгляд справи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Зазначені ухвали також повернуті до суду підприємством зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні 04.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Заперечень, пояснень або відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло, тому спір розглянуто за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

17.01.2013 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 року між сторонами було укладено Договір № 05/л (а.с.9 ), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу частину площі зовнішньої поверхні будівлі готельного комплексу «Либідь» у тимчасове користування для розміщення на ній спеціальної рекламної конструкції на узгодженому сторонами місці, розташованого за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1, а відповідач - використовувати це місце для розміщення рекламних матеріалів та/або спеціальних рекламних конструкцій з такими матеріалами та сплачувати за це обумовлену Договором плату, встановлену розділом 5. .

Сторонами визначено проводити розрахунки в національній грошовій одиниці України (п.5.4 Договору).

Згідно п. 2.1.4 Договору сторони погодились, що даний Договір діє до 31 грудня 2012 року включно, однак, відповідно до п. 12.1 Договору він є чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили, що передача частини фасаду здійснюється за Актом приймання - передачі (а.с. 14), який є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору 01.02.2012 року позивач передав відповідачеві в тимчасове платне користування об'єкт суборенди торцеву стіну готелю «Либідь» зі сторони площі Перемоги за наступними розмірами: висотою 27,143 м, шириною 14 м, загальною площею - 380 кв.м, який знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, пл. Перемоги, 1. Передача об'єкту відповідачу підтверджується актом приймання - передачі частини фасаду від 01.02.2012 року.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що відповідач зобов'язується самостійно сплачувати орендну плату за тимчасове користування частиною фасаду згідно умов Договору на поточний рахунок позивача в національній грошовій одиниці України по курсу Національного Банку України на день оплати у вигляді 100 % передплати не пізніше 5 числа кожного місяця, за який сплачується плата.

Розмір плати за тимчасове користування частиною фасаду протягом розміщення рекламних матеріалів на спеціальній рекламній конструкції складає еквівалент 4940 доларів США, в тому числі ПДВ еквівалент 823 доларів США 34 центи за 1 місяць (п. 5.1. Договору). Розмір плати за тимчасове користування частиною фасаду протягом не розміщення рекламних матеріалів на спеціальній рекламній конструкції складає еквівалент 2280 доларів США, в тому числі ПДВ еквівалент 380 доларів США за 1 місяць (п. 5.2. Договору).

Ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором та якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання за Договором, позивач просить стягнути з нього 119735,32 грн. орендних платежів, у тому числі за вересень 2012 року в розмірі 39608, 83 грн., за жовтень 2012 року - 40641, 49 грн., за листопад 2012 року - 39485 грн.

Суд вважає позовні вимоги в цілому законними, але не погоджується із розрахунками позивача по сумі основного боргу, 3% річних, втрат від інфляції та пені.

Як вже зазначалося раніше, сторонами в Договорі визначено, що розмір плати за тимчасове користування частиною фасаду сплачується у гривні виходячи з еквіваленту долару США відповідно до офіційного курсу Національного банку України. Станом на 05.09.2012 року, 05.10.2012 року та 05.11.2012 року курс 1 долару США становив 7,993 грн. згідно даних, розміщених на офіційному вебсайті Національного банку України (www.bank.gov.ua).

Отже, загальний розмір основного боргу за договором дорівнює: 4940 доларів*3 місяці*7,993=118456,26 грн.

Несплатою грошового зобов'язання відповідач порушує права позивача, умови Договору, вимоги ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України. За вказаними нормами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

23.11.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 201 (а.с. 15), якою запропонував не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів повністю погасити борг. Як вбачається з матеріалів справи, зазначену претензію відповідач отримав 28.11.2012 року (а.с.15), про що свідчить підпис уповноваженої особи за довіреністю на копії претензії, однак у встановлений термін зобов'язання не виконав.

Листом від 04.12.2012 року на претензію позивача від 23.11.2012 року відповідач фактично визнав основний борг в розмірі 119735,74 грн. (а.с. 18), оскільки запропонував погасити заборгованість за встановленим ним графіком.

27.11.2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про продовження строку на добровільне виконання грошового зобов'язання в строк до 05.12.2012 року (а.с. 17). Однак, вимогу позивача щодо повного погашення боргу - відповідач не виконав, хоча отримав повідомлення 28.11.2012 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами; зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу слід задовольнити частково в сумі 118456,26 грн.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що орендна плата за перший та останній місяці строку суборенди за даним Договором сплачується відповідачем впродовж 7 робочих днів від дати укладення даного Договору, при цьому розмір плати за перший місяць суборенди визначається за п.5.2 даного Договору, розмір плати за останній місяць оренди визначається за п. 5.1 даного договору. У разі дострокового розірвання договору у зв'язку з порушенням своїх зобов'язань відповідачем, орендна плата за останній місяць суборенди поверненню не підлягає.

Як вже зазначалося вище, плата, зазначена в п.п. 5.1 та 5.2 Договору за тимчасове користування частиною фасаду сплачується відповідачем згідно умов Договору на поточний рахунок позивача в національній грошовій одиниці України по курсу Національного Банку України на день оплати, у вигляді 100 % передплати не пізніше 5 числа кожного місяця, за який сплачується плата, тобто останнім днем сплати оренди відповідачем є 5 число кожного місяця року, а прострочення настає вже з наступного дня.

Розділом 9 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: сторони несуть відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за Договором відповідно до законодавства України.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наведених норм ЦК України за періоди з 06.09.2012 року по 07.12.2012 року, з 06.10.2012 року по 07.12.2012 року та з 06.11.2012 року по 07.12.2012 року відповідача слід вважати таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Внаслідок прострочення відповідача позивач просить застосувати приписи ст. 625 ЦК України - стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. За розрахунком позивача (а.с. 8) втрати від інфляції дорівнюють 39,61 грн., 3% річних - 626,91 грн. відповідно.

Однак з нарахуванням зазначених сум, починаючи з 05.09.2012 року, 05.10.2012 року, 05.11.2012 року (дати початку прострочення зобов'язання на думку позивача), суд не може погодитися, виходячи з такого.

Право позивача заявляти до стягнення суму втрат від інфляції, 3% річних та пені виникло не з 05.09.2012 року, 05.10.2012 року, 05.11.2012 року, а з наступного дня в силу положень ст. 253 ЦК України.

Розрахунок 3% річних:

- за період з 06.09.2012 року по 07.12.2012 року - (39485,42*3%:366*93дні) 300,99 грн.;

- за період з 06.10.2012 року по 07.12.2012 року - (39485,42*3%:366*63дні) 203,90 грн.;

- за період з 06.11.2012 року по 07.12.2012 року - (39485,42*3%:366*32дні) 103,56 грн.

Отже, нараховані відсотки складають 608,45 грн.

Як зазначає Вищий господарський суд України в своєму листі від 17.07.2012 №01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Так, у період існування боргу, тобто з вересня по листопад 2012 року включно, середній індекс інфляції був менше одиниці, що свідчить про відсутність знецінення гривні. На підставі цього позивач не зазнав втрат від інфляції при простроченні виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Дані щодо індексу інфляції за відповідні місяці розміщуються на офіційних вебсайтах Міністерства статистики України та Міністерства фінансів України (ukrstat.gov.ua, minfin.com.ua).

На підставі викладеного суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язань, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За несвоєчасну оплату послуг у строки, визначені договором, сторони п. 9.2. Договору встановили відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, що відповідно до розрахунку позивача становить 3125,94 грн.

Суд не погоджується з цим розрахунком, адже право щодо нарахування пені виникло у позивача з 06.09.2012 року, з 06.10.2012 року та з 06.11.2012 року і нарахована пеня складає 3042,31 грн.

Розрахунок пені:

- за період з 06.09.2012 року по 07.12.2012 року - (39485,42*15%:366*93дні) 1504,97 грн.;

- за період з 06.10.2012 року по 07.12.2012 року - (39485,42*15%:366*63дні) 1019,50 грн.;

- за період з 06.11.2012 року по 07.12.2012 року - (39485,42*15%:366*32дні) 517,84 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач своїм правом на відзив не скористався, позов не заперечив і не спростував.

Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 122107,02 грн., з яких: 118456,26 грн. - основна заборгованість за Договором, 608,45 грн. - 3% річних, 3042,31 грн. - пеня.

Таким чином, при частковому задоволенні позову позивачу необхідно повернути 28,42 грн. на підставі ст. 49 ГПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин позовні підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас АДВ» (54025, м. Миколаїв, вул. Гайдара, 6, кв. 52, ідентифікаційний код 38076736) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 610, ідентифікаційний код 35646390 на р/р 26009302594001 в філії АБ «Південний», МФО 320917) грошові кошти в сумі 122107 (сто двадцять дві тисячі сто сім) грн. 02 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в сумі 1279,06 грн. - в позові відмовити.

В частині стягнення 3% річних в сумі 18,46 грн. - в позові відмовити.

В частині стягнення пені в сумі 83,63 грн. - в позові відмовити.

В частині стягнення інфляційних втрат відмовити повністю.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Оствесттур" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 610, ідентифікаційний номер 35646390) із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 28,42 грн., надміру сплаченого за квитанцією №87-3740 від 10.12.2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 21.01.2013 року.

Суддя А.П.Алексєєв