cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.01.13 Справа № 2/5014/2851/2012
За позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрводбудкомплект» , м. Луганськ
про стягнення 15998 грн. 16 коп.
Суддя Седляр О.О.,
в присутності представників сторін:
від позивача: Кочубей К.П., довіреність № 2516 від 15.02.2012, юрисконсульт юридичної служби (після закінчення перерви не прибув);
від відповідача: Ройтберг О.Я., директор,
відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду 11.01.2013 було оголошено перерву до 14.01.2013 об 11 год. 30 хвил.,
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14108 грн. 17 коп., пені у сумі 1739 грн. 99 коп. та річних у сумі 150 грн. за договором оренди обладнання
№ 106 від 01.06.2009 та додаткової угоди від 20.04.2010 № 1 до нього.
Відповідач відзивом на позовну заяву б/д, б/н, який здано у засіданні суду 22.11.2012, позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості - 7844 грн. 20 коп., сумі пені - 531 грн. 82 коп. та річних - 113 грн. 86 коп., у частині стягнення у задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на неотримання рахунків від позивача та невірний розрахунок позивачем суми пені, без врахування положень Закону України «Про відповідальність на несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників сторін, суд встановив наступні фактичні обставини.
01.06.2009, між сторонами у справі, укладений договір оренди обладнання № 106 (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Орендодавець (Позивач у справі) передає, а Орендар (Відповідач у справі) - приймає в строкове платне користування відокремлене індивідуально визначене майно: установку по санації трубопроводів песчано-цементним покриттям, вказане у п.1.2 договору.
Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 04.06.2009 позивач передав, а відповідач прийняв обладнання, визначене п.1.2 договору.
Пунктами 3.1 та 3.2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 20.04.2010) його сторони встановили розмір орендної плати, а саме визначили, що орендна плата за використання обладнання є договірною та складає 1221 грн., у тому числі ПДВ - 203,50 грн. за перший (базовий) місяць оренди.
Плата перераховується згідно наданим груп-рахункам або іншим платіжним документам в трехденний строк після отримання платіжного документу, але не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця на рахунок Орендодавця в повному обсязі.
Орендодавець перераховує 50 відсотків плати в міський бюджет м. Маріуполя.
Відповідно до умов пункту 3.3 договору сторони передбачили, що сума орендної плати за слідуючи місяці використання обладнанням корегується на індекс інфляції.
За період дії договору, а саме з березня по вересень 2012 року за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 14108 грн. 17 коп., яка ним своєчасно сплачена не була.
Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом.
Крім того, умовами п. 9.3 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати платежів, Орендодавець зобов'язаний нарахувати Орендатору пеню у розмірі 0,1% суми несвоєчасного платежу за кожний день прострочення, тому, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1739 грн. 99 коп.
Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за прострочення виконання грошових зобов'язань нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 150 грн.
Відповідач позовні вимоги визнав частково.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково виходячи з наступного.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено договір оренди обладнання від 01.06.2009 року № 106 з додатковою угодою № 1 від 20.04.2010, який за своєю природою є одним із різновидів договорів оренди.
Відповідно до п.3.2, укладеного договору, сторони передбачили, що плата за договором перераховується згідно наданим груп-рахункам або іншим платіжним документам в трехденний термін після отримання платіжного документу , але не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця на рахунок Орендодавця в повному обсязі.
З матеріалів справи та розрахунку позивача вбачається, що за період виникнення заборгованості (березень 2012 -вересень 2012 року) на виконання п.3.2 укладеного сторонами договору, позивач надіслав на адресу відповідача слідуючи груп-рахунки: № 495 від 26.04.2012 на суму 1573 грн. 86 коп., № 565 від 29.06.2012 на суму 1572 грн. 26 коп., № 698 від 27.08.2012 на суму 1562 грн. 84 коп., № 732 від 21.09.2012 на суму 1558 грн. 15 коп. надіслання даних рахунків на адресу відповідача підтверджено фіскальними чеками поштового відправлення рекомендованої кореспонденції, тому твердження відповідача про неотримання ним рахунку № 698 від 27.08.2012 та рахунку № 732 від 21.09.2012 судом до уваги не приймається, оскільки позивачем належним чином доведено факт надіслання даних рахунків.
Щодо надіслання позивачем рахунків № 501 від 22.05.2012 на суму 1577 грн., № 636 від 31.07.2012 на суму 1565 грн. 98 коп., то відповідач заперечує у їх отриманні. Наданий позивачем, у підтвердження надіслання рахунків на адресу відповідача, журнал вихідної кореспонденції, суд оцінює критично, як доказ, оскільки аркуші даного журналу не пронумеровані, а сам журнал належним чином не прошитий та не має печатки підприємства, що дає підстави для сумніву у надісланні даних рахунків на адресу відповідача.
Щодо рахунку № 47 від 29.03.2012 на суму 4698 грн. 08 коп., то відповідач визнає факт його отримання та дану суму.
Тому, суд вважає доведеними позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 10965 грн. 19 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.
Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем на підставі умов пункту 9.3 договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення орендних платежів у розмірі 1739 грн. 99 коп.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України), проте правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов'язань (аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 9/269-04 від 26.01.2006).
Тому, твердження відповідача щодо неправомірності складеного позивачем розрахунку пені, без врахування положень «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР є обґрунтованим та заслуговує на увагу.
Враховуючи вищевикладене та наданий позивачем уточнений розрахунок пені (відповідно до супроводжувального листа від 14.01.2013), за розрахунком суду належною до стягнення сумою пені є:
- за прострочення оплати за березень 2012 року - за період з 05.04.2012 по 05.10.2012 (4698,08 грн. х 0,041% х 182 день = 350 грн. 57 коп. );
- за прострочення оплати за квітень 2012 року - за період з 05.05.2012 по 23.10.2012 (1573,86 грн. х 0,041% х 171 день = 110 грн. 34 коп. );
- за прострочення оплати за червень 2012 року - за період з 10.07.2012 по 23.10.2012 (1572 грн. х 0,041% х 105 дней = 165 грн. 08 коп. );
- за прострочення оплати за серпень 2012 року - за період з 05.09.2012 по 23.10.2012 (1562,84 грн. х 0,041% х 48 дней = 30 грн. 76 коп. );
- за прострочення оплати за вересень 2012 року - за період з 05.10.2012 по 23.10.2012 (1558,15 х 0,041% х 18 дней = 11 грн. 50 коп. ),
а усього 688 грн. 25 коп ., тому у задоволенні решти вимог щодо стягнення пені за прострочення сплати орендної плати слід відмовити за необґрунтованістю.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені вимоги позивачем щодо стягнення 3% річних та наданий ним уточнений розрахунок (відповідно до супроводжувального листа від 14.01.2013) є частково обґрунтованим (з врахуванням рахунків за березень, квітень, червень, серпень та вересень 2012 року), а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у сумі 121 грн. 48 коп., у решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково у частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10965 грн. 19 коп., пені у розмірі 688 грн. 25 коп. та 3% річних у розмірі 121 грн. 48 коп. з віднесенням у цієї частині витрат з судового збору на відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрводбудкомплект», м. Луганськ, вул. Оборонна, 101к, оф. 202, ідент. код 35080083 на користь Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь, вул. Варганова, буд. 7, ідент. код 03361508 заборгованість з орендної плати у у розмірі 10965 грн. 19 коп., пеню у розмірі 688 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 121 грн. 48 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1184 грн. 61 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.
3. У задоволенні позовних вимог у розмірі 3142 грн. 98 коп. - заборгованості з орендної плати, у розмірі 1051 грн. 74 коп. - пені, у розмірі 28 грн. 52 коп. - річних, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення - 21.01.2013.
Суддя О.О. Седляр
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2013 |
Оприлюднено | 21.01.2013 |
Номер документу | 28690286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Седляр О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні